Справа № 640/12647/16-ц
"05" вересня 2016 р. суддя Київського районного суду м. Харкова Якуша Н.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, визнання права власності, -
16.08.2016 року до Київського районного суду м. Харкова звернулась позивач з позовом до відповідачів із вимогою про визнання за нею права власності на 1/2 частку квартири.
05 вересня 2016 року до судді надійшли відомості щодо місця реєстрації відповідача.
За нормою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК України,а саме:
- в порушення вимог п.4 ч.2 ст. 119 ЦПК України позивачем не визначено ціну позову щодо вимог майнового характеру.
Так, відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата установлена у місячному розмірі 1378 грн.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 80 ЦПК України ціна позову про визнання права власності на майно визначається вартістю цього майна. За Порядком проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, затвердженому постановою КМУ від 4 березня 2013 р. № 231 зазначено, що термін дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більш як шість місяців з моменту оцінки, адже ціна позову має бути визначена у наведені строки. Всупереч наведеному, позивач взагалі не вказав ціну позову та не визначив її у передбачений законодавством спосіб, не зазначаючи при цьому труднощі її проведення.
Наведені недоліки унеможливлюють встановлення дійсної вартості спірного майна для визначення правильності сплати судового збору за вимогу про визнання права власності, ставка якого, у даному випадку, за приписами п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за позови майнового характеру, які подані фізичними особами розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551 грн. 20 коп.).
Отже, позивач має зазначити ціну позову та надати квитанцію про сплату судового збору на загальну суму, що буде відповідати заздалегідь встановленій оцінці майна, на яке він просить визнати право власності.
Крім того, суд роз'яснює, що кошти, вказані у квитанції про сплату судового збору повинні бути перераховані на наступний рахунок, з урахуванням суми судового збору, що було сплачено позивачем в розмірі мінімального розміру судового збору по цій категорії справ: отримувач коштів: Управління державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача: 37999675, банк отримувача: ГУДКСУ в Харківській обл., МФО: 851011, рахунок отримувача:31219206700004, код класифікації доходів бюджету: 22030001, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір", Київський районний суд м. Харкова код ЄДРПОУ суду: 02893746.
Разом з тим, дійсно, відповідно до вимог ч. 2 ст. 80 ЦПК України, якщо на момент пред'явлення позову встановити точну ціну позову неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Проте, самостійно визначити ціну позову, виходячи із наявних у судді матеріалів, неможливо, оскільки позов навіть не містить у собі копію технічного паспорту квартири.
Згідно ст. 121 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог у статтях 119-120 ЦПК України або не сплачено судовий збір, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати заявникові строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду.
Тому, керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, визнання права власності - залишити без руху.
Надати позивачу 5-денний строк, з дня отримання цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського районного суду м. Харкова Н.В. Якуша