Справа №592/5101/16-к Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/788/670/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних справах
30 серпня 2016 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
адвоката - ОСОБА_7
засудженого - ОСОБА_8
розглянувши матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами адвоката ОСОБА_7 та засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 червня 2016 року, якою
ОСОБА_8 , 1970 року народження,
відмовлено в умовно-достроковому звільненні від покарання у виді позбавлення волі,
За вироком Києво - Святошинського районного суду Київської області від 18 листопада 2008 року ОСОБА_8 визнаний винним та засуджений за ст. 115 ч. 1 КК України до 9 років позбавлення волі.
Згідно із судовим рішенням, 16 червня 2008 року ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в селі Гатне Києво-Святошинського району Київської області, на грунті неприязних стосунків вчинив умисне вбивство ОСОБА_9
27 травня 2016 року засуджений ОСОБА_8 звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми із клопотанням про звільнення від покарання умовно-достроково, оскільки він сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 червня 2016 року в задоволенні клопотання ОСОБА_8 було відмовлено як такому, що на шлях виправлення не став.
В апеляційних скаргах адвокат ОСОБА_7 та засуджений ОСОБА_8 вважають рішення суду незаконним, оскільки підстави для відмови у задоволенні клопотання є необгрунтованими.
Заслухавши доповідь судді про обставини провадження та зміст апеляційних скарг, засудженого ОСОБА_8 та його захисника, думку прокурора про законність судового рішення, дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 81 КК України умовно-достроковому звільненню від відбування покарання підлягають особи, які сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення та відбули частину призначеного покарання.
Згідно з роз'ясненнями в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 2 “Про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким” рішення про умовно-дострокове звільнення від покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого та доведеності того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
При цьому суд має ретельно з'ясувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправної колонії, а також його наміри щодо залучення до суспільно - корисної праці і його висновок повинен базуватися на всебічному врахуванні як даних про поведінку засудженого, так і ставленням останнього до праці за весь період перебування у виправній установі, а не за час, який безпосередньо передує розгляду клопотання.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції дослідивши матеріали особової справи ОСОБА_8 дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання засудженого.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, засуджений за вчинення особливо тяжкого злочину ОСОБА_8 відбув 3/4 строку покарання і за час його перебування в установах виконання покарань мав 7 стягнень. За даними річних характеристик періоду з 2009 року по 2014 рік ОСОБА_8 своєю поведінкою і ставленням до праці не довів, що став на шлях виправлення.
Зміна поведінки на позитивну у 2015 році, на думку колегії суддів не дає підстави заявляти про виправлення засудженого, вказані обставини лише підтверджують ситуативний характер поведінки, спрямованої на умовно-дострокове звільнення від покарання, а оскільки виправлення засудженого передбачає його сумлінну поведінку під час відбування покарання, а не лише безпосередньо перед настанням строку можливого умовно - дострокового звільнення, колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано дійшов висновку, що ОСОБА_8 свого виправлення не довів.
Таким чином колегія суддів переконана, що ухвалене відносно ОСОБА_8 рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, а тому, керуючись ст. ст. 404, 405, 406, 407, 418, 419, 537 КПК України,
Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 червня 2016 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання залишити без зміни, а апеляційні скарги адвоката ОСОБА_7 та засудженого ОСОБА_8 без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно та не оскаржується.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
.