Копія
23 серпня 2016 р. Справа №818/680/16
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соколова В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,
представника відповідача - Великодної Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/680/16 за позовом ОСОБА_2 до Сумської митниці ДФС про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_2) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської митниці ДФС (далі по тексту - відповідач), в якому, з урахування уточнення позовних вимог, просить стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 20064,88 грн. та судові витрати за надану правову допомогу.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що її було незаконно звільнено з роботи. За судовим рішенням її поновлено на роботі. Оскільки позивачка не працювала з 03.08.2015 по 21.03.2016, то з відповідача необхідно стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 20064,88 грн.
У судове засідання позивач та її представник не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, подали клопотання про розгляд справи без їх участі, уточнені позовні вимоги підтримали в повному обсязі (а.с.54).
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.30-32) та зазначила, що Вищим адміністративним судом України було прийнято 02.03.2016 рішення, яким скасовано постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2015 та залишено в силі постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.02.2015, відповідно до якої позивача поновлено на роботі. Представник відповідача зазначає, що Вищим адміністративним судом України не було вирішено питання про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, як того вимагає стаття 235 КЗпП. Більше того, вимушений прогул - час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений змоги працювати. На думку представника відповідача, Сумська митниця ДФС виконала рішення Харківського апеляційного адміністративного суду, як того вимагає законодавство України, тому вимушений прогул ОСОБА_2 відбувся не з вини відповідача.
Суд, заслухавши представника відповідача, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.
У судовому засідання встановлено, що наказом Сумської митниці ДФС від 06.02.2015 року №102-о ОСОБА_2 звільнено з посади головного інспектора канцелярії Хутір-Михайлівський Сумської митниці ДФС.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 27.02.2015 у справі №818/460/15 позов ОСОБА_2 до Сумської митниці ДФС про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за вимушений прогул було задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано наказ начальника Сумської митниці ДФС від 06.02.2015 №102-о «Про звільнення з роботи ОСОБА_2»; поновлено ОСОБА_2 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення «Вантажний» митного посту «Хутір-Михайлівський» Сумської митниці ДФС з дня звільнення; стягнуто з Сумської митниці ДФС на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 по 27 лютого 2015 року в загальній сумі 2526 грн. (а.с.6-7).
Наказом Сумської митниці ДФС від 12.03.2015 № 198-0 ОСОБА_2 поновлено на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення «Вантажний» митного поста «Хутір-Михайлівський» Сумської митниці ДФС.
Харківським апеляційним адміністративним судом 14 липня 2015 року було прийнято рішення, яким апеляційну скаргу Сумської митниці ДФС задоволено, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.02.2015 року по справі №818/460/15 - скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
На виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2015 наказом Сумської митниці ДФС від 03.08.2015 №795-о ОСОБА_2 звільнено з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення «Вантажний» митного поста «Хутір-Михайлівський».
Вищим адміністративним судом України 02.03.2016 було прийнято рішення, яким скасовано постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2015, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.02.2015 залишено без змін.
Наказом Сумської митниці ДФС від 15.03.2016 №295-о ОСОБА_2 поновлено на займаній посаді з 07.02.2015 (а.с.47).
Згідно з ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідкам перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, за результатом розгляду судами позову ОСОБА_2 до Сумської митниці ДФС було встановлено, що позивачку неправомірно було звільнено із займаної посади, у зв'язку з чим ОСОБА_2 наказом Сумської митниці ДФС від 15.03.2016 за №295-о поновлено на займаній посаді з 07.02.2015 (а.с.47).
Відповідно до ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Частиною першою статті 27 Закону України «Про оплату праці» визначено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 5 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плата (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 p. № 100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з довідкою Сумської митниці ДФС №05.02/201 від 12.08.2016 середньоденний заробіток ОСОБА_2 складає 132,88 грн. (а.с.55).
Загальна кількість робочих днів за весь час вимушеного прогулу складає 160 днів.
Таким чином, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу складає 21260,80 грн. З урахуванням податкових відрахувань із заробітної плати, з Сумської митниці ДФС необхідно стягнути на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 16823,29 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
Щодо стягнення з відповідача витрат за надану правову допомогу ОСОБА_2, варто зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Згідно зі ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, окрім іншого, витрати на правову допомогу.
Зі змісту зазначених вище норм вбачається, що обов'язковою умовою для присудження судових витрат, в тому числі і витрат на правову допомогу, є фактичне здійснення цих витрат та їх належне документальне підтвердження.
В даному випадку, в якості підтвердження здійснення витрат на правову допомогу позивачем було надано акт прийому-передачі виконаних робіт від 04.08.2016 (а.с.43) та розрахунок витрат від 04.08.2016 (а.с.42), відповідно до яких оплата вартості послуг складає 7165,60 грн., а саме:
- попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин - загальна тривалістю 1 година - 551,20 грн;
- вивчення та правовий аналіз матеріалів справи - загальна тривалість - 2 години - 1102,40 грн.;
- написання Позовної заяви «Про стягнення зар. плати за час вимушеного прогулу» - загальна тривалість - 3 години - 1653,60 грн.;
- написання клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції - загальна тривалість 2 години - 1102,40 грн.;
- Написання письмового пояснення щодо стягнення судових витрат за надану правову допомогу фахівцем в галузі права - загальна тривалість 2 години - 1102,40 грн.;
- Написання Заяви про збільшення позовних вимог - загальна тривалість 3 години - 1653,60 грн.
Загальна тривалість часу, протягом якого здійснювалася правова допомога Клієнту у формі надання послуг становить 13 годин.
Вартість 1 години роботи адвоката становить 551 грн. 20 коп. (40% від розміру мінімальної заробітної плати у сумі 1378 грн.)
Розрахунок вартості надання послуг Адвокатом здійснено наступним чином: 13 год. х 551,20 грн. = 7165,60 грн. (а.с.42).
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" факти здійснення господарських операцій фіксуються первинними документами (документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення), які складаються під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Виходячи з системного аналізу вказаних норм, документальним підтвердженням здійснення витрат на правову допомогу є наявність належним чином складених первинних документів, які відображають суть господарської операції по наданню юридичних послуг та підтверджують її фактичне здійснення.
Надані представником позивача документи не можуть вважатись належним чином складеними первинними документами, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції по наданню юридичних послуг, оскільки не надано жодного документу, який містить зміст та обсяг господарської операції, визначений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Разом із тим, слід зазначити, що частиною 1 ст. 12 Закону України "Про адвокатуру" від 19.12.1992 № 2887-XII передбачено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
З матеріалів справи, зокрема журналів судових засідань (а.с.35,57), вбачається, що представник позивача жодного разу не з'явився у судове засідання.
Щодо поданого клопотання про участь представника позивача у судовому засіданні у режимі відеоконференції, то представник позивача - ОСОБА_3 не з'явився до зали суду, якому було доручено проведення відеоконференції, натомість подано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника (а.с.54).
З огляду на те, що позивачем та її представником не надано суду належного документального підтвердження здійснення витрат на правову допомогу, сума витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, є необґрунтованою та не може бути стягнута з відповідача.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Сумської митниці ДФС про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.
Стягнути з Сумської митниці ДФС (вул. Воровського, 24, м. Суми, код ЄДРПОУ 39420037) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 16823,29 грн. (шістнадцять тисяч вісімсот двадцять три грн. 29 коп.).
Постанова суду підлягає негайному виконанню в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
В задоволенні інших вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) В.М. Соколов
Повний текст постанови складено 29.08.2016 року.
З оригіналом згідно
Суддя В.М. Соколов