Справа № 128/2054/13-ц
іменем України
12 липня 2013 року Вінницький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Бондаренко О.І.,
при секретарі Головач Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Вінницького району Вінницької області, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Вінницького району Вінницької області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом, мотивуючи свої вимоги тим, що 01.08.1986 року помер її дідусь, ОСОБА_5, після смерті якого спадщина не відкривалася, оскільки господарство, в якому він проживав, відносилось до категорії колгоспних дворів, а згідно діючого на той час законодавства спадщина в колгоспному дворі відкривалася лише після смерті останнього члена колгоспного двору.
Після смерті ОСОБА_5 власником всього майна колгоспного двору стала його дружина, ОСОБА_6, яка померла 23.04.1990 року.
Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами №7 по вул. Партизанській в с. Хижинці Вінницького району Вінницької області.
Позивач по справі являється спадкоємцем за заповітом. Спадкоємці, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_6 відсутні.
У встановлений законом шестимісячний термін позивач не звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, проте спадщину прийняла шляхом вступу в оперативне управління спадковим майном, оскільки разом з батьками доглядала бабусю до смерті, хоронили її, до шести місяців після смерті бабусі обробляли город, зробили поточний ремонт в будинку, після чого позивач вселилася в будинок і проживає в ньому до даного часу.
Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом позивач не має можливості, оскільки померлий спадкодавець не отримала правовстановлюючий документ на нього.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 04.06.2013 року до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_4, який являється спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_6
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник, ОСОБА_7 не з'явилися, надали суду заяви, в яких просять розглянути справу у їх відсутність, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву в якій просить розглянути справу у її відсутність, при вирішенні спору покладається на розсуд суду.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, надали суду заяви, в яких просять справу розглянути в їх відсутність, не заперечують проти задоволення позову.
Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-АМ № 255342 від 17.04.2013 року в с. Хижинці Вінницького району Вінницької області 01.08.1986 року помер ОСОБА_5 (а.с.4).
За життя, 22.11.1979 року померлий вчинив заповіт, який був посвідчений секретарем Парпуровецької сільської ради Вінницького району Вінницької області та зареєстрований в реєстрі №28, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалося, заповів своїй онуці - ОСОБА_9 (а.с.11).
Згідно виписок з погосподарської книги за 1983 - 1985 р.р., 1986 - 1990 р.р., по особовому рахунку №12/846 житловий будинок №7 по вул. Партизанській в с. Хижинці Вінницького району Вінницької області відносився до категорії колгоспних дворів, головою якого був ОСОБА_5, який помер 01.08.1986 року, членом двору являлася ОСОБА_6 (а.с. 30, 36).
23.04.1990 року померла ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-АМ № 2553 41 від 17.04.2013 року (а.с. 10).
За життя, 22.11.1979 року померла вчинила заповіт, який був посвідчений секретарем Парпуровецької сільської ради Вінницького району Вінницької області та зареєстрований в реєстрі №29, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалося, заповіла своїй онуці - ОСОБА_9 (а.с.12).
Згідно виписок з погосподарської книги за 1986 - 1990 р.р., по особовому рахунку №12/846, членом колгоспного двору являлася ОСОБА_6, яка померла 23.04.1990 року (а.с. 36).
Як вбачається з довідки ОСОБА_2 сільської ради Вінницького району Вінницької області № 210 від 20.03.2013 року, житловий будинок №7 по вул. Партизанській в с. Хижинці Вінницького району Вінницької області належить померлим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.17).
09.06.2000 року в виконкомі ОСОБА_2 сільської ради Вінницького району Вінницької області зареєстровано шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_9, прізвище дружини після реєстрації шлюбу «Рогатюк» (а.с.14).
Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок №7 по вул. Партизанській в с. Хижинці Вінницького району Вінницької області, виготовленого ТОВ «Вінстратегія - будекспертиза» 29.03.2013 року, замовником технічної інвентаризації являється позивач ОСОБА_1 (а.с.18 - 23).
Спадкоємець першої черги за законом ОСОБА_4 будь - яких майнових претензій щодо встановлення спадщини за ОСОБА_1 та щодо спадкового майна після смерті ОСОБА_6 не має, що підтверджується відповідною заявою (а.с.53).
Відповідно до п.1 ч.1 та ч.2 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, а також про встановлення інших фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Ч.1 с. 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають ті особи, які визначені у заповіті.
Відповідно до п.4 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що набрав чинність з 1.01.2004 р. передбачається, що він застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, а правила спадкового права тільки до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята до набрання ним чинності, то спірні правовідносини регулюються ст. ст. 529, 549 ЦК України (в ред. 1963 р.), за змістом яких онука померлої вважається такою, що прийняла спадщину, якщо фактично в шестимісячний термін з дня відкриття спадщини вступила в управління спадковим майном.
Встановленим фактам відповідають правовідносини, визначені національним законодавством та такі, що захищають порушені, невизнані або оспорюванні права, а саме майнові права позивача щодо спадкового майна підлягають судовому захисту шляхом визнання права на підставі ст.ст.1223, 1268 ЦК України (спадкування за заповітом), оскільки являючись спадкоємцем за заповітом, позивач успадковує всю спадкову масу.
Керуючись ст.ст.25, 328, 1223, 1233, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 15, 60, 197, 209, 212, 214, 215, 256 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами №7 по вул. Партизанській в с. Хижинці Вінницького району Вінницької області, що складається з житлового будинку «А», веранди «а», ганку, сараю «Б», огорожі №1, воріт №2, хвіртки №3, колодязю №4 та належав ОСОБА_6, яка померла 23.04.1990 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя :