ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
31 серпня 2016 року № 826/24446/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до третя особаПриватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»
проскасування запису (реєстраційний номер обтяження 6461373),
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась з позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича (далі по тексту - відповідач), за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про:
- скасування запису в Державному реєстрі іпотек (реєстраційний номер обтяження 6461373) про заміну умов обтяження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, внесений 29.12.2012р. 22:24:53 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюком В.С.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваного запису, оскільки його вчинено не нотаріусом, яким проводилася державна реєстрація прав та обтяжень на вищевказаний об'єкт нерухомості.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, жодних пояснень з приводу заявлених позовних вимог до суду не надав.
Представник третьої особи проти позовних вимог заперечив з підстав правомірності запису, посилаючись на відсутність такого обов'язку, на який вказує позивач, відповідно до вимог чинного законодавства на день укладання правочину.
На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України суд дійшов переконання про можливість подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
25 січня 2008 року між ОСОБА_1 (позичальник) та Акціонерним комерційним банком "ТАС - Комерцбанк" укладено кредитний договір № 2706/0108/71-028 відповідно до умов якого банк зобов'язується надати позичальнику грошові кошти у розмірі 100 000,00 доларів США на строк по 25.01.2033р., а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі
25 січня 2008 року між Акціонерним комерційним банком "ТАС - Комерцбанк" та позивачем укладено іпотечний договір № 2706/0108/71-028-Z-1, яким відповідно до п. 1 договору забезпечено належне виконання іпотекодавцем вимог іпотекодержателя.
Пунктом 2 Іпотечного договору на забезпечення виконання основного зобов'язання іпотекодавець передав в іпотеку іподекодержателю належне йому на праві власності майно: двокімнатна квартира, загальною площею 44,0кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2.
25 січня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О. В. за № 6461501 накладена заборона на нерухоме майно: квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
В подальшому, між ПАТ "Сведбанк", який є правонаступником Акціонерного комерційного банку "ТАС - Комерцбанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г., відповідно до умов якого ПАТ "Сведбанк" продав (відступив) права вимоги та передав їх, а ПАТ "Дельта Банк" набув права вимоги до боржників по кредитних договорах, у тому числі по договору від 25.01.2008р. № 2706/0108/71-028.
В подальшому, 29 грудня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем, прийнято рішення про реєстрацію змін обтяження нерухомого майна іпотекою та здійснено заміну іпотекодержателя з ПАТ "Сведбанк" на ПАТ "Дельта Банк", за наслідками чого, до Державного реєстру іпотек внесено відповідні зміни.
У той же час, як вбачається з матеріалів адміністративної позивачу про вказані обставини стало відомо з інформаційної довідки, сформованої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. 11.09.2015 року, а відтак, не погоджуючись з оскаржуваним записом він звернувся до суду 02.11.2015 року з даним адміністративним позовом в межах строку, визначеного ст.99 КАС України.
Вирішуючи дану адміністративну справу, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" 05.06.2013 року N 898-IV (далі - Закон N 898-IV, у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, зокрема, що іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду (ч. 1 ст. 3 Закону N 898-IV).
У той же час, у відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону № 898-IV обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно. Державна реєстрація здійснюється особою, на яку відповідно до законодавства покладені функції щодо державної реєстрації обтяжень нерухомого майна іпотекою (ч. 2 ст. 4 Закону N 898-IV).
Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначено Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" 01.07.2014 N 1952-IV (далі - Закон N 1952-IV).
Так, згідно ч. 1 ст. 4 Закону N 1952-IV (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.
Статтею 9 вказаного закону визначено, що державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж юридичної роботи не менш як два роки. У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Нотаріус як спеціальний суб'єкт здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених пунктами 4 і 6 частини другої статті 9 цього Закону.
Аналіз вказаного дає суду підстави дійти висновку, що нотаріус є спеціальним суб'єктом на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Згідно матеріалів справи, 29.12.2012 року на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 25.05.2012 року, укладеного між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д. Г., державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем внесені зміни до державного реєстру іпотек шляхом заміни іпотекодержателя нерухомого майна: квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер обтяження 6461373).
Отже викладене свідчить, що відповідні нотаріальні дії та державна реєстрація прав та їх обтяжень була проведена різними нотаріусами та в різний час.
Суд зазначає, що згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно" 4 липня 2012 року N 5037-VI до Закону N 1952-IV було внесені відповідні зміни, які набрали чинності 08.08.2012.
Зокрема, частина 5 ст.3 Закону N 1952-IV стала передбачати, що державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.
Відповідно до п.15 ст.9 вказаного Закону державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії.
Також, ч.1 ст.16 Закону N 1952-IV було доповнено нормою, відповідно до якої заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подається нотаріусу, яким вчинено таку дію.
Суд погоджується з доводами третьої особи що на час укладання правочину 25.05.2012 року відповідні зміни внесені не були, втім, зазначає, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року у справі N 1-7/99 частину першу статті 58 Конституції України про дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Вказане свідчить, що відповідач під час проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, яка оскаржуються у даній справі, мав керуватися законом, який діяв на час проведення такої реєстраційної дії, тобто нормами Закону N 1952-IV із внесеними до нього змінами Законом N 5037-VI, а відтак, за вказаних обставин відповідні доводи третьої особи прийняті до уваги бути не можуть.
За таких обставин, суд вважає за необхідне відмітити, що у відповідача станом на час прийняття оскаржуваного рішення були відсутні повноваження для вчинення реєстраційних дій щодо реєстрації обтяження згідно договору купівлі-продажу прав вимоги від 25.05.2012р. року в контексті Закону N 1952-IV.
Поряд з цим, відповідно до п.5 5 ч. 1 ст. 24 Закону N 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо, зокрема, заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача та визнання протиправним і скасування запису в Державному реєстрі іпотек (реєстраційний номер обтяження 6461373) про заміну умов обтяження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, внесений 29.12.2012р. 22:24:53 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позивачем доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати запис в Державному реєстрі іпотек (реєстраційний номер обтяження 6461373) про заміну умов обтяження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, внесений 29.12.2012р. 22:24:53 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя І.М. Погрібніченко