ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
29 серпня 2016 року № 826/18377/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Іщука І.О., суддів: Огурцова О.П., Шулежка В.П., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФСВ»
до Державної архітектурно - будівельної інспекції України
про скасування наказу від 01 листопада 2013 року №56 «д»,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФСВ» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ФСВ») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Кучера Сергія Миколайовича про скасування наказу від 01.11.2013 №56 «д» про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт «Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Юності, 8-А у Дніпровському районі м. Києва №КВ 08312218724, замовником якого є ТОВ «ФСВ».
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуваний наказ прийнятий з порушенням норм матеріального права та не відповідає вимогам закону, висновки відповідача відносно факту вчинення позивачем правопорушення є помилковими та такими, що не відповідають дійсності.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2014, у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ФСВ» відмовлено повністю.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.06.2015 (К/800/36488/14) касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФСВ» задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2014та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2014 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою про закінчення підготовчого провадження від 29.07.2015 на підставі частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України судом замінено первинних відповідачів - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві та начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві Кучера Сергія Миколайовича на належного - Державну архітектурно - будівельну інспекцію України (далі по тексту - відповідач).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.02.2016 прийнято справу до свого провадження та призначено справу до судового засідання.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Крім того зазначив, що відсутні документальні докази визначення об'єкту самочинним будівництвом. Звернув увагу на те, що вирішуючи спір раніше, суди застосували до спірних правовідносин норми постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 N466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», які не набрали законної сили на час виникнення спірних правовідносин. Так, спірний наказ прийнятий 01.11.2013, в той час як постанова Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 N918 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 N 461 і від 13 квітня 2011 р. N 466", якою внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 N466, набрала чинності 31.12.2013, тобто після прийняття спірного наказу.
Представник відповідача позов не визнала, надала письмові заперечення, у судовому засіданні вказала, що постановою Вищого адміністративного суду України від 05.03.2014 (№К800/4094/13) декларацію про початок виконання будівельних робіт ТОВ «ФСВ» № КВ 08312218724 від 15.11.2012 визнано незаконною та прийнятою з порушенням вимог, просила у задоволенні позову відмовити.
Сторони у судовому засіданні 19.04.2016 заявили клопотання про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження, з огляду на що та відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
15.11.2012 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві зареєстровано декларацію ТОВ «ФСВ» про початок виконання будівельних робіт «Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Юності, 8А у Дніпровському районі м. Києва» за № КВ 08312218724.
Посадовими особами Інспекції проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «ФСВ», зокрема об'єкту будівництва за вказаною адресою, за наслідком якої складено відповідний акт перевірки від 29.10.2013.
29.10.2013 внесено приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт та 30.10.2013, складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
07.11.2013 Інспекцією прийнято постанову №522/13/7/26-62/0711/03, якою, відповідно до пункту 9 частини другої 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», до позивача застосовано штраф у розмірі 5 735,00 грн.
01.11.2013 начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Кучером С.М. з огляду на встановлені під час проведеної перевірки факти та на підставі частини другої 2 статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийнято наказ № 56 «д» Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, яким скасовано дозвіл на початок виконання будівельних робіт вищевказаного об'єкту будівництва.
Щодо правомірності оскаржуваного наказу, суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначні Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі по тексту Закон №3038-VI).
За змістом статті 36 Закону 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.
Відповідно до частини другої статті 39-1 Закону №3038-VI, у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації.
У разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваний наказ надіслано на адресу позивача листом за №7/26-88/0411/05 від 04.11.2013.
Зі змісту наведених вище норм вбачається, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт, до такої декларації вносяться зміни у випадку, якщо не має підстав вважати об'єкт самочинним будівництвом або реєстрація такої декларації підлягає скасуванню у випадку, якщо є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.
Об'єкт слід вважати самочинним будівництвом, зокрема, за наявності хоча б однієї з таких обставин:
- об'єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;
- об'єкт будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи;
- об'єкт будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.
Представником відповідача надано суду в якості доказів у справі, зокрема, лист за підписом заступника голови виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кучука М. №006-51 від 09.01.2013 на ім'я начальника Інспекції архітектурно-будівельного контролю у м. Києві Кучерова С.М. Із вказаного листа вбачається, що за результатами виїзної наради працівників Департаменту містобудування та архітектури від 09.01.2013 встановлено, що на перетині вулиць Юності та Космічної у Дніпровському районі м. Києва замовником ТОВ «ФСВ» встановлена загорожа та розпочаті підготовчі роботи з будівництва багатоповерхового житлового будинку з підземним паркінгом. Рішенням Київської міської ради від 29.03.2007 № 4111072 ТОВ «ФСВ» передано земельну ділянку площею 0,20 га в оренду на 5 років для будівництва багатоповерхового житлового будинку з підземним паркінгом. Головним управлінням містобудування та архітектури замовнику було надано архітектурно-планувальне завдання на проектування будівництва об'єкту від 26.09.2007 №07-0577.
Також зазначено, що проектна документація зазначеного будівництва в Головному управлінні містобудування та архітектури не розглядалась та не погоджувалась. Декларація про початок виконання будівельних робіт, що зареєстрована Інспекцією 15.11.2012, де вихідними даними зазначено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 16.06.2012 №9742/0/11/006-12 (вказаний реєстраційний номер у Головному управлінні містобудування та архітектури не існує), крім того повідомлено, що Головним управлінням містобудування та архітектури містобудівні умови та обмеження забудови зазначеної земельної ділянки не надавалися, та запропоновано перевірити законність будівельних робіт та в разі самовільного будівництва, вжити відповідних заходів реагування.
Будь-яких доказів у підтвердження своїх доводів позивач не надав.
Так, постановою Вищого адміністративного суду України від 05.03.2014 (№К800/4094/13) при розгляді касаційної скарги у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФСВ» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Алєксєєнка Івана Олександровича, треті особи : громадська організація «Самоврядна громада», ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про скасування рішення, суд встановив факт зазначення ТОВ «ФСВ» недостовірних відомостей у декларації про початок виконання будівельних робіт, у зв'язку з чим вирішив, що декларація про початок виконання будівельних робіт ТОВ «ФСВ» №КВ 08312218724 від 15.11.2012 є незаконною та прийнятою з порушенням вимог законодавства.
Згідно частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав та законних інтересів особи від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
Для ефективного та своєчасного захисту і реалізації своїх прав, свобод та інтересів у сфері публічно - правових відносин особи, які беруть участь у справі, наділені значним обсягом процесуальних прав, які вони реалізують під час розгляду справи в адміністративному суді. Також, зазначені особи наділені певними обов'язками, що надає суду змогу здійснювати ефективний розгляд адміністративної справи.
Також, згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У відповідності до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
У відповідності до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Це означає, що у деяких випадках законом чітко закріплене положення, що певним правам сторін кореспондують відповідні обов'язки, тобто під час звернення до суду особа має право подавати докази, але одночасно на сторону покладається обов'язок щодо доведення суду тих обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Беручи до уваги викладене вище, суд вважає, що позивач добросовісно не скористався належними йому процесуальними правами та не виконав свої процесуальні обов'язки щодо надання суду доказів.
Оцінюючи правомірність наказу відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
З урахуванням викладеного вище, у відповідача були наявні підстави для скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт за наявності підстав, передбачених статтею 39-1 Закону №3038-VI, та відповідно, прийняття оскаржуваного позивачем наказу.
Таким чином, суд вважає за доцільне відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 69-71, 94, 128,160-163, 167, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФСВ» до Державної архітектурно - будівельної інспекції України про скасування наказу від 01 листопада 2013 року №56 «д» відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: І.О. Іщук
Судді О.П. Огурцов
В.П. Шулежко