ун. № 759/12202/16-ц
пр. № 2-о/759/514/16
07 вересня 2016 року Святошинський районний суд міста Києва в складі: головуючого - судді - Лук»яненко Л.М, при секретарі Скляренко В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа: ВДРЦС Святошинського районного управління юстиції у м. Києві про встановлення факту, що має юридичне значення-
Заявник звернулась до суду із заявою про встановлення факту смерті особи в певний час. Мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, а саме - м. Горлівка Донецька область, померла мати заявниці ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України.
Місцем її реєстрації та фактичного постійного проживання була Україна, а саме: АДРЕСА_1. Похована м. Горлівка Донецької області. Оскільки ОСОБА_2 померла на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, тому Свідоцтво компетентного органу іноземної держави-окупанта не може бути підставою для визнання заявників спадкоємцями. Оскільки Свідоцтво про смерть відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є недійсним на території України. Маючи вказане Свідоцтво про смерть матері заявник звернулась до Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві із заявою про видачу свідоцтва про смерть особи на підставі виданого, проте їй в цьому було відмовлено із роз»ясненням того, що державою України не визнається вказаний документ на підставі діючого законодавства, проте факт смерті може бути встановлений в судовому порядку, що й стало підставою звернення до суду з даним позовом.
В судовому засіданні заявник заяву підтримала з тих же підстав та просила встановити факт смерті ОСОБА_2 в місті м. Горлівка Донецької області.
Заінтересована особа в судове засідання не з»явився, належним чином повідомлений про час та місце його проведення.
За таких обставин судом визнано за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Вислухавши пояснення заявника дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з»ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об»єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і її вирішення по суті, суд приходить до висновку про те, що заява підлягає задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 є донькою померлої ОСОБА_2, що підтверджується матеріалами справи, а саме копією дублікату свідоцтва про народження заявниці від 13.02.2006 року, що видане Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції (а.с.8).
Відповідно до Свідоцтва про смерть 08.06.2016 року на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, а саме - м. Горлівка Донецької області, померла ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України, мати заявниці. (а.с. 7)
При цьому, Калининським відділом запису громадянського стану м. Горлівка від 12.07.2016 року видано Свідоцтво про смерть ОСОБА_2 (а.с.8), проте це Свідоцтво відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є недійсним на території України.
Мати заявниці похована на кладовищі " Румянцево " місце 35 в м.Горлівка .
Державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків (ч.1-3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).
Метою встановлення заявниками факту смерті ОСОБА_2 - є оформлення документів, пов»язаних зі смертю людини (свідоцтва про смерть).
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи у певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
На сьогодні факт смерті ОСОБА_2 не зареєстрований в органах РАЦСу України, що є підставою для винесення рішення про встановлення факту смерті особи в певний час.
Зважаючи на вищевикладені обставини, суд вважає встановленим факт смерті ОСОБА_2, на підставі доказів, що достовірно свідчать про її смерть.
На підставі вищевикладеного, п.8 ч.1 ст. 256, ст.ст. 234, 256-259 ЦПК України, керуючись ст.ст. 5, 6, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 64, 88, 195, 196, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 293, 294 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1, зацікавлена особа: ВДРЦС Святошинського районного управління юстиції у м. Києві про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки Донецької області, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2, громадянки України, яка була матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м. Полтава, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Святошинський районний суд м. Києва.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Лук'яненко Л.М.