ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
25 серпня 2016 року м. Київ№ 826/7612/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, за участю третьої особи - ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, за участю третьої особи - ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування рішення від 20.02.2015 №ІІ-023/2015, зобов'язання відповідача прийняти нове рішення з урахуванням висновків суду про повторне вчинення адвокатом ОСОБА_3 дисциплінарного проступку.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2015, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.05.2016 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2015, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки, вирішуючи спір по суті, судами попередніх інстанцій залишено поза увагою вимоги статей 2, 6 Кодексу адміністративного судочинства України і не встановлено, чи дійсно рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 20.02.2015 №ІІ-023/2015 порушені права та інтереси позивача та не з'ясовано, у чому саме полягає таке порушення.
За результатами повторного автоматичного розподілу справ між суддями, справу призначено судді Шулежку В.П.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2016 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача надав додаткові письмові пояснення до заперечень від 26.05.2015 про невизнання позову, з яких вбачається, що відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не аргументовані належними доводами і положеннями чинного законодавства.
Виходячи з положень ч.6 ст.128 КАС України, враховуючи неприбуття у судове засідання третьої особи, у судовому засіданні 25.07.2016 судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
29 жовтня 2011 року між ОСОБА_3, як адвокатом, та ОСОБА_1, як клієнтом, укладено договір №07/10.11 про надання юридичної допомоги (далі - договір), за умовами якого клієнт доручає, а адвокат приймає та виконує доручення за ціною, у строк та на умовах цього договору. За виконання зобов'язань за договором клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі та порядку, визначених додатком № 1 до договору.
29 жовтня 2011 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було складено та підписано акт приймання-передачі документації, а також додаток до договору, згідно з яким клієнт передає, а адвокат приймає в рахунок оплати послуг за підготовку правової позиції для виконання повноважень щодо відновлення майнових прав та/або права власності на квартиру АДРЕСА_1 грошові кошти у розмірі 500 доларів США.
13 вересня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до Київської міської Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - КМ КДКА) із заявою про притягнення адвоката ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з невиконанням ним умов Договору.
Рішенням дисциплінарної палати КМ КДКА від 05 лютого 2013 року відносно адвоката ОСОБА_3 порушено дисциплінарну справу, яку призначено до розгляду.
Рішенням дисциплінарної палати КМ КДКА від 04 березня 2013 року дисциплінарну справу щодо ОСОБА_3 було закрито у зв'язку з відсутністю в його діях ознак дисциплінарного проступку.
21 червня 2013 року за результатами розгляду скарги позивача Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури було прийнято рішення №V-005/2013, яким рішення дисциплінарної палати КМ КДКА від 04 березня 2013 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3 скасовано і останнього притягнуто до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
У серпні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до КМ КДКА із заявою про притягнення адвоката ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності, в обґрунтування якої зазначила, що після прийняття відповідачем рішення №V-005/2013 зобов'язання за договором адвокатом не виконуються.
30 вересня 2014 року дисциплінарною палатою КМ КДКА прийнято рішення, яким відмовлено у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3
Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 20 лютого 2015 року №ІІ-023/2015 скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення дисциплінарної палати КМ КДКА від 30 вересня 2014 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_3 залишено без змін.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Тобто, предметом розгляду даного спору є рішення від 20.02.2015 №ІІ-023/2015 Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 2 КАС України, визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно статті 3 цього ж Кодексу справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Вжитий у КАС України термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі при виконанні делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Частиною 2 статті 17 КАСУ визначено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Відповідно до статті 2 Закону України 5 липня 2012 року № 5076-VІ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Статтею 5 зазначеного Закону визначено, що адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб.
Держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.
Із змісту позовних вимог вбачається, що пред'явлений позов не є адміністративним, оскільки заявлені вимоги не стосуються захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади.
Оскільки позивач не є особою, що проходить публічну службу, чи має намір проходити таку службу, а відповідна кваліфікаційна-дисциплінарна комісія адвокатури, не є суб'єктом владних повноважень у розумінні положень КАС України, то справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, що відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України є підставою для закриття провадження у справі.
Така позиція узгоджується із правовим висновком Верховного Суду України, викладеним в Постанові ВС України від 27.01.2016 (справа №6-2750цс15).
Крім того, аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 09.12.2014 у справі № К/800/8749/14, від 26.05.2015, у справі № К/800/57695/14, ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2015 у справі №826/11503/15.
На думку суду, у даному випадку виник спір, який не має ознак публічно-правового, оскільки у даній конкретній справі не стоїть питання щодо зупинення чи припинення діяльності адвоката, тому суспільний інтерес у даному випадку відсутній.
Відповідно до частини другої статті 157 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
З огляду на викладене, заявлені позовні вимоги позивача мають бути розглянуті за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 157, 160, 165, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Закрити провадження в адміністративній справі №826/7612/15 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, за участю третьої особи - ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Попередити позивача, що повторне звернення з аналогічними позовними вимогами не допускається.
Роз'яснити позивачу, що вказані позовні вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-ти денний строк з дня отримання ухвали.
Суддя В.П. Шулежко