Справа № 2-а-1153/11
"02" вересня 2011 р. суддя Сокальського районного суду Фарина Л. Ю. ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Сокальському районі про визнання дій неправомірними та зобовязання до вчинення дій, -
Позивач звернувся в суд із вказаною позовною заявою про визнання дій неправомірними та зобовязання до вчинення дій до управління Пенсійного фонду України у Сокальському районі Львівської області. З поданої заяви вбачається. що позивач оскаржує дії відповідача щодо нарахування та виплати щомісячної соціальної допомоги як "дитині війни" у розмірі нижчому ніж визначений ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни".
Позивач просить суд зобовязати відповідача провести перерахунок та в подальшому виплачувати вказану допомогу з урахуванням рішення ВСУ від 12.04.2010р. №6-11 з 01.01.2006 р. по сьогодення з розрахунку 30% від мінімальної пенсії за віком з нарахування компенсації втрати частини доходів.
Вивченням позовної заяви встановлено, що позивачем пропущено визначений ст. 99 КАС України шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав.
В свою чергу, згідно із ч.1 ст. 102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить суд поновити пропущений ним шести місячний строк звернення до суду із адміністративним позовом, у звязку із тим, що остатній пропущений ним з поважних причин.
В судове засідання на розгляд заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, позивач не прибув, хоча належним повідомлялась про час та місце розгляду справи.
З досліджених матеріалів справи вбачається, що позивач пропустила строку звернення до суду з даним позовом у звязку із тим, що їй не було відомо про неправомірність дій відповідача щодо нарахування пенсії так як вона знала, лише загальний розмір нарахованої пенсії . Про порядок та розмір нарахування пенсії як дитині війни їй ніколи ніхто не повідомляв. Про факт порушення її прав як дитини війни позивач дізналась лише 12.08.2011р. з відповіді наданої відповідачем.
Представник управління пенсійного фонду в суд не прибув, хоч належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.
Згідно ч.6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть учать у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З досліджених доказів по справі суд прийшов до висновку, що в задоволенні заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду слід відмовити з наступних підстав:
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Незнання закону не є поважною причиною з якої суд може прийняти заяву про поновлення строку.
На підставі наведеного, даний адміністративний позов слід залишити без розгляду в частині вимог, що стосуються періоду до 16.02.2011р.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 100, 107 КАС України,-
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Сокальському районі про визнання дій неправомірними та зобовязання до вчинення дій, в частині позовних вимог, що стосуються періоду до 16.02.2011року.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_2