Справа № 761/18703/16-ц
Провадження № 2/761/5587/2016
31 серпня 2016 року Шевченківського районного суду м. Києва в складі:
головуючого судді: Осаулова А.А.
при секретарі: Вольда М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та права власності на його частину в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
встановив:
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вказаний первісний позов.
Ухвалою суду від 25.05.2016 року у справі було відкрито провадження та її було призначено до розгляду по суті із викликом сторін.
До початку розгляду судом справи по суті 26.07.2016 року надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та права власності на його частину.
В судовому засіданні представник відповідача просив не приймати вказану заяву до спільного розгляду із первісним позовом та розглянути її окремо.
Позивач та відповідач підтримала думку представника.
Заслухавши думку учасників процесу, суд не знаходить правових підстав для прийняття вказаного позову до спільного розгляду із первісним позовом з огляду на наступне.
Так, за вимогами ч.1 ст.123 ЦПК України передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов до початку розгляду справи по суті.
Крім того, ч. 2 ст. 123 ЦПК України передбачено, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Враховуючи те, що у зустрічному позові ОСОБА_1 позові вимоги про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя не є такими, що пов»язані із первісним позовом, їх спільний розгляд не є доцільним та вимоги за позовами не можуть зараховуватись, суд приходить до висновку про відмову в прийнятті поданого відповідачем зустрічного позову до спільного розгляду із первісним позовом у цій справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 123 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Відмовити в прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та права власності на його частину в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Роз'яснити представнику відповідача в суді, що з вказаними вимогами слід звертатися в порядку цивільного судочинства в самостійному провадженні.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя