79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
27.07.06 Справа № 7/68
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Краєвської М.В.
суддів: Духа Я.В.
Зданкевича З.І.
розглянувши апеляційну скаргу Рівненської громадської організації “Сигнал» № 15 від 17.05.2006 р.
на рішення Господарського суду Рівненської області від 25.04.2006 р.
у справі № 7/68
за позовом Комунального підприємства “Комуненергія», м.Рівне
до Рівненської громадської організації “Сигнал», м.Рівне
про стягнення 18 471, 74 грн.
За участю представників сторін:
від позивача -не з»явився;
від відповідача -не з»явився
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 25.04.2006 р. у справі № 7/68 (суддя Маціщук А.В.) позов задоволено частково, а саме: стягнуто з відповідача на користь позивача 12 476, 42 грн. основного боргу, 3 664, 72 грн. інфляційних нарахувань, 1 012, 2 грн. 3 % річних, а в задоволенні решти позовних вимог у частині стягнення 1318, 4 грн. пені відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, зокрема, що відповідачем не виконано вимог угоди № 785 від 01.01.2003 р. щодо оплати наданих послуг з теплопостачання приміщення гуртожитку по вул.Студентській, 3 у м.Рівне, а також умови договору № 785 від 01.04.2003 р. щодо реструктуризації заборгованості.
Відповідач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що він є правонаступником ВАТ “Рівнеавтотранспорт», який був балансоутримувачем гуртожитку по вул.Студентській, 3 у м.Рівне, а тому не може нести відповідальності за борги попередника в 2001 році; мешканцями гуртожитку в зазначений період кошти вносились безпосередньо в касу (або вираховувались з зарплати) ВАТ “Рівнеавтотранспорт»; в угоді від 01.01.2003 р. та угоді про реструктуризацію заборгованості відсутнє зобов»язання відповідача сплатити заборгованість замість ВАТ “Рівнеавтотранспорт».
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення з підстав, викладених у ньому.
Сторони своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористалися, явки повноважних представників у судове засідання не забезпечили, причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повернення поштових повідомлень з підписом про отримання ухвали (поштові повідомлення про вручення знаходяться в матеріалах справи).
Оскільки явка повноважних представників сторін ухвалою суду апеляційної інстанції від 17.07.2006 р. була визнана необов»язковою, а на власний розсуд, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, то за таких обставин колегія суддів вважає за доцільне переглянути справу у відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
Розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав, викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2006 р.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що з метою погашення заборгованості за спожиту теплову енергію, яка утворилась станом на 01.04.2003 р. відповідно до договору № 785 на відпуск теплової енергії від 01.01.2003 р. (а.с.16-19), 1 квітня 2003 року між Комунальним підприємством “Комуненергія» (кредитор, позивач у справі) і Рівненською громадською організацією “Сигнал» (боржник, відповідач у справі) була укладена угода № 785 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію, за якою боржник зобов»язався погасити заборгованість за спожиту теплову енергію, що становила станом на 01.04.2003 р. 26 259, 92 грн. згідно з графіком та в терміни, передбачені тією ж угодою, а саме: з квітня 2003 року по березень 2004 року щомісячними платежами в розмірі 2 188, 32 грн. (а.с.15).
Відповідно до п.1.1 даної угоди термін останнього платежу минув у березні 2004 року.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області від 25.04.2006 р. у справі № 7/68 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Рівненської громадської організації “Сигнал» - без задоволення.
При цьому колегія виходила з наступного.
Відповідно до п.4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) останній застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно з п.4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України (далі -ГК України) останній застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу. До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.
Оскільки за період з 01.04.2003 р. по 01.03.2004 р. включно Рівненською громадською організацією “Сигнал» здійснювалось поточне споживання теплової енергії та проводилась часткова оплата за спожиту теплоенергію, то до спірних правовідносин слід застосовувати положення ЦК України та ГК України, як набрали чинності з 01.01.2004 р.
Згідно з ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав взяті на себе зобов»язання по сплаті боргу за спожиту теплову енергію, заборгованість погашена частково, у зв»язку з чим за ним обліковується заборгованість у сумі 12 476, 42 грн.
Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За неналежне виконання грошового зобов»язання позивачем нараховано відповідачу відповідно до вимог ст.625 ЦК України 3 664, 72 грн. інфляційних нарахувань, 1 012, 2 грн. 3 % річних.
Оскільки відповідач не звертався до господарського суду з позовом про розірвання спірної угоди № 785 від 01.04.2003 р. або визнання її недійсною, то в апелянта існує зобов»язання, яке необхідно виконувати.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції підставно й обгрунтовано відмовив у задоволенні стягнення 1318, 4 грн. пені, нарахованої за період прострочення з 01.09.2005 р. по 01.02.2006 р. (а.с.12), оскільки відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано, тобто в даному випадку з врахуванням строку розрахунків, визначеному п.1.1 угоди № 785 від 01.04.2003 р.
В силу ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, що в даному випадку відповідачем зроблено не було.
Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві, доводи скаржника документально необгрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
1. Рішення Господарського суду Рівненської області від 25.04.2006 р. у справі № 7/68 залишити без змін, а апеляційну скаргу Рівненської громадської організації “Сигнал» - без задоволення.
2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
5. Справу повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя М.В.Краєвська
Суддя Я.В.Дух
Суддя З.І.Зданкевич