Справа № 761/23652/16-ц
Провадження № 2/761/6378/2016
(заочне)
31 серпня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Осаулова А.А.
при секретарі: Вольда М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійний вимог щодо предмета спору, Перша Київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
У червні 2016 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до Шевченківського районного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійний вимог щодо предмета спору, Перша Київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року.
Позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що на початку травня 2016 року дізналась про те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року помер її батько - ОСОБА_3. До спадкового майна увійшла квартира АДРЕСА_1. Проте, позивачка пропустила строк встановлений для прийняття спадщини, оскільки, після розлучення батьків, у померлого з'явилась нова сім'я, тому позивачка дуже рідко бачилась з батьком, останній за життя не приймав участі у вихованні, не надавав матеріальної допомоги. Також позивачка зазначила, що після смерті чоловіка, на її утриманні залишились неповнолітні діти. В подальшому звернувшись до Першої київської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, їй було відмовлено в оформленні спадщини, у зв'язку з тим, що позивачем був пропущений строк для подання заяви про прийняття спадщини, тому позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Представник позивача у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити позов.
Відповідач та Третя особа, у судове засідання не з'явилися, проте до судового засідання на адресу суду надіслали клопотання про розгляд справи за відсутності їх представників, проти задоволення позову у відповідності до вимог закону не заперечували.
Суд, керуючись ст. ст. 169, 224 ЦПК України суд ухвалив про заочний розгляд справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів, отримавши на це письмову згоду позивача.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 року помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 11 травня 2016 року видане відділом реєстрації смерті у м. Києві Управління державної реєстрації головного територіального управління юстиції у місті Києві (а.с. 6).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або законом.
Час відкриття спадщини, згідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, є день смерті особи.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово; Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 5).
Після реєстрації шлюбу 02 липня 2003 року з ОСОБА_4 позивачка змінила своє прізвище на «ОСОБА_1», свідоцтво про одруження серії НОМЕР_3 (а.с. 7).
Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_2.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або оголошення її померлою.
Як передбачено ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
З постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 17.05.2016 р., вбачається, що ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану квартиру, у зв'язку з тим, що вона згідно ст. 1270 ЦК України пропустила передбачений законодавством шестимісячний строк, встановлений для прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_3
Відповідно до п. 24 Постанови пленуму Верховного суду України „Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 р. № 7 вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що строк для зверннення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті її батька, вона пропустила з поважних причини, оскільки після розлучення батьків, з померлим бачилась дуже рідко, останній самоусунувся від виховання ОСОБА_1, крім того ІНФОРМАЦІЯ_6 року помер чоловік позивачки (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 від 09.09.2014 року, видане відділом реєстрації смерті у м. Києві а.с. 8) та на її утриманні залишилось двоє неповнолітніх дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво серії НОМЕР_6 а.с. 9) та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 а.с. 10).
Враховуючи вищевикладене, на підставі досліджених обставин справи, суд приходить до висновку, що позивач пропустив встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини з поважних причин, а тому такий строк підлягає поновленню.
На підставі викладено та керуючись ст. 1217, 1258, 1261, 1270, 1272, ст. ст. 3, 57-61, 208, 209, 213, 214, 215, 218, 223, 224-233 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійний вимог щодо предмета спору, Перша Київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року, актовий запис №14899 від 05.10.2015 року, протягом двох місяців з дня набрання рішенням законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі - 551 грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: