Апеляційний суд міста Києва
Справа № 22-ц/796/12502/2016 Головуючий у 1-й інстанції - Фаркош Ю.А.
Доповідач - Кабанченко О.А.
2 вересня 2016 року суддя Апеляційного суду м. Києва Кабанченко О.А., розглянувши матеріали апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2015 року в справі за заявою представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу та поділ майна, -
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2015 року задоволено заяву представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу та поділ майна.
Накладено арешт на квартиру за адресами АДРЕСА_1, а також АДРЕСА_2.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом з наступних підстав.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не беруть участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 292 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Вказані норми процесуального закону встановлюють порядок та спосіб апеляційного оскарження судового рішення, який можливий у тому разі, коли суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
На стадії апеляційного провадження, під час якої вирішується питання про можливість прийняття апеляційної скарги особи, що не брала участі у справі, та яка вважає, що ухваленим рішенням порушені її права та обов'язки, суд апеляційної інстанції встановлює, чи дійсно мало місце порушення таких прав та обов'язків, у зв'язку із ухваленим рішенням, та в залежності від установленого вчиняє відповідні процесуальні дії.
Як вбачається з матеріалів справи, у вересні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу та поділ майна.
Зі змісту оскаржуваної ухвали про забезпечення позову у справі вбачається, що судом було вжито заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру за адресами АДРЕСА_1, а також АДРЕСА_2. Зі змісту оскаржуваної ухвали не вбачається, що судом при постановленні ухвали були порушені права та обов'язки ОСОБА_1
Отже, апелянту слід надати суду, уточнену апеляційну скаргу.
Згідно ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 295 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення ст.121 ЦПК України, яка зазначає, що у випадку несплати судового збору апеляційна скарга залишається без руху і надається строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 121, 295, 297 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2015 року залишити без руху та надати строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду.
У разі невиконання вимог ухвали протягом п'яти днів з дня її отримання скарга буде вважатись неподаною та повернута апелянту.
Суддя: