33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"29" серпня 2016 р. Справа № 918/530/16
Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А., при секретарі судового засідання Конончук С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 243 грн. 28 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - Якимчук О.М., довіреність №10/431 від 01.02.2016р.;
від відповідача - не з'явився.
У судовому засіданні 29 серпня 2016 року, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
05 липня 2016 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" (далі - ПАТ "Рівнегаз", позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 243 грн. 28 коп..
Ухвалою суду від 06 липня 2016 року позовну заяву №10/2133 від 22.06.2016р. прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №918/530/16, розгляд якої призначено на 25 липня 2016 року.
25 липня 2016 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява про виправлення описки в ухвалі суду від 06.07.2016р., в якій просив зазначити відповідача - ОСОБА_1. (а.с. 34)
Ухвалою суду від 25 липня 2016 року виправлено описку, допущену в ухвалі суду від 06 липня 2016 року та зазначено вірно відповідача - фізична особа-підприємець ОСОБА_1.
Ухвалою суду від 25 липня 2016 року розгляд справи відкладався на 29 серпня 2016 року, у зв'язку із неявкою відповідача.
У судовому засіданні 29 серпня 2016 року представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та наполягала на їх задоволенні.
Відповідач про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте явку свого повноважного представника у призначене судове засідання не забезпечив.
Відповідно до статті 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Ухвали суду, зокрема, про прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі 918/530/16 від 06.07.2016р. та про відкладення розгляду справи від 25 липня 2016 року були надіслані відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 42), а саме: 33003, АДРЕСА_1. Проте вказані поштові відправлення були повернуті підприємством поштового зв'язку на адресу суду без вручення за закінченням терміну зберігання (а.с. 32, 45).
Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судового засідання. Крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та документів.
Нез'явлення відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судові засідання, матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" (далі - Оператор ГРМ) на підставі типового договору розподілу природного газу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (далі - Споживач) надається послуга природного газу. (далі - Договір)
За умовами Договору Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (п. 2.1. Договору).
Як визначено у п.п. 1.1.-1.3. постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року № 2498 "Про затвердження Типового договору розподілу природного газу" цей договір є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року № 2494. Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст.ст. 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Відповідач приєднався до договору шляхом підписання заяви-приєднання №09427KFUQWAP026 від 01.02.2016 року.
Послуга з розподілу природного газу - послуга Оператора ГРМ, яка надається споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи в межах приєднаної потужності його об'єкта і розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року № 2494 "Про затвердження Кодексу газорозподільних систем" передбачено, що договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору. На письмову вимогу споживача оператор ГРМ зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дати отримання такого письмового звернення надати споживачу підписану уповноваженою особою оператора ГРМ письмову форму договору розподілу природного газу.
Відповідно до п.п. 6.1.-6.4. Договору оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Тариф, встановлений згідно з п. 6.1 цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який є побутовим, до 05 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора ГРМ. Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ.
Так само порядок розрахунків врегульовано у Кодексі газорозподільних систем.
За п. 6.6. Договору надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Аналогічне правило закріплене у Кодексі газорозподільних систем.
За п. 12.1. Договору цей договір укладається на невизначений строк.
Судом встановлено, що позивачем у квітня 2016 року надано послуги з розподілу природного газу на загальну суму 329 грн. 28 коп., що стверджується актом наданих послуг з розподілу природного газу від 30.04.2016р.. (а.с. 14)
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено часткову оплату за надані послуги в розмірі 86 грн.. (а.с. 47)
Таким чином, станом на 29 серпня 2016 року за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість в сумі 243 грн. 28 коп..
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 243 грн. 28 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 1 378 грн..
Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 75, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" (33027, м. Рівне, вул. Івана Вишенського, 4, код ЄДРПОУ 03366701) заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу в сумі 243 (двісті сорок три) грн. 28 коп..
Наказ видати після набрання рішення законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 05 вересня 2016 року.
Суддя Політика Н.А.
Віддруковано 3 примірники:
1 - до справи;
2- позивачу рекомендованим (33027, м. Рівне, вул. Івана Вишенського, 4);
3- відповідачу рекомендованим (АДРЕСА_1).