ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
30.08.2016Справа №910/11188/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ-Прикарпаття"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтаж-ССХ"
про стягнення 311 987,84 грн.
Суддя Стасюк С.В.
Представники сторін:
від позивача Дєміров І.В. (дов. б/н від 30.12.2015 року)
від відповідача Кійко К.С. (дов. б/н від 01.07.2016 року) Гопанчук Р.Л. (дов. б/н від 01.07.2016 року)
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 30 серпня 2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтаж-ССХ" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 311 987,84 грн., в тому числі 180 000,00 грн. за невиконані будівельні роботи, 131 627,22 грн. неустойки, 360,62 грн. 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем строків виконання робіт за договором підряду №21-0815 від 13.08.2015 року, у зв'язку з чим позивачем 09.03.2016 року було направлено на адресу відповідача претензію №002/03-16 від 02.03.2016 року із пропозицією сплатити заборгованість (авансового платежу) у розмірі 180 000,00 грн. за вказаним договором. У зв'язку з несплатою відповідачем вказаної суми коштів у розмірі 180 000,00 грн., перерахованих позивачем в якості авансу, позивач просить суд стягнути з відповідача 180 000,00 грн. заборгованості за невиконані будівельні роботи. Крім того, позивачем заявлено до стягнення суму неустойки в розмірі 131 627,22 грн. та 360,62 грн. 3 % річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2016 року порушено провадження у справі № 910/11188/16 та призначено справу до розгляду на 21.07.2016 року.
29.06.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.
Представник відповідача в судове засідання 21.07.2016 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 16.06.2016 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.
У судовому засіданні 21.07.2016 року представник позивача подав клопотання про продовження строків розгляду спору.
Розглянувши подане позивачем 21.07.2016 року клопотання про продовження строків розгляду спору, суд приходить до висновку про його задоволення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2016 року розгляд справи було відкладено на 18.08.2016 року, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.
У судовому засіданні 18.08.2016 року представник позивача подав клопотання про заміну позивача у справі в порядку процесуального правонаступництва на Товариство з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ-Прикарпаття".
Представники відповідача у судовому засіданні поклались на розсуд суду щодо вирішення поданого клопотання про заміну позивача у справі в порядку процесуального правонаступництва.
Вищевказана заява обґрунтована тим, що 06.07.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ-Прикарпаття" було укладено договір відступлення права вимоги № 19-05/2016.
Відповідно до умов вказаного договору позивач передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ-Прикарпаття" прийняло на себе право вимоги і стало кредитором, відповідно до Договору підряду № 06-0515 від 07.05.2015 року, Договору підряду № 13-0815 від 10.08.2015 року, Договору підряду № 21-0815 від 13.08.2015 року, Договору підряду № 50-0815 від 28.08.2015 року, Договору підряду № 60-0815 від 31.08.2015 року, укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецмонтаж-ССХ".
Відповідно до статті 25 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" про заміну позивача у справі в порядку процесуального правонаступництва, дослідивши матеріали справи та докази надані позивачем на підтвердження обставин, викладених у клопотанні, суд прийшов до висновку про його задоволення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2016 року замінено позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ-Прикарпаття", розгляд справи відкладено на 30.08.2016 року.
29.08.2016 року представник відповідача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надав відзив на позовну заяву. У поданому відзиві відповідач зазначив, що ним у повному обсязі виконаний комплекс робіт, передбачених договором на об'єкті: "Будівництво підприємства з виробництва комбікормів продуктивністю 30т/год" за адресою: Черкаська область, Уманський район, м. Умань, вул. Дерев'янка, 2, про що позивачу направлено відповідні документи, а саме акти приймання виконаних робіт та довідки КБ-3.
У судовому засіданні 30.08.2016 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні 30.08.2016 року проти позову заперечив, надав пояснення по суті спору.
Розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -
13.08.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ-Прикарпаття" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецмонтаж-ССХ" (підрядник) укладено Договір підряду № 21-0815 (надалі по тексту - Договір).
Відповідно до пункту 1.1 Договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується своїми силами та на власний ризик виконати роботи, а замовник зобов'язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх вартість.
Під роботами сторони розуміють виконання підрядником наступних видів робіт: монтаж системи зовнішнього водопроводу (протипожежний стояк типу сухотруб); здача системи зовнішнього водопроводу (протипожежний стояк типу сухотруб) Державній службі з надзвичайних ситуацій (пункт 1.2. Договору).
За змістом пункту 1.3. Договору, місцем виконання робіт є наступне: Будівництво підприємства з виробництва комбікормів продуктивністю 30 т/год. за адресою: вул. Дерев'янка, 2, м. Умань, Уманський район, Черкаська область.
Згідно з пунктом 3.1. Договору підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт протягом 10 календарних днів з моменту оплати авансу і зобов'язаний виконати роботи, передбачені умовами даного договору, протягом 25 календарних днів з моменту отримання авансового платежу на поточний рахунок.
Датою закінчення виконання робіт вважається дата їх прийняття замовником після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 (пункт 3.4. Договору).
Як передбачено розділом 4 Договору, договірна ціна (вартість) робіт визначена на підставі кошторисної документації, зокрема, Договірна ціна та локальний кошторис на будівельні роботи з підсумковою відомістю ресурсів, що є Додатком №1, який становить невід'ємну частину даного договору. Договірна ціна робіт, що виконуються за цим договором, є твердою та становить 230 924,94 грн.
Умовами пункту 5.1. Договору встановлено, що оплату за виконані роботи замовник здійснює підряднику у наступному порядку: авансовий платіж в розмірі 144 554,96 грн. з ПДВ здійснюється замовником на поточний рахунок підрядника протягом 10 банківських днів з моменту підписання договору (пункт 5.1.1.); оплату за фактично виконані підрядником роботи на підставі підписаного замовником та підрядником останнього акту приймання-передачі виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про їх вартість форми КБ-3 протягом 15 банківських днів з моменту їх підписання, за вирахуванням раніше сплачених коштів (пункт 5.1.2.).
У випадку розірвання даного Договору з будь-яких підстав, передбачених ним (порушення строків виконання робіт підрядником, неналежної якості виконаних робіт чи їх частин тощо) підрядник зобов'язаний на вимогу замовника повернути попередньо сплачені кошти за виконання робіт (включаючи матеріали) протягом строку, встановленого замовником, але в будь-якому випадку не пізніше 5 банківських днів з моменту направлення такої вимоги. Поверненню підлягають кошти, що становлять різницю здійсненого замовником авансового платежу (попередньої оплати) та належним чином фактично виконаних робіт, що прийняті замовником за актом приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про їх вартість форми КБ-3. Не підлягають прийняттю та оплаті неякісно виконані роботи (частина робіт) та такі, що виконані всупереч умовам даного договору (пункт 5.4. Договору).
За змістом пункту 8.1.7. Договору замовник вправі достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов'язань підрядником, попередньо повідомивши його про це за 5 календарних днів.
Відповідно до пункту 10.2. Договору, підрядник за вимогою замовника зобов'язаний сплатити йому неустойку у розмірі 3% від вартості Договірної ціни за кожен день прострочення зобов'язання, у випадку: порушення строків (терміну) виконання робіт (початку виконання робіт, виконання етапів робіт, завершення виконання робіт, здачі результату робіт тощо); порушення строків виправлення/усунення недоліків (дефектів) та/або заміни неякісних матеріалів, ресурсів, обладнання, устаткування, деталей; порушення інших строків та зобов'язань, передбачених даним договором для підрядника.
При виникненні суперечок сторони зобов'язуються пред'являти претензії. Сторони, що отримала претензію, зобов'язана розглянути таку претензію та надати відповідь іншій стороні у семиденний строк з моменту отримання претензії (пункт 11.2. Договору).
На виконання умов Договору, позивач за платіжним дорученням № 5003 від 17.08.2015 року (проведено банком 20.08.2015 року) перерахував на розрахунковий рахунок відповідача аванс у розмірі 180 000,00 грн. (копія платіжного доручення долучена до позову).
Судом встановлено, що 09.03.2016 року позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію № 002/03-16 від 02.03.2016 року, у якій позивач зазначив, що на виконання умов Договору підряду № 21-0815 від 13.08.2015 року ним було сплачено відповідачу 180 000,00 грн. авансу, однак станом на 02.03.2016 року року зобов'язання відповідача за вказаним договором прострочені та не виконані. За таких обставин, посилаючись на приписи статті 849 Цивільного кодексу України, позивач запропонував відповідачеві вжити невідкладних заходів для погашення суми заборгованості, в тому числі, за спірним договором, у розмірі 180 000,00 грн.; у випадку несплати основної заборгованості - сума боргу буде розрахована з урахуванням штрафних санкцій (копія претензії та доказів направлення долучені до позову).
З матеріалів справи вбачається, що 03.02.2016 відповідачем було направлено на адресу позивача Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2016 року форми КБ-2в на суму 230 942,70 грн., довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 на суму 230 942,70 грн. по об'єкту: Будівництво підприємства з виробництва комбікормів продуктивністю 30 т/год. за адресою: вул. Дерев'янка, 2, м. Умань, Уманський район, Черкаська область (належним чином засвідчені копії наявні в матеріалах справи).
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем строків виконання робіт за договором підряду № 21-0815 від 13.08.2015 року, у зв'язку з чим позивачем 09.03.2016 року було направлено на адресу відповідача претензію №002/03-16 від 02.03.2016 року із пропозицією щодо сплати заборгованості (авансового платежу) у розмірі 180 000,00 грн. за вказаним Договором. У зв'язку з несплатою відповідачем вказаної суми коштів у розмірі 180 000,00 грн., перерахованих позивачем в якості авансу, позивач просить суд стягнути з відповідача 180 000,00 грн. заборгованості за невиконані будівельні роботи. Крім того, позивачем заявлено до стягнення суму неустойки в розмірі 131 627,22 грн. та 360,62 грн. 3 % річних.
У поданому відзиві відповідач зазначив, що ним у повному обсязі виконаний комплекс робіт, передбачених договором на об'єкті: «Будівництво підприємства з виробництва комбікормів продуктивністю 30т/год» за адресою: Черкаська область, Уманський район, м. Умань, вул. Дерев'янка, 2, про що позивачу направлено відповідні документи, а саме акти приймання виконаних робіт та довідки КБ-3.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
У відповідності до частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Умовами пункту 5.1. Договору встановлено, що оплату за виконані роботи замовник здійснює підряднику у наступному порядку: авансовий платіж в розмірі 144 554,96 грн. з ПДВ здійснюється замовником на поточний рахунок підрядника протягом 10 банківських днів з моменту підписання договору (пункт 5.1.1.); оплату за фактично виконані підрядником роботи на підставі підписаного замовником та підрядником останнього акту приймання-передачі виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про їх вартість форми КБ-3 протягом 15 банківських днів з моменту їх підписання, за вирахуванням раніше сплачених коштів (пункт 5.1.2.).
На виконання умов Договору, позивач за платіжним дорученням № 5003 від 17.08.2015 року (проведено банком 20.08.2015 року) перерахував на розрахунковий рахунок відповідача аванс у розмірі 180 000,00 грн. (копія платіжного доручення міститься в матеріалах справи).
Згідно з пунктом 3.1. Договору підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт протягом 10 календарних днів з моменту оплати авансу і зобов'язаний виконати роботи, передбачені умовами даного договору, протягом 25 календарних днів з моменту отримання авансового платежу на поточний рахунок.
Позивач вважає, що на підставі претензії №002/03-16 від 02.03.2016 відповідач у семиденний строк з її отримання повинен був перерахувати позивачеві грошові кошти у розмірі 180 000,00 грн., отримані в якості авансу за Договором, у зв'язку з невиконанням покладених на нього умовами даного договору зобов'язань.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина 3 статті 849 Цивільного кодексу України).
За змістом пункту 8.1.7. Договору, замовник вправі достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов'язань підрядником, попередньо повідомивши його про це за 5 календарних днів.
У випадку розірвання даного договору з будь-яких підстав, передбачених ним (порушення строків виконання робіт підрядником, неналежної якості виконаних робіт чи їх частин тощо) підрядник зобов'язаний на вимогу замовника повернути попередньо сплачені кошти за виконання робіт (включаючи матеріали) протягом строку, встановленого замовником, але в будь-якому випадку не пізніше 5 банківських днів з моменту направлення такої вимоги. Поверненню підлягають кошти, що становлять різницю здійсненого замовником авансового платежу (попередньої оплати) та належним чином фактично виконаних робіт, що прийняті замовником за актом приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про їх вартість форми КБ-3. Не підлягають прийняттю та оплаті неякісно виконані роботи (частина робіт) та такі, що виконані всупереч умовам даного договору (пункт 5.4. Договору).
Наведені вище положення норм цивільного законодавства та Договору дають підстави для висновку, що надане замовнику право на односторонню відмову від договору підряду за умови настання певних обставин передбачає відповідний механізм його реалізації, із встановленням однозначності наміру та волевиявлення замовника на відмову від договору підряду, оскільки така відмова породжує відповідні правові наслідки, встановлені статтями 652, 849 Цивільного кодексу України - розірвання договору підряду та виникнення у підрядника обов'язку з відшкодування збитків замовника.
В той же час, як встановлено судом, посилаючись на приписи статті 849 Цивільного кодексу України, в адресованій відповідачеві претензії №002/03-16 від 02.03.2016 позивач запропонував йому вжити невідкладних заходів для погашення суми заборгованості, в тому числі, за спірним Договором у розмірі 180 000,00 грн. Так, текст даної претензії не містить жодних формулювань стосовно відмови позивача від Договору або розірвання такого договору з ініціативи позивача/вимоги про повернення сплаченого авансу/тощо, тобто таких, які б вказували на однозначний намір позивача на відмову від договору підряду в порядку статті 849 Цивільного кодексу України та пункту 8.1.7. Договору, натомість зі змісту претензії вбачається висловлення позивачем пропозиції щодо сплати відповідачем відповідної суми коштів, що в будь-якому разі не може бути розцінене судом як відмова замовника від договору підряду через порушення підрядником своїх зобов'язань, тим більше, що умовами пункту 8.1.7. спірного договору передбачені відповідні строки повідомлення підрядника про розірвання договору, зі спливом яких такий договір вважається розірваним.
За таких обставин, за відсутності чіткого волевиявлення позивача на відмову від Договору та відповідно його розірвання, відсутні підстави для стягнення з відповідача 180 000,00 грн., які є сумою авансу, сплаченого позивачем.
При цьому, суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що 03.02.2016 року відповідачем було направлено на адресу позивача Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2016 року форми КБ-2в на суму 230 942,70 грн., довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 на суму 230 942,70 грн. по об'єкту: Будівництво підприємства з виробництва комбікормів продуктивністю 30 т/год. за адресою: вул. Дерев'янка, 2, м. Умань, Уманський район, Черкаська область (належним чином засвідчені копії наявні в матеріалах справи).
Водночас, обставини щодо прийняття робіт позивачем за вказаним актом не входять до предмету доказування у даній справі, з огляду на відсутність належних та допустимих доказів розірвання Договору з ініціативи замовника у зв'язку з порушенням строків виконання робіт підрядником як підстави повернення відповідачем коштів, сплачених позивачем в якості авансу, відповідно до пункту 5.4. Договору.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 180 000,00 грн. не підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 131 627,22 грн. неустойки та 360,62 грн. 3 % річних.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Разом з тим, відповідно до пункту 5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.
Суд зазначає, що стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченої суми попередньої оплати за невиконані будівельні роботи.
За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 Цивільного кодексу України, а тому правові підстави для нарахування інфляційних втрат на суму попередньої оплати відсутні.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.09.2014 року у справі № 30-90гс14.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення 360,62 грн. 3 % річних задоволенню не підлягають.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (частина 1 статті 549 Цивільного кодексу України).
Згідно з статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно пункту 10.2. Договору підрядник за вимогою замовника зобов'язаний сплатити йому неустойку у розмірі 3% від вартості Договірної ціни за кожен день прострочення зобов'язання, у випадку: порушення строків (терміну) виконання робіт (початку виконання робіт, виконання етапів робіт, завершення виконання робіт, здачі результату робіт тощо); порушення строків виправлення/усунення недоліків (дефектів) та/або заміни неякісних матеріалів, ресурсів, обладнання, устаткування, деталей; порушення інших строків та зобов'язань, передбачених даним договором для підрядника.
Згідно з пунктом 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17 грудня 2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
Відповідно до пункту 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17 грудня 2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Як раніше встановлено судом, згідно з пунктом 3.1. Договору підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт протягом 10 календарних днів з моменту оплати авансу і зобов'язаний виконати роботи, передбачені умовами даного договору, протягом 25 календарних днів з моменту отримання авансового платежу на поточний рахунок.
Позивач за платіжним дорученням № 5003 від 17.08.2015 (проведено банком 20.08.2015 року) перерахував на розрахунковий рахунок відповідача аванс у розмірі 180 000,00 грн.
Таким чином, 14.09.2015 року є останнім днем належного виконання робіт за Договором.
З урахуванням частини 6 статті 232 Господарського кодексу України період з 15.09.2015 року по 15.03.2016 року є періодом за який можливо стягнути пеню за невиконані будівельні роботи за Договором.
Проте, позивач нараховує пеню з 22.04.2016 року по 10.05.2016 року, тобто поза можливими строками нарахування.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення 131 627,22 грн. неустойки задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.
Згідно з статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Позивачем не доведено, а матеріалами справи не підтверджено факту існування заборгованості відповідача перед позивачем.
За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на позивача.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ-Прикарпаття" - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 05.09.2016 року
Суддя С.В. Стасюк