03 серпня 2006 р. Справа № 7/190-2006
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро -Комплекс», с. Розівка Ужгородського району
до відповідача Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород
про визнання недійсними (скасування) податкових повідомлень -рішень Ужгородської МДПІ від 24.05.2006р. №248/23-0/32737631/6577 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 13760,62 грн. та №249/23-0/32737631/6578 про визначення податкового зобов'язання з єдиного податку у сумі 68280,00 грн.,
Суддя С. Швед
За участю представників сторін:
від позивача - Греца Я.В., представник по довіреності від 10.07.2006р.;
від відповідача -Петрова О.М., начальник юридичного відділу Ужгородської МДПІ, представник по довіреності від 30.03.2006р. №3954/9/10-0;
Представники сторін у судовому засіданні 24.07.2006р. дали письмову згоду на початок розгляду справи по суті згідно з п. 3 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України (протокол судового засідання від 24.07.2006р.).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро -Комплекс», с. Розівка Ужгородського району (далі - Товариство) просить визнати недійсними (скасувати) податкові повідомлення -рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області від 24.05.2006р. №248/23-0/32737631/6577 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 13760,62 грн. (в т.ч. 9173,75 грн. -основний платіж, 4586,87 грн. -штрафні санкції) та №249/23-0/32737631/6578 про визначення податкового зобов'язання з єдиного податку у сумі 68280,00 грн. (в т.ч. 45520,00 грн. -основний платіж, 22760,00 грн. -штрафні санкції), прийняті органом державної податкової служби за результатами планової документальної перевірки дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 25.11.2003р. по 31.12.2005р. (акт від 16.05.2006р. №30/23-0/32737631, а.с. 7-25), якою встановлено (в межах оспорюваних позивачем позицій акту перевірки) порушення суб'єктом господарської діяльності вимог: п.п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР в редакції Закону від 22.05.1997р. №283/97-ВР з відповідними змінами та доповненнями (далі -Закон №334/94-ВР) у зв'язку із не включенням до валових доходів суми умовно нарахованих відсотків на суму коштів, отриманих внаслідок надання поворотної фінансової допомоги Товариству у розмірі 282500,00 грн.; ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998р. №727/98 з наступними змінами та доповненнями (далі -Указ №727/98) у зв'язку з не включенням до бази оподаткування єдиним податком суми поворотної фінансової допомоги у розмірі 282500,00 грн. у I півріччі 2004р. та 266500,00 грн. у II півріччі 2005 року.
Не погоджуючись із висновками податкового органу про донарахування Товариству податкових зобов'язань по зазначених вище позиціях акту перевірки, представник позивача вказує на їх помилковість та невідповідність фактичним обставинам справи та наявним у суб'єкта господарської діяльності документальним доказам, які підтверджують правомірність формування об'єкта оподаткування єдиним податком у охопленому перевіркою періоді. Щодо безпідставності визначеного податкового зобов'язання з податку на прибуток, позивач зазначив, що у періоді за який проведено спірне нарахування, перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності, що звільняє його від обов'язку нарахування та сплати вказаного податкового платежу.
Відповідач позов не визнав, оскільки проведеною перевіркою підтверджені факти порушень позивачем вимог законодавства щодо визначення бази оподаткування єдиним податком результатів господарської діяльності Товариства, а саме формування обсягів його дохідної частини, тому позивачу і визначене до сплати податкове зобов'язання за оспорюваним податковим повідомленням -рішенням від 24.05.2006р. №249/23-0/32737631/6578 у сумі 68280,00 грн.
Також представником відповідача подано суду наказ начальника Ужгородської МДПІ від 21.07.2006р. №273 про внесення змін та доповнень до акту перевірки від 16.05.2006р. №30/23-0/32737631 в частині нарахування податку на прибуток та анулювання податкового повідомлення -рішення Ужгородської МДПІ від 24.05.2006р. №248/23-0/32737631/6577 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 13760,62 грн.
Дослідивши подані по справі доказові матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, суд констатує наступне:
1. Частиною третьою статті 1 Указу №727/98 дано визначено поняттю «виручка від реалізації продукції (товарів, робіт. послуг)», яка є об'єктом оподаткування за ст. 3 названого Указу. Такою вважається сума надходжень на розрахунковий рахунок або (та) в касу суб'єкта підприємницької діяльності за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
З наведеного випливає те, що основною умовою для віднесення будь -яких грошових надходжень платниками єдиного податку до доходів є їх отримання внаслідок продажу (реалізації) товарів (робіт, послуг).
Аналогічним чином база оподаткування єдиним податком визначена також і у нормативних актах ДПА України (накази Державної податкової адміністрації України від 28.02.2003 №98 «Про затвердження форми Розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою та Порядку його складання» та від 12.10.1999р. №554 «Про порядок ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності»), де також зазначено, що основною умовою для визначення загального обсягу отриманих доходів є їх надходження від продажу (реалізації) товарів (робіт, послуг).
Поворотна фінансова допомога по наведеному вище визначенню об'єкту оподаткування єдиним податком не може входити до бази оподаткування зазначеним видом податку, оскільки не є виручкою від реалізації товарів (робіт, послуг).
В Україні законодавчо запроваджена загальна система оподаткування (Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств») та спеціальна система оподаткування за єдиним податком (Указ Президента України № 727/98).
З системного правового та економічного аналізу обох систем оподаткування випливає, що при спрощеній системі оподаткування за єдиним податком суми поворотної фінансової допомоги не можуть бути об'єктом бази оподаткування, оскільки при їх поверненні відповідне коригування по складу витратної частини є неможливим.
Що стосується посилання позивача на лист Державної податкової адміністрації України від 27.06.2000 №8921/7/15-1317, в якому йдеться про необхідність включення сум отриманої поворотної допомоги до виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) для оподаткування єдиним податком, то суд, в даному випадку, виходить з того, що підзаконні нормативно- правові акти не можуть розширювати або змінювати бази оподаткування будь - яким видом податку, оскільки основною метою прийняття підзаконних нормативно -правових актів є їх спрямування на конкретизацію положень Законів (в даному випадку Указу Президента України) для полегшення їх застосування, без зміни суті самих положень Закону.
Це в повній мірі відповідає частині третій ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року №1251-XII, де зазначено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
З огляду на наведене оспорюване позивачем податкове повідомлення -рішення Ужгородської МДПІ від 24.05.2006р. №249/23-0/32737631/6578 про визначення податкового зобов'язання з єдиного податку у сумі 68280,00 грн. підлягає визнанню недійсним.
Що стосується податкового повідомлення - рішення Ужгородської МДПІ від 24.05.2006р. №248/23-0/32737631/6577 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 13760,62 грн., вимоги про визнання якого недійсним були заявлені при поданні позовної заяви, то з урахування його анулювання податковим органом, у задоволенні позову у цій частині слід відмовити.
У справі оголошувалась перерва для оформлення та оголошення судового рішення у справі до 03.08.2006р.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 7, 72, 86, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Позов задоволити частково.
2. Податкове повідомлення -рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород від 24.05.2006р. №249/23-0/32737631/6578 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро -Комплекс» (с. Розівка Ужгородського району, вул. Концівська, 38 «а», код 32737631) податкового зобов'язання з єдиного податку у сумі 68280,00 грн. скасувати у повному обсязі.
3. У задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним податкового повідомлення -рішення Ужгородської МДПІ від 24.05.2006р. №248/23-0/32737631/6577 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 13760,62 грн. відмовити.
4. Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня її прийняття і є обов'язковою до виконання на території України.
5. Постанова суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її прийняття шляхом подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги до Львівського апеляційного господарського суду через Господарський суд Закарпатської області.
Суддя С. Швед