Справа № 128/4923/13-ц
іменем України
14 листопада 2013 року Вінницький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Бондаренко О.І.
при секретарі Головач Н.А.
за участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4,
ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 селищної ради Вінницького району Вінницької області, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом , -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 селищної ради Вінницького району Вінницької області, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 02.04.2012 року померла її бабуся, ОСОБА_7, після смерті якої відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 3,38 га, що розташована на території ОСОБА_6 селищної ради Вінницького району Вінницької області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та грошові вклади.
Позивач являється спадкоємцем за заповітом та спадщину прийняла, так як постійно проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом строку, встановленого чинним законодавством не заявила відмову від неї. З моменту отримання у власність житлового будинку позивач перейшла до бабусі на постійне проживання та проживала з нею по день її смерті, доглядала її, підтримувала порядок в будинку, обробляла земельну ділянку, сплачувала відповідні податки, до цього часу проживає в будинку.
Спадкоємці першої черги за законом, діти спадкодавця - треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 спадщину не прийняли, однак ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вважають, що вони мають право на спадкове майно і воно повинно бути розділене порівну між дітьми спадкодавця.
Отримати свідоцтво про право на спадщину позивач не взмозі, так як не зареєстрована за місцем свого постійного проживання, тобто, за місцем реєстрації та проживання спадкодавця.
За наведених обставин ОСОБА_1 звертається до суду з позовом, в якому просить встановити факт, що вона постійно проживала з бабусею на час відкриття спадщини; визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 3,38 га, що розташована на території ОСОБА_6 селищної ради Вінницького району Вінницької області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та на грошові вклади, які належали ОСОБА_7
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - ОСОБА_2 позов підтримали, мотивуючи його обставинами, викладеними в позовній заяві, просили позов задоволити, зокрема, позивач ОСОБА_1 пояснила, що бабуся подарувала їй будинок, а земельна ділянка і грошові вклади залишились, як спадщина. До нотаріуса вона не зверталася тому, що не знала, що потрібно на протязі 6-ти місяців. З 1995 року, коли бабуся подарувала хату, вона почала жити там і живе по даний час. Їздила на заробітки в Москву, але на постійне місце проживання не виїжджала, дітей у неї немає. Після 1995 року вони з чоловіком добудували сарай. Земельна ділянка перебуває в оренді, в минулому році вони отримували паї. За таких обставин позивач просила позов задоволити, а понесені нею судові витрати не стягувати з відповідача.
Представник відповідача ОСОБА_6 селищної ради Вінницького району Вінницької області в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просить справу розглянути в його відсутність, при вирішенні спору покладається на розсуд суду.
Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову та пояснила, що вона являється матір'ю позивача та її матір, ОСОБА_7 подарувала дочці хату і з 1995 року вона там живе постійно, раніше періодично виїжджала на заробітки. Вона особисто спадщину після смерті матері не прийняла та на неї не претендує.
В судовому засіданні третя особа ОСОБА_4 заперечував проти задоволення позову, пояснивши, що його матір підговорили і вона склала заповіт на користь позивача, його племінницю. ОСОБА_1 не проживала там, оскільки була на заробітках, мати жила сама. Заповіт він не оспорював, однак вважає, що теж має право на спадщину.
Третя особа ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, пояснивши, що племінниця не жила там, а була на заробітках в Москві. Бабуся утримувала сестру і це ганьба для їх сім'ї. Вона сама лікувала та доглядала матір. Заповіт матері не оскаржувала, в нотаріальну контору не зверталася, але вважає, що земельна ділянка має бути розділена на всіх трьох дітей; самостійного позову вона до суду не подавала.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що являється сусідкою сторін по справі, знала померлу ОСОБА_7, це її сусідка. Спочатку покійна жила сама, а коли уклала договір дарування на онуку, то з того часу ОСОБА_1 жила з нею. Згодом вийшла заміж, від'їжджала по своїх справах. Разом з чоловіком вони працювали на городі, побудували літню кухню, викопали криницю. Вона та її чоловік їздили на заробітки, заробляли кошти обоє, тому і будувалися.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що він являється сусідом сторін по справі, знав покійну ОСОБА_7, вона жила через межу від нього. Останній час, вже перед смертю вона жила з онукою ОСОБА_1 і її чоловіком в будинку №22. Наташа там жила постійно, обробляла город, побудувала сарай, оскільки бабуся переписала їй хату. На городі працювали всі: ОСОБА_1, її чоловік і ОСОБА_3. ОСОБА_7 хоронили саме з цієї хати.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що являється односельчанином сторін по справі та знає, що ОСОБА_7 тримала хазяйство, він був ветлікарем і надавав допомогу тваринам. Його часто викликала сама ОСОБА_7 та її онука ОСОБА_1, коли хворіли свині, коза, собака. ОСОБА_11 говорила, що їй вже важко тримати господарство, тому, що ОСОБА_3 була на роботі, а онука на заробітках. Коли він лежав в лікарні, то бачив ОСОБА_5, яка купувала ліки для ОСОБА_7, яка також була в лікарні. Він брав раніше молоко у ОСОБА_7, але коли це було, не пам'ятає. За рік до смерті ОСОБА_7, він вже з нею не спілкувався. На похороні не був, був лише на 40-й день, куди його запросила ОСОБА_3.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила, що вона являється односельчанкою сторін по справі, не може судити, хто більше, хто менше приділяв уваги матері. Вважає, що всі діти і онуки ОСОБА_7 мають право на спадщину після її смерті.
Заслухавши пояснення сторін по справі, покази свідків, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Такого висновку суду дійшов з наступного.
Як вбачається з договору дарування, укладеного 19.01.1995 року, ОСОБА_7 подарувала, а ОСОБА_1 прийняла у дар цілий житловий будинок з господарськими спорудами №22 по вул. П. Мирного в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області (а.с.14 - 15).
26.11.2007 року ОСОБА_7 вчинила заповіт, який був посвідчений секретарем Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області та зареєстрований в реєстрі №731, яким земельну ділянку /пай/ згідно державного акту на право приватної власності на землю, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 282 від 11.03.2002 року; майновий пай згідно свідоцтва на право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства /майновий сертифікат/ серія ВІ №133 від 23.12.2002 року; грошові вклади на рахунках №№07500018, 05737, 91551/18, 5352, 02533, 91551/1948, 0573634, 0571124 в збербанку № 5321/026 в смт. Стрижавка, заповіла своїй онуці, ОСОБА_1 (а.с.10, 21 - 30).
Згідно свідоцтва про смерть серії І-АМ № 225615 від 02.04.2012 року в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області померла ОСОБА_7 (а.с. 8).
З повідомлення Вінницької районної державної нотаріальної контори від 16.10.2013 року вбачається, що після смерті ОСОБА_7 спадкова справа не заводилася (а.с.38 - 39).
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 05.06.2013 року позивачу ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, спадкоємців першої черги за законом після смерті ОСОБА_7 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки він пред'явлений до неналежного відповідача (а.с. 20).
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно довідки ОСОБА_6 селищної ради Вінницького району Вінницької області №2407 від 27.08.2013 року, ОСОБА_1 дійсно доглядала та провела за свої кошти захоронення своєї бабусі, ОСОБА_7, з якою постійно проживала з 1995 року по день її смерті, 02.04.2013 року (а.с.16).
Факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_7 на час відкриття спадщини підтверджується також: довідкою ОСОБА_6 селищної ради Вінницького району Вінницької області №2408 від 27.08.2013 року, згідно якої позивач постійно, з 1995 року, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з нею з 1995 року по день смерті, 02.04.2013 року проживала бабуся, ОСОБА_7 (а.с.17), довідкою ОСОБА_6 селищної ради Вінницького району Вінницької області №2409 від 27.08.2013 року, згідно якої позивач проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1995 року, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.18), довідкою ОСОБА_6 селищної ради Вінницького району Вінницької області №2351 від 21.08.2013 року, згідно якої позивач являється власницею земельної ділянки площею 0,20 га по вул. П. Мирного, 22 в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області, за яку вона щорічно сплачує земельний податок по даний час, що також підтверджується відповідними квитанціями (а.с.19, 60), актом обстеження матеріально - побутових умов від 22.08.2013 року, відповідно до якого позивач дійсно в даний час проживає в смт. Стрижавка, за адресою ОСОБА_13, 12 не проживає, а з 1995 року разом з ОСОБА_7, по день її смерті - 02.04.2013 року, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, доглядала та провела за свої кошти захоронення своєї бабусі (а.с. 61).
Як вбачається з довідки (дублікат) МКЛШМД від 06.11.2013 року, позивач ОСОБА_1 знаходилася на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні з 17.08.2011 року по 06.09.2011 року з діагнозом: ЗЧМТ (а.с.59).
Згідно п.1 ч.1 та ч.2 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, а також про встановлення інших фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Ч.1 с. 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають ті особи, які визначені у заповіті.
Розглядаючи дану цивільну справу, визначаючись щодо заявлених позивачем вимог суд виходив з того, що відповідно до ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Оскільки в ході судового розгляду знайшов своє підтвердження той факт, що ОСОБА_1 постійно проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_7 на час відкриття спадщини, 02.04.2012 року, тому її спадкові права підлягають судовому захисту шляхом визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом після смерті бабусі на земельну ділянку площею 3,38 га, що розташована на території ОСОБА_6 селищної ради Вінницького району Вінницької області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та на грошові вклади, які знаходяться на рахунках ТВБВ 10001/0163 смт. Стрижавка № 5352, № 91551/535200, № 02533, № 91551/253301.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.25, 328, 1223, 1228, 1233, 1268 - 1270 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 27, 31, 60, 79, 84, 88, 110, 131, 208, 209, 213, 214, 215, 223, 256 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задоволити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 постійно проживала з бабусею ОСОБА_7, яка померла 02 квітня 2012 року в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області, на час відкриття спадщини, тобто, станом на 02 квітня 2012 року.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 3,38 га, що розташована на території ОСОБА_6 селищної ради Вінницького району Вінницької області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належала на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-ВН № 044276 від 11.03.2002 року ОСОБА_7, яка померла 02.04.2012 року.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на грошові вклади, які знаходяться на рахунках ТВБВ 10001/0163 смт. Стрижавка № 5352, № 91551/535200, № 02533, № 91551/253301 та належали на підставі ощадних книжок ОСОБА_7, яка померла 02.04.2012 року.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з моменту проголошення.
Суддя :