33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"01" вересня 2016 р. Справа № 918/516/16
Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А., при секретарі судового засідання Конончук С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості в сумі 4 815 грн. 74 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - Піхоцький А.Л., довіреність №91 від 30.12.2015р.;
від відповідача - не з'явився.
У судовому засіданні 01 вересня 2016 року, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
02 липня 2016 року Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" (далі - ПАТ "Рівнеобленерго", позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 4 815 грн. 74 коп..
Ухвалою суду від 02 липня 2016 року позовну заяву №35-1/729 від 01.07.2016р. прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №918/516/16, розгляд якої призначено на 18 липня 2016 року.
08 липня 2016 року від позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява про відкладення розгляду справи. (а.с. 25)
Ухвалою суду від 18 липня 2016 року розгляд справи відкладено на 08 серпня 2016 року.
Ухвалою суду від 08 серпня 2016 року розгляд справи відкладався на 01 вересня 2016 року.
15 серпня 2016 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява про виправлення описки в ухвалі суду від 18.07.2016р.. (а.с. 43
Ухвалою суду від 29 серпня 2016 року виправлено описку в ухвалі суду від 18 липня 2016 року та зазначено вірно суму стягнення заборгованості - 4 815 грн. 74 коп..
01 вересня 2016 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли додаткові пояснення від 01 вересня 2016 року №25/4870. (а.с. 47)
У судовому засіданні 01 вересня 2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях від 01 вересня 2016 року №25/4870.
Відповідач про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте явку свого повноважного представника у призначене судове засідання не забезпечив.
Відповідно до статті 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Ухвали суду, зокрема, про прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі 918/516/16 від 02.07.2016р. та про відкладення розгляду справи від 18 липня та від 08 серпня 2016 року були надіслані відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 31), а саме: 33024, АДРЕСА_1. Проте вказані поштові відправлення були повернуті підприємством поштового зв'язку на адресу суду без вручення за закінченням терміну зберігання. (а.с. 23, 34, 41)
Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судового засідання. Крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та документів.
Нез'явлення відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судові засідання, матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" (далі - Постачальник) постачає фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (далі - Споживач) електричну енергію на підставі Договору №3668 від 12 березня 2011 року. (далі - Договір) (а.с. 8-13)
Відповідно до п. 1. Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення електроустановок Споживача з дозволеною потужністю (згідно додатку №6) кВТ, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Точка продажу електричної енергії визначається відповідно до Додатку №6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін".
Відповідно до пунктів 2.2., 2.2.1. та 2.2.2. Договору Постачальник зобов'язується виконувати умови цього Договору. Постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу"); згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком № 6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін"; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; забезпечити отримання Споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності (Додаток №3 "Перелік об'єктів і точок обліку Споживача" та Додаток 3.1. "Перелік об'єктів і точок обліку субспоживачів, що споживають електроенергію від споживача").
Згідно п. 2.3.3. Договору Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно умовами додатку № 4 "Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та їх розрахунків" (а.с. 16).
За пунктом 8.1 Договору оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється Споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки Постачальника в терміни, визначені додатком № 4 "Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків".
Пунктом 1 вищезазначеного додатку встановлено, що розрахунковим вважається період часу, який починається в 00-00 год. 6 числа кожного місяця і триває до 00-00 год. 6 числа наступного місяця, і за який проводиться розрахунок вартості відпущеної електроенергії. Розрахунковий період прирівнюється до календарного місяця.
Відповідно до пункту 2 вказаного додатку покази засобів обліку, відповідно до Переліку об'єктів і точок комерційного обліку споживача фіксуються Споживачем 6 числа кожного місяця о 00-00 год. та вибірково контролюються (знімаються) Постачальником.
Після зняття показів засобів обліку, Споживач оформляє звіт про використану електроенергію, який складається у 2-х примірниках, по одному для кожної сторони та 08 числа надає Постачальнику нарочним, але не пізніше наступного робочого дня після зняття показів і одночасно отримує рахунок за фактично спожиту електроенергію.
У разі неможливості отримання Постачальником даних про використану електричну енергію в зазначений термін (незалежно від причин), визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється самостійно Постачальником за попередній розрахунковий період. У разі наявності зафіксованих Постачальником показників засобів обліку споживачеві виписується рахунок у відповідності до таких показників.
Згідно з пунктом 8.5 договору тривалість періоду для оплати отриманого рахунку має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку для Споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунку для Cпоживачів, які здійснюють розрахунки через свою територіально-відокремлену головну організацію.
Пунктом 4 додатку до спірного договору № 4 "Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків" передбачено, що відповідно до визначеної згідно пункту 5 цього додатку величини коштів за фактично спожиту електричну енергію, постачальник виписує споживачу рахунок на оплату електричної енергії, який має бути оплачений протягом 5 операційних днів від дня отримання споживачем рахунку.
Судом встановлено, що згідно з Додатком №1 до Договору, споживання здійснюється без обліку по 500 кВТ/год. кожного місяця протягом 2010-2011 років. (а.с. 14)
Пунктом 10.4. Договору передбачено, що Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2011 року. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Як зазначив представник позивача у судових засіданнях, ні Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго", ні фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не подали заяву про припинення вказаного Договору, а відтак Договір діє на момент розгляду даної справи.
Абзацом 4 пункту 4.2. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року №28 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України2 серпня 1996 року за №417/1442 (далі - ПКЕЕ) передбачено, що у разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року, що минули, та у відповідних періодах минулого року, які відповідають майбутнім періодам поточного року.
Пункт 5.1. Договору встановлює такий термін, який становить 01 листопада.
Як повідомив позивач, відповідач не звертався для зміни обсягів споживання, тому позивач на основі пункту 4.2. ПКЕЕ застосував вказані величини споживання самостійно.
З 2011 по 2016 року величина споживання протягом місяця становить 500кВТ, а за рік в цілому 6000 кВТ/год.
Згідно із постановами НКРЕКП, яке встановлює вартість 1кВт/год. (тариф), з січня 2014 року по травень 2016 року діяли наступні тарифи. (а.с. 47)
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 4 815 грн. 74 коп. за період з 01.01.2014 року по 01.10.2014р..
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
За частиною 7 цієї статті оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Частиною 4 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З урахуванням положень вказаних норм законодавства, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 4 815 грн. 74 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача у зв'язку із задоволенням позову в сумі 1 378 грн..
Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 75, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (33024, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71, код ЄДРПОУ 05424874) заборгованість в сумі 4 815 (чотири тисячі вісімсот п'ятнадцять) грн. 74 коп..
Наказ видати після набрання рішення законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 06 вересня 2016 року.
Суддя Політика Н.А.
Віддруковано 3 примірники:
1 - до справи;
2- позивачу рекомендованим (33000, м. Рівне, вул. Кн. Володимира, 71);
3 - відповідачу рекомендованим (33024, АДРЕСА_2).