Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"02" вересня 2016 р.Справа № 922/2610/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Усатого В.О.
При секретарі судового засідання Мазуренко А.О.
За участю:
представника АТ "Дельта Банк" - Гендеровська Ю.О.
ОСОБА_2
представника ТОВ "Сумський вуглик" - Панченко А.В.
ліквідатор - Караченцев Ю.Л.
розглянувши справу
за заявою ТОВ "Харвест Груп", смт. Васищеве
до ТОВ "Харвест Груп", смт. Васищеве
про визнання банкрутом
Постановою суду від 26.05.2015 р. визнано ТОВ "Харвест груп" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Караченцева Ю.Л.
До суду від ПАТ "Дельта Банк" надійшла заява (вх. № 26760 від 11.08.2016 р.), в якій банк просить суд заборонити Правобережній товарній біржі (код 25957609) та ліквідатору ТОВ "Харвест груп" Караченцеву Ю.Л. вчиняти будь-які заходи з реалізації на прилюдних торгах майна боржника до завершення процедури погодження з уповноваженою особою ФГВФО АТ "Дельта Банк" порядку реалізації заставного майна боржника, а саме, в тому числі, заборонити проведення другого повторного аукціону, який повинен відбутися 05.09.2016 р., яку суд призначив до розгляду на 25.08.2016 р.
23.08.2016 р. до суду від ліквідатора надійшов відзив на заяву ПАТ "Дельта Банк" та клопотання про надання згоди на реалізацію майна банкрута. (вх. 27767 від 23.08.2016 р.), в якому він не погоджується із заявою, вважає її неправомірною, повідомляє, що комітетом кредиторів встановлено порядок реалізації майна банкрута, який повністю відповідає приписам ч.5 ст.44, т.65, ст.66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також повідомлено, що заставним кредитором надано згоду на реалізацію майна банкрута.
23.08.2016 р. від ліквідатора надійшло клопотання (вх. № 27767 від 23.08.2016 р.) про надання згоди на проведення другого повторного аукціону з продажу ЦМК банкрута, який призначено на 05.09.2016 р.
До суду 23.08.2016 р. від кредитора ТОВ "Сумський вуглик" надійшов відзив на заяву ПАТ "Дельта Банк", в якому зазначено, що Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено такого заходу для забезпеченння вимог кредиторів, а також вказав, що ПАТ "Дельта Банк" надав згоду на реалізацію заставного майна та Законом не передбачено отримання згоди на окрему дію, спрямовану на реалізацію майна.
Від кредитора ОСОБА_2 також надійшов відзив на заяву ПАТ "Дельта Банк", в якому вона заперечує проти неї, вважає заборону на проведення аукціону незаконною та зауважила, що ПАТ "Дельта Банк" вже надав згоду на реалізацію заставного майна.
В судовому засіданні 25.08.2016 р. представник ПАТ "Дельта Банк" наполягала за задоволенні заяви на тій підставі, що банком не надано згоди на реалізацію заставного майна на другому повторному аукціоні з можливістю пониження початкової вартості майна, який призначено на 05.09.2016 р., у зв"язку з чим існує загроза відчуження іпотечного майна за заниженою ціною, що призведе до неможливості погашення заборгованості боржника перед заставним кредитором, а також доповнила, що не вважає правомірним реалізовувати вже на других повторних торгах майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу, оскільки невідомо як будуть розподілятися кошти від його реалізації.
В даному судовому засіданні ліквідатор надав доповнення до відзиву, в яких зазначив, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено вжиття заходів щодо заборони ліквідатору здійснювати продаж майна банкрута та не передбачено втручання кредитора в діяльність ліквідатора під час виконання свої повноважень, а також додав, що надання згоди на продаж заставного майна не надає право заставному кредитору обирати порядок та умови реалізації заставного майна, оскільки такий порядок та умови визначені законом.
Крім того ліквідатор пояснив, що 30.08.2016 р. будуть скликані збори комітету кредиторів, на якому буде розглянуто заяву та скаргу ПАТ "Дельта Банк"
В судовому засіданні 25.08.2016 р. оголошено перерву до 02.08.2016 р.
Після перерви ліквідатор надав протокол засідання комітету кредиторів, на якому прийнято рішення про схвалення поточного звіту ліквідатора, скаргу та заяву ПАТ "Дельта Банк" про усунення ліквідатора визнано необґрунтованими, зобов"язано ліквідатора залучити аудитора, якому доручити здійснення аудиторського дослідження та визнати питому вагу кожного активу у складі ЦМК.
В судовому засіданні 02.09.2016 р. представник ПАТ "Дельта Банк" надала відзив на клопотання ліквідатора про надання згоди на реалізацію заставного майна на другому повторному аукціоні, в якому просить припинити провадження по клопотанню ліквідатора, оскільки згоду на реалізацію заставного майна банку вже надавав.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи та додані документи, суд зазначає наступне.
Ухвалою суду від 14.07.2015 р. визнано грошові вимоги ПАТ "Дельта Банк" до боржника ТОВ "Харвест Груп" у розмірі 1381617,19 грн., які окремо включені до реєстру вимог кредиторів, як такі, що забезпечені заставою майна боржника, а саме: квартирою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Крім того, до складу ліквідаційної маси включено знак для товарів балансовою вартістю 1100000,00 грн.
Ліквідатором проведений конкурс на визначення організатора аукціону.
На засіданні комітету кредиторів 08.02.2016 р. визначено ТБ "Правобережна товарна біржа" організатором аукціону та встановлено порядок продажу майна банкрута, який відповідає приписам ч.5 ст.44, ст.ст. 65,66 Закону.
21.03.2016 р. ПАТ "Дельта Банк" надав згоду на реалізацію заставного майна у складі цілісного майнового комплексу за початковою вартістю 4803486.11 грн., яка складає суму всіх вимог кредиторів та зауважив, що у випадку , якщо прилюдні торги з реалізації вказаного майна у вигляді цілісного майнового комплексу не відбудуться, здійснити продаж цього майна окремими лотами за початковою вартістю та на умовах, погоджених письмово з АТ "Дельта Банк" на підставі здійснення суб"єктом оціночної діяльності , що окредитовані у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, висновків про вартість майна у порядку, визначеному Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ліквідатором укладено з ТБ "Правобережна товарна біржа" договір про організацію та проведення аукціону.
Призначений на 14.06.2016 р аукціон з продажу майна банкрута у вигляді ЦМК не відбувся у зв"язку з відсутністю заявок від потенційних покупців.
Повторний аукціон, призначений на 22.07.2016 р. також не відбувся у зв"язку з відсутністю заявок від потенційних покупців.
Другий повторний аукціон з можливістю зниження початкової вартості призначений на 05.09.2016 р.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 66 ГПК заходи до забезпечення позову застосовуються Господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи Господарського суду, як гарантія реального виконання рішення суду.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову Господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення Господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних Законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону), з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
Отже, з моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури всі без винятку обтяження його активів підлягають скасуванню.
Це пов'язано з тим, що у процедурі ліквідації задоволення вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, отриманих від здійсненої у встановленому порядку реалізації майна банкрута, тому майно банкрута повинно бути вільним від будь-яких обтяжень.
Заява АТ "Дельта Банк" про забезпечення вимог кредитора обгрунтована тим, що банк не надав згоди на проведення повторного та другого повторного аукціонів.
Згідно частиною 1 статті 42 Закону, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.
Разом із тим, майно банкрута, яке передано в заставу з метою забезпечення виконання зобов'язань має особливий правовий статус під час провадження у справі про банкрутство.
Положеннями ст. 42 Закону законодавець визначив порядок надання згоди на відчуження заставного майна, згідно якого така згода є безумовною та надається кредитором-заставодержателем, або судом (за відсутності згоди кредитора-заставодержателя), а дії ліквідатора, спрямовані на її одержання, є необхідними для формування ліквідаційної маси банкрута. При цьому, надання згоди на продаж заставного майна забезпеченим кредитором не надає йому права обирати порядок та умови реалізації заставного майна, оскільки такий порядок та умови визначені законом.
Суд зазначає, що передбачений ст. 42 Закону дозвіл дається на реалізацію (майна боржника) в цілому, а не на кожну окрему дію, спрямовану на реалізацію майна боржника (зокрема, не на проведення конкретного аукціону, а на продаж майна банкрута). Оцінка майна банкрута, за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції з 19.01.2013 року, положення якого застосовуються в ході ліквідаційної процедури банкрута), є власною компетенцією ліквідатора та може проводитися ним із застосуванням висновків експертів-оцінювачів у разі продажу майна боржника частинами, якщо не вдалося його реалізувати у вигляді цілісного майнового комплексу, до того ж, означеними нормами вказаного Закону не передбачено погодження вартості заставного майна із забезпеченим кредитором при його реалізації. Така позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України у справі № 904/720/14 від 11.08.2015 року, № 901/3006/13 від 07.04.2015 року, № 904/2578/14 від 17.09.2015 року, № 915/684/14 від 19.04.2016 року.
Частинами 1, 2 ст. 43 Закону унормовано, що майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.
Відповідно до ч. 5 ст. 44 Закону , ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі, якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.
Суд зазначає, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить визначення поняття цілісного майнового комплексу, але виходячи із положень даного Закону, зокрема ст. 33, можна дійти висновку що під час продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу, в установленому Законом порядку, відчужуються всі види майна, призначеного для здійснення підприємницької діяльності боржника, у тому числі приміщення, споруди, обладнання, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, права на знаки (позначення), що індивідуалізують боржника, його продукцію, роботи, послуги (фірмове найменування, знаки для товарів і послуг), інші права, які належать боржнику, за винятком прав і обов'язків, які не можуть бути передані іншим особам. Суд вважає, що визначальним в даному випадку є саме факт продажу майна боржника за найбільшою ціною.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 191 ЦК України, підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.
Продаж майна банкрута частинами, як це вказано у ст.44 Закону, здійснюється лише тоді, коли, таке майно, не можливо продати цілісним майновим комплексом, тобто підприємством в цілому. Такий підхід запроваджено законодавцем з метою збереження бізнесу, що належав боржнику, та можливістю, в подальшому, його сталого функціонування.
Таким чином, суд вважає, що продаж майна боржника, в цьому випадку, як цілісного майнового комплексу, також і на повторних аукціонах, не заборонений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та не порушує прав учасників провадження у справі про банкрутство ТОВ "Харвест Груп".
Також, суд зазначає, що положеннями статті 46 Закону встановлено вимоги до звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, у яких зокрема зазначено, що до звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу додаються, відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу. Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.
У разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі, суд виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом, якщо інше не передбачено цим Законом.
Отже, вимогами Закону встановлено обов'язок ліквідатора реалізувати майно банкрута під час проведення ліквідаційної процедури. Нереалізація майна банкрута призводить до неможливості закінчення ліквідаційної процедури.
Суд вважає, що встановлення обмежень щодо продажу майна банкрута призведе до затягування ліквідаційної процедури та неможливості її завершення, а отже і до порушення інтересів учасників провадження у справі про банкрутство.
Враховуючи те, що АТ "Дельта Банк" вже надана згода на реалізацію заставного майна банкрута, що підтверджується самим АТ "Дельта Банк" та вимогами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не встановлено обов'язку ліквідатора отримувати згоду заставного кредитора (іпотекодержателя) на проведення повторного та другого повторного аукціону та не передбачено погодження вартості заставного майна із забезпеченим кредитором при його реалізації, а також те, що передбачений ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дозвіл дається на реалізацію (майна боржника) в цілому, а не на кожну окрему дію, спрямовану на реалізацію майна боржника (зокрема, не на проведення конкретного аукціону, а на продаж майна банкрута), суд не знаходить правових підстав для забезпечення вимог заставного кредитора, а також для задоволення клопотання ліквідатора про надання згоди на реалізацію майна банкрута на другому повторному аукціоні.
Керуючись ст.ст.38-46, розділом ІV Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.86 ГПК України, суд -
Відмовити ПАТ "Дельта Банк" в задоволенні заяви (вх. № 26760 від 11.08.2016 р.).
Відмовити ліквідатору в задоволенні клопотання (вх. № 27767 від 23.08.2016 р.)
Ухвалу направити ліквідатору, ПАТ "Дельта Банк", кредиторам.
Суддя Усатий В.О.