Справа № 128/6069/13-к
14 січня 2014 року Вінницький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
адвокатів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5
підозрюваного: ОСОБА_6
потерпілого: ОСОБА_7
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в місті Вінниці клопотання про закриття кримінального провадження № 12012010100000326 від 27.12.2012 року та звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бабчинці, Чернівецького району Вінницької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, жителя АДРЕСА_1 , раніше несудимого,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, 30 березня 2006 року, близько 21 год. 30 хв., керуючи технічно справним автомобілем "Мерседес Бенц", державний номерний знак НОМЕР_1 , з вимкненими фарами у темну пору доби, рухаючись по автодорозі «Стрій-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка», на об'їзній дорозі м Вінниці, в районі кафе бару «Козацький Стан» в напрямку м. Немирова Вінницької області, під час виконання маневру повороту ліворуч, не переконавшись, що його маневр буде безпечним та не створить небезпеки іншим учасникам руху, перетнувши суцільну лінію дорожньої розмітки виїхав на зустрічну смугу руху, де, з необережності, допустив зіткнення з технічно справним автомобілем “Пежо 206” державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 , який рухався по належній смузі руху у напрямку м. Хмельницького.
Таким чином, водій ОСОБА_6 порушив вимоги п.п. 2.9а, 10.1, 19.1 ПДР України та вимоги горизонтальної дорожньої розмітки 1.1, згідно з якими:
п.2.9 «а» - «Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння»;
п. 10.1 - «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху » ;
п. 19.3 - «У разі погіршення видимості в напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів, водій повинен зменшити швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху, а в разі засліплення - зупинитися, не змінюючи смуги руху, і увімкнути аварійну світлову сигналізацію. Відновлення руху дозволяється лише після того, як пройдуть негативні наслідки засліплення».
«Горизонтальна розмітка має таке значення: 1.1(вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частин, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей. Лінії 1.1 та 1.3 перетинати забороняється».
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Мерседес Бенц» ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку важкого ступеню, переломів третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого ребер зліва та четвертого, п'ятого, шостого, сьомого ребер справа по лопат очних лініях зі зміщенням відламків, забій легень, гемопневмоторакс (кров та повітря в плевральній порожнині ) зліва. Дані тілесні ушкодження спричинили травматичний шок ІІІ ступеню (важкого ступеня), згідно висновку експерта (судово-медичної експертизи) № 1561 від 23.08.2006 року, являлися небезпечними для життя в момент спричинення, тому належать до тяжких тілесних ушкоджень.
Відповідно до висновку авто-технічної експертизи № 205а від 17.06.2006 року в даній дорожній обстановці водій ОСОБА_6 , з технічної точки зору, при виконанні вимог п.10.1 ПДР України та вимог горизонтальної дорожньої розмітки п. 1.1 ПДР України мав би технічну можливість попередити зіткнення із автомобілем “Пежо 206”.
В підготовчому судовому засіданні прокурор підтримала клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_6 на підставі п. «е» ст.1 Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року.
Адвокат ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_7 в підготовчому судовому засіданні не заперечували проти задоволення даного клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_6 та його адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні просили суд задоволити дане клопотання.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, суд вважає за необхідне закрити кримінальне провадження та звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, виходячи з наступного.
Згідно ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Пунктом 1 ч.2 ст. 284 КПК України зазначено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Ч.1 ст. 314 КПК України передбачено, що після отримання клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд призначає підготовче судове засідання та згідно п.2 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлених підстав, передбачених п.п. 4 - 8 ч.1 або ч.2 ст. 284 цього Кодексу.
Відповідно до п. «е» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року, звільняються від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, засуджені за умисні злочини, за які законом передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше п'яти років, та за злочини, вчинені з необережності, за які законом передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше десяти років, яких на день набрання чинності цим Законом у встановленому порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, однак, згідно ч.3 ст.25 КК України є необережним; раніше несудимий, являється інвалідом ІІ-ї групи, що підтверджується довідкою серії АВ №0021502, позитивно характеризується за місцем проживання, інкриміноване правопорушення було вчинено 30.03.2006 року, тобто, до набрання чинності Законом України «Про амністію» від 19.04.2007 року (09.06.2007 року), а тому відповідно до п. «е» ст.1 вищевказаного Закону, ОСОБА_6 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності.
На підставі викладеного та керуючись п. «е» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року, ст. ст. 12, 44, 286 КК України, ст.ст. 284, 286, 287, 288, 314 КПК України, суд -
Закрити кримінальне провадження № 12012010100000326 від 27.12.2012 року відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за підозрою його у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії, яка усуває застосування покарання за вчинене діяння .
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький районний суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя : /підпис/
Копія вірна.
Суддя:
Секретар: