Справа №2-а-2907/11
29 квітня 2011 року м.Кролевець
Кролевецький районний суд Сумської області в особі судді Бєгунової О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження в місті Кролевці справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни,
встановив:
позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона відповідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» отримує підвищення до пенсії учаснику війни. Крім того, відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195-ІV від 18.11.2004 р. вона є дитиною війни. Згідно зі ст.6 зазначеного Закону їй повинно виплачуватись щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але відповідачем вказане підвищення не виплачується тому, просить: визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити підвищення до пенсії, як дитині війни, виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Вивчивши матеріали справи та дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
У справі встановлено, що позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст.1 Закону України №2195-ІV від 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни, що вбачається з ксерокопій паспорта та пенсійного посвідчення позивачки (а.с.3, 4). При цьому позивачка отримує пенсію за віком у складі якої є підвищення учаснику війни, яке за станом на 01.04.2011 року становить 76,40 грн., нарахування та виплату якої здійснює відповідач (а.с.5, 10).
Спірні відносини з 12 жовтня 2010 року до 30 квітня 2011 року регулюються відповідно до положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції від 18.11.2004 року).
При цьому суд враховує, що зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 року №107-VІ до частини 2 статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції від 28.12.2007 року), якою було передбачено, що ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначено ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який підлягає застосуванню відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни».
У період з 12 жовтня 2010 року до 30 квітня 2011 року відповідачем не проводилось нарахування та виплата позивачці підвищення до пенсії як дитині війни визначене Законом України "Про соціальний захист дітей війни", а виплачувалося тільки підвищення учаснику війни, чим порушені права позивачки передбачені ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Враховуючи вищезазначене, є достатні підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання бездіяльності відповідача протиправною щодо не проведення нарахування і виплати позивачці відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії як дитині війни з 12 жовтня 2010 року до 30 квітня 2011 року включно у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії як дитині війни з 12 жовтня 2010 року до 30 квітня 2011 року включно, виходячи з розміру 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Судові витрати у справі підлягають розподілу відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.
Відповідно до ч.3 ст. 183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України постанова суду підлягає негайному виконанню відповідачем.
На підставі викладеного та відповідно до ст.ст.19, 22, 64, 75, 92, 124, 152 Конституції України, ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст.3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", керуючись ст.ст.7-9, 11, 69-71, 159-163,183-2, 256 КАС України,
постановив:
позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області щодо не проведення нарахування і виплати ОСОБА_1 відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії як дитині війни з 12 жовтня 2010 року до 30 квітня 2011 року включно у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії як дитині війни з 12 жовтня 2010 року до 30 квітня 2011 року включно, виходячи з розміру 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 гривні 40 копійок.
Постанова підлягає негайному виконанню відповідачем.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Кролевецький районний суд Сумської області шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з поданням її копії до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя