01 вересня 2016 р.
Справа № 902/564/16
за позовом:Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (просп.Московський, 60, м.Харків, 61050; вул.Чорновола, 29, м.Вінниця, 21032)
до:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 21000)
третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 21000)
про стягнення 218714,07 грн.
Головуючий суддя Яремчук Ю.О.
Cекретар судового засідання Кузьменко В.В.
Представники
позивача : Фотченко С.М.
відповідача : не з'явився
третя особа: не з'явився
Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 218714,07 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання кредитного договору №11303232000 від 21.02.2008 року, з яких: 180500,00 грн. заборгованості за кредитом; 35211,79 грн. заборгованості за процентами; 1903,58 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за період з 29.12.2015 року по 29.06.2016 року.; 1098,70 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за період з 29.12.2015 року по 29.06.2016 року.
Ухвалою суду від 07.07.2016 року порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 16.08.2016 року.
Ухвалою суду від 16.08.2016 року розгляд справи було відкладено на 01.09.2016 року з об'єктивних причин.
В судове засідання призначене на 01.09.2016 року прибув представник позивача, яким було подано заяву про уточнення розміру позовних вимог (вх. № канц. 06-52/7905/16 від 01.09.2016 року), в якій зокрема останній просить суд з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 218714,07 грн. заборгованості за кредитним договором № 11303232000 та понесені судові витрати у розмірі 3280,71 грн.
З огляду на права, надані позивачеві ст.22 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), заява представника позивача про уточнення позовних вимог прийнята як така, що не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб.
Представники відповідача та третьої особи не з'явились, про дату час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду .
При цьому суд констатує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.
Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
21 лютого 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 11303232000.
Відповідно до п.1.1. договору, Банк зобов'язується надати Позичальнику, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит у формі поновлюваної кредитної лінії в національній валюті України в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 500000,00 гривень у порядку і на умовах, визначених цим договором.
Між сторонами було погоджено термін кредитування ( п.1.2. договору).
Надання кредиту здійснюється у наступний термін 21 лютого 2008 року. Позичальник у будь - якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток №1 до договору), але не пізніше 20 лютого 2019 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну достроково відповідно до умов розділу ІІ цього договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3, 5.3,5.5., 5.5.,5.9.,5.10., 5.11., 7.4. ( п. п.1.2.1.,12.2. договору).
Пунктами 1.3.1.,1.3.2, між сторонами було погоджено, що за користування кредитними коштами з 21 лютого 2008 року, по 20 травня 2008 року процентна ставка встановлюється у розмірі 15% річних. За користування кредитними коштами після 20 травня 2008 року процентна ставка встановлюється у розмірі 17 % річних, якщо інша процентна ставка не буде встановлена у відповідності до умов цього договору та/або додаткових угод до договору. За користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 30% (тридцять відсотків річних). Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу Позичальника за договором.
Згідно із п. 1.4 договору цільове призначення (мета кредиту): поповнення обігових коштів та фінансування поточної діяльності.
Кредит надається шляхом: зарахуванням Банком коштів на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_2 у Банку для подальшого використання за цільовим призначенням або оплата Банком платіжних документів Позичальника за рахунок кредитних коштів, відповідно до умов договору та в порядку, окремо обумовленому сторонами в письмовій формі.
Пунктами 2.1,2.2., 2.3 договору у забезпечення виконання зобов'язань Позичальника заданим договором Банком прийнято:
- застава нежитлової нерухомості, згідно договору іпотеки №13455 від 21.02.2008 року.
- поручительство, а саме поручительство ОСОБА_2 згідно договору поруки №181274 від 21.02.2008 р.
Кредит, наданий Банком, також забезпечуються всім належним Позичальнику майном і коштами, на які може бути звернене стягнення в порядку, установленому законодавством України.
У випадку невиконання Позичальником умов цього договору про надання забезпечення належного виконання зобов'язань за цим договором, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язань за цим договором або погіршення його умов (стану забезпечення, умов його зберігання), термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит обов'язковим до повернення в порядку, встановленому розділом 11 Договору.
Між сторонами було погоджено, що за порушення Позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених Договором, Банк мас право вимагати від Позичальника, а Позичальник при цьому зобов'язаний сплатити Банку додатково до плати за кредит неню з розрахунку 8,0% (процентів) річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/а бо комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом "факт/360** (метод "факт/360" передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.
У випадку не цільового використання кредиту Позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 25 процентів від суми не цільового використання. Такий штраф підлягає сплаті у гривнях за курсом НБУ на день здійснення платежу.
Відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, ст.611 Цивільного кодексу України при порушенні Позичальником вимог пп.2.3.,5.3..5.5.,5,6..5.9.,5.І0., 5.1 і 7.4. цього Договору Банк має право самостійно змінити термін повернення кредиту за цим Договором в порядку, встановленому розділом 11 Договору.
У випадку здійснення Позичальником (Заставодавцем, якщо Заставодавцем є третя особа) неправомірних лій по відношенню до заставленого майна, без письмової згоди Банку, Банк може самостійно змінити термін повернення кредиту та достроково стягнути з Позичальника суму кредиту та плати за кредит в порядку, визначеному розділом 1 договору.
Під терміном "неправомірні дії по відношенню до заставленого майна" в цьому пункті Договору Сторони розуміють будь-які дії по відношенню до заставленого майна, що здійснюються всупереч вимогам та/або обмеженням, встановленим відповідним договором застави, в тому числі дії, що спричинили або можуть спричинити втрату такого майна або зменшення його вартості і.
За порушення умов надання кредиту згідно цього договору Банк несе відповідальність згідно чинного законодавства України.
Відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, ст. 611 Цивільного кодексу України Позичальник зобов'язаний сплатити Банку неустойку за порушення своїх зобов'язань (в тому числі, й за порушення термінів виконання зобов'язань), встановлених пп. 4.3., 4.4., 4.5. 4.7. цього Договору.
Розмір зазначеної в цьому пункті договору неустойки встановлюється рівним 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Як видно з матеріалів справи, відповідно до умов договору позивачем було надано відповідачу кредит ( грошові кошти) у формі поновлюваної кредитної лінії в національній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 500 000,00 грн.
Натомість, Відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання, з липня 2015 року не здійснює своєчасні платежі по кредитному договору, внаслідок чого виникла заборгованість.
Позивачем на адреси відповідача та третьої особи були надіслані претензії з вимогами сплатити борг, які останніми отримані, про свідчать матеріали справи та які залишені без задоволення.
Не проведення розрахунків спонукало позивача звернутися з позовом до суду про стягнення з відповідача 180500,00 грн. заборгованості за кредитом; 35211,79 грн. заборгованості за процентами; 1903,58 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за період з 29.12.2015 року по 29.06.2016 року.; 1098,70 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за період з 29.12.2015 року по 29.06.2016 року.
З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.1 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Виходячи зі змісту п. 3 ст. 346 ГК України кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Як вбачається із матеріалів справи позивачем виконувались свої зобов'язання по наданню кредиту належним чином.
Однак, відповідач не виконав свого обов'язку щодо повної оплати суми кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість перед банком.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 180500,00 грн. заборгованості за кредитом; 35211,79 грн. заборгованості за процентами підлягають задоволенню.
Також, судом розглянуто вимоги про стягнення з відповідача 1903,58 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за період з 29.12.2015 року по 29.06.2016 року.; 1098,70 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за період з 29.12.2015 року по 29.06.2016 року.
Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
Частиною першою ст. 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
У відповідності до ч.ч.1,2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Приписами ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом 7.1 договору передбачено, що за порушення Позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених Договором, Банк мас право вимагати від Позичальника, а Позичальник при цьому зобов'язаний сплатити Банку додатково до плати за кредит неню з розрахунку 8,0% (процентів) річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/а бо комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом "факт/360** (метод "факт/360" передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.
Провівши перевірку правильності наданих позивачем розрахунків пені судом не виявлено помилок, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.4-3 ГПК України судочинство в господарських судах України здійснюється на засадах змагальності, а сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Стаття 33 України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу ст.4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, якими в розумінні ГПК України є належно засвідчені копії або оригінали. Крім того, оригінали доказів подаються згідно ст. 36 цього ж Кодексу на вимогу суду.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про повне задоволення позову.
Витрати на судовий збір покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 11, 22, 509, 525, 526, 527, 610, 611, 612, 1049, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 231, 232 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, п. 5 ч. 1 ст. 81, 82, 84, 115, 116 ГПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 21000; ідент код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (просп.Московський, 60, м.Харків, 61050; вул.Чорновола, 29, м.Вінниця, 21032; код ЄДРПОУ 09807750) 180500,00 грн. заборгованості за кредитом; 35211,79 грн. заборгованості за процентами; 1903,58 грн. пеня; 1098,70 грн. пеня; 3280,71 грн. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Копію рішення надіслати відповідачу та третій особі рекомендованим листом.
Повне рішення складено 06 вересня 2016 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2- відповідачу (АДРЕСА_1, 21000)
3- третій особі (АДРЕСА_1, 21000)