Справа № 761/31597/16-ц
Провадження № 2/761/7536/2016
07 вересня 2016 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Савицький О.А., вивчаючи матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,
05.09.2016 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернулась до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до Київської міської державної адміністрації про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.
Разом з тим, під час вивчення матеріалів поданої позовної заяви було встановлено, що вони не відповідають вимогам ст. 119 ЦПК України.
Так, перш за все слід зазначити, що згідно вимог п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі.
Відповідно до ч. 3 ст. 119 ЦПК України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.
Як вбачається, подану позовну заяву підписано ОСОБА_2 Однак, в позовній заяві не зазначено його імені, місця проживання (перебування), поштовий індекс, номери засобів поштового зв'язку, якщо такі відомі.
Таким чином, в позовній заяві слід зазначити ім'я представника позивача, яким підписано позовну заяву, його місце проживання (перебування), поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі.
При цьому, згідно змісту позовних вимог позивач просить визнати за ним право власності на нерухоме майно за набувальною давністю. Таким чином, спір який виник між сторонами, має майновий характер, а тому позовна заява, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, повинна містити ціну позову.
У разі виправлення недоліків в частині зазначення ціни позову та імені й адреси представника позивача, яким підписано позовну заяву, нову заяву необхідно подати разом із її копіями відповідно до кількості учасників процесу.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору із позовних заяв майнового характеру, які подаються до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Також, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Відповідно до положень частини другої зазначеної статті, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Як вбачається, позивачем до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 551 грн. 20 коп. При цьому, згідно змісту позовних вимог та матеріалів, доданих до позовної заяви, позивач просить визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Враховуючи викладене та те, що зміст позовних вимог стосується визнання права власності на нерухоме майно, яке знаходиться в Шевченківському районі м. Києва, сплачений судовий збір вочевидь не відповідає одному відсотку від дійсної вартості спірного нерухомого майна, а ціна позову взагалі не вказана, суддя приходить до висновку про необхідність визначення попереднього розміру судового збору за подання позову майнового характеру у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп.
Таким чином, позивачу слід надати до суду документ, який би підтверджував доплату судового збору у сумі 1 448 грн. 80 коп. (2000-551,20=1448,80).
У відповідності з ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4, 6 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 80, 119, 121, 209, 210 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали, попередивши, що в разі не усунення вказаних недоліків заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.
Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: