Справа № 640/9714/16-ц
н/п 2-о/640/175/16
"05" вересня 2016 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Якуша Н.В.
при секретарі - Пічугіної А.Г.
народні засідателі - Абрамова О.В. , Солодовник С.А.
за участю:
заявника - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб Київського відділу реєстрації актів цивільного стану, управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова, про визнання особи безвісно відсутньою,
В червні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про визнання її чоловіка, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 безвісно відсутнім, оскільки у липні 2005 року і до теперішнього часу відомостей про його місце знаходження не має. Зазначала, що визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім необхідно для вирішення питання про постановлення її на облік та отримання допомоги від держави та реєстрацію дітей за місцем мешкання.
Заявниця ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала, просила її вимоги задовольнити. Зазначала, що з після зникнення чоловіка вона з початку 2007 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_3, від якого у неї народилось троє дітей, батьком яких був записаний її чоловік ОСОБА_2, оскільки шлюб з останнім розірвано не було.
Представник заінтересованої особи Київського відділу реєстрації актів цивільного стану надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, проти заявлених вимог не заперечували (а.с.28).
Начальник управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова надала до суду заяву про розгляд справи без участі представника управління, при винесенні рішення по справі покладались на розсуд суду.
Вислухавши пояснення заявника, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази в межах заявлених позовних вимог (ст.11 ЦПК України) суд установив наступне.
В судовому засіданні встановлено, що заявниця по справі перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 28.12.2002 року (а.с.9).
З пояснень заявниці вбачається, що у липні 2005 року її чоловік ОСОБА_2 пішов разом із речами з дому на не повернувся.
У липні 2005 року заявниця звернулась до Московського районного відділу міліції із заявою про зникнення чоловіка, який було оголошено у розшук, в тому числі і міжнародний (а.с.7).
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 - ОСОБА_2 зазначений як батько ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6 відповідно (а.с.10-12), проте зі свідчень заявниці вбачається, що останні народились від її цивільного чоловіка ОСОБА_3
Відповідно до відомостей адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Харківській області ОСОБА_2 був занятий з реєстрації за рішенням суду та на теперішній час зареєстрованим не значиться.
Відповідно до відомостей адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Сумській, Дніпропетровській та Полтавській областях - ОСОБА_2 зареєстрованим не значиться.
Як вбачається з наданої відповіді управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 01.07.2016 року №9088-27/07, відомості, які містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування щодо застрахованої особи ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, відсутні (а.с.27).
Вище перелічені факти підтверджують те, що місцезнаходження ОСОБА_2 невідоме більше одного року.
У відповідності до ст. 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.
Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Згідно приписів ст. 246 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
У відповідності до ст. 248 ЦПК України суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи внутрішніх справ або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме.
Частиною 1 ст. 249 ЦПК України визначено, що суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
У відповідності до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.
Статтями 58, 59 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, безвісно відсутнім, оскільки протягом одного року в місці його постійного проживання немає відомостей про місце його перебування.
Визнання безвісно відсутнім ОСОБА_2 має для заявниці юридичне значення.
Оскільки матеріали справи свідчать про те, що останні відомості про ОСОБА_2 були у липні 2005 року, тобто саме тоді, коли він пішов з дому де мешкав разом зі своїми речами, то початком його безвісної відсутності слід вважати 01.08.2005 року, а тому заява ОСОБА_8 задоволенню.
Керуючись ст. 43 ЦК України, ст.ст. 248, 249 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб Київського відділу реєстрації актів цивільного стану, управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова, про визнання особи безвісно відсутньою - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 безвісно відсутнім з 01 серпня 2005 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення складено в єдиному примірнику в нарадчий кімнаті.
Суддя Якуша Н.В.
Народні засідателі: Абрамова О.В.
Солодовник С.А.