30 серпня 2016 року Чернігів Справа № 825/1452/16
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., за участі секретаря Мхитаряна В.Г, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної фіскальної служби України в Чернігівській області
про стягнення грошового забезпечення
за участю
представників сторін:
від позивача ОСОБА_2, договір від 01.08.2016,
від відповідача Бисикало Т.А, довіреність від 04.12.2015 № 3194/9/25-01-10-09, -
31.08.2016 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України в Чернігівській області (далі - ГУ ДФС у Чернігівській області) у якому просить:
- зобов'язати ГУ ДФС у Чернігівській області провести на користь ОСОБА_1 доплату одноразової грошової допомоги, виходячи з такого грошового місячного забезпечення ОСОБА_1 на день звільнення (21 жовтня 2013 року) - посадового окладу, надбавки за спеціальне звання, надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо важливої роботи, індексації;
- встановити відповідачу строк для подачі до суду першої інстанції звіту про виконання судового рішення.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що при призначенні одноразової грошової допомоги позивачу відповідачем не було враховано всі складові грошового забезпечення, що передбачені частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» чим порушено його законні права та інтереси, а тому вважає за необхідне зобов'язати ГУ ДФС у Чернігівській області провести на його користь доплату одноразової грошової допомоги відповідно до вимог цього Закону.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Представник ГУ ДФС у Чернігівській області у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову та просила у його задоволенні відмовити зазначивши, що існує окремий нормативний документ, який передбачає виплату одноразової грошової допомоги у разі отримання працівником податкової міліції поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, а саме затверджений Постановою Кабінету Міністрів України «Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції» від 12 травня 2007 року № 707 прийнятий на виконання статті 23 Закону України «Про міліцію», а тому відповідач при нарахуванні спірної допомоги діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах податкової міліції з 06 листопада 1998 року по 21 жовтня 2013 року. Наказом ДПС України від 30.09.2013 № 008-о/д ОСОБА_1 21 жовтня 2013 року звільнений з посади та служби в органах податкової міліції по п.64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядом і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України РСР від 29 липня 1991 року № 114.
24.04.2015 ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України була подана заява (рапорт) про проведення виплати одноразової грошової допомоги з відповідними додатками, а саме: довідкою МСЕК № 002235 від 20.02.2013, копіями сторінок паспорту та ідентифікаційного номеру, довідками страхових компаній «Оранта» та «Брокбізнес», а також довідкою про грошове забезпечення (а.с. 19).
18.12.2015 відповідний висновок про призначення одноразової грошової був затверджений першим заступником Державної фіскальної служби України Біланом С.В., а вже 22.12.2015 згідно платіжного доручення № 1524 сума грошової допомоги в розмірі 20358,0 грн. була перерахована заявнику (а.с. 27, 28).
27.07.2016 ОСОБА_1 звернувся з запитами до відповідача про надання інформації щодо застосування ГУ ДФС у Чернігівській області п. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» для визначення розміру грошового забезпечення при обчисленні йому одноразової допомоги, що була сплачена у грудні 2015 року (а.с. 7).
28.07.2016 ГУ ДФС у Чернігівській області надало позивачу відповідь № 49/3Пі/25-01-05-12 згідно якої вбачається, що при обчисленні позивачу одноразової грошової допомоги ГУ ДФС у Чернігівській області керувалось Постановою КМУ від 12.05.2007 № 707 «Про затвердження порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції».
З таких підстав, вважаючи свої права порушеними в частині не застосування відповідачем при обчисленні одноразової грошової допомоги частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ОСОБА_1 звернувся до суду за їх захистом.
Дослідивши фактичні підстави виникнення спірних правовідносин суд зазначає, що відповідно до пункту 356.1 статті 356 Податкового кодексу Украйні держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Статтею 23 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ (зі змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції та компенсація заподіяння шкоди його майну.
Відповідно до частини 7 даної статті, у разі отримання працівником міліції поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На виконання статті 23 Закону України «Про міліцію» Кабінет Міністрів України 12 травня 2007 року Постановою № 707 затвердив Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції (далі - Порядок № 707).
Згідно з пунктом 3 вищезазначеного Порядку № 707 розмір грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення за останньою посадою, яку особа рядового або начальницького складу займала на день загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), установлення інвалідності.
До грошового забезпечення, виходячи з якого здійснюється розрахунок грошової допомоги працівнику податкової міліції, включається посадовий оклад, оклад за спеціальним званням та відсоткова надбавка за вислугу років згідно із законодавством (абзац 4 пункту 3).
Пунктом 5 цього ж Порядку № 707 передбачено, що для виплати грошової допомоги в разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи установлення групи інвалідності працівник міліції, податкової міліції подає органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби за місцем проходження служби: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги згідно з додатком; довідку медико-соціальної експертної комісії щодо визначення ступеня втрати працездатності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) та (або) установлення групи інвалідності; довідку про грошове забезпечення; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові, видачу документа та місце реєстрації (довідку органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про місце реєстрації або місце перебування заявника); копію ідентифікаційного номера.
Також для виплати грошової допомоги обов'язково подається довідка від Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" про проведену або не проведену раніше виплату (пункт 6 Порядку № 707).
Порядком № 707 також передбачена процедура прийняття рішення про виплату одноразової допомоги.
Так, відповідно до пункту 7 орган внутрішніх справ, орган державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, подає МВС та ДПА у семиденний строк з дня реєстрації документів висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті).
МВС та ДПА приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, для проведення виплати.
Виплата грошової допомоги працівнику міліції, податкової міліції проводиться шляхом перерахування суми виплати на рахунок, відкритий заявником в установі банку, або через касу органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у разі його загибелі (смерті) членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - його батькам та утриманцям.
Грошова допомога виплачується не пізніше двох місяців з дня прийняття відповідного рішення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі.
Порядком № 707 також затверджений зразок заяви (рапорту) для виплати одноразової грошової допомоги.
Відповідно до Податкового кодексу України, Закону України «Про міліцію» та постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції» наказом Міністерства доходів і зборів України від 29.11.2013 № 735 затверджені Методичні рекомендації щодо порядку прийому, оформлення документів для виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника податкової міліції (далі по тесту Методичні рекомендації).
Методичними рекомендаціями передбачаються умови виплати та розмір грошової допомоги, порядок її обчислення, порядок підготовки та розгляду документів, виплата грошової допомоги.
Так, згідно пунктів 3.1 - 3.2 розмір грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення за останньою посадою, яку особа начальницького складу займала на день загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), установлення інвалідності.
До грошового забезпечення, відповідно до якого здійснюється розрахунок грошової допомоги працівнику податкової міліції, включаються посадовий оклад, оклад за спеціальним званням та відсоткова надбавка за вислугу років згідно із законодавством.
Пунктом 4.2 Методичних рекомендацій передбачено, що для виплати грошової допомоги у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи установлення групи інвалідності працівник податкової міліції подає до органу Міністерства за місцем проходження служби: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги згідно з додатком 1 до Методичних рекомендацій, що реєструється в установленому порядку; довідки медико-соціальної експертної комісії щодо установлення групи інвалідності та визначення ступеня втрати працездатності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва); довідку про грошове забезпечення; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я, по батькові, видачу документа та місце реєстрації (довідку органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про місце реєстрації або місце перебування заявника): копію ідентифікаційного номеру.
Довідка про грошове забезпечення готується фінансовим підрозділом відповідного органу Міністерства, в якому проходив службу заявник.
За результатами розгляду документів відповідальним підрозділом персоналу готується висновок в 2-з екземплярах щодо можливості проведення виплати грошової допомоги.
Висновки щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними в пунктах 4.1-4.2 цих Методичних рекомендацій, довідкою про грошове забезпечення, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, актом розслідування нещасного випадку, поранення або про нещасний випадок невиробничого характеру, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті) регіональний підрозділ подає до Міністерства.
Згідно з пунктом 4.7 рекомендацій Департамент персоналу Міністерства разом з представниками Департаментів правової роботи, інфраструктури, фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, а також Головного управління внутрішньої безпеки приймає рішення щодо достатності підстав і документів для виплати грошової допомоги та подає висновок для його затвердження до заступника Міністра - керівника апарату. Після затвердження 1 екземпляр висновку повертається до органу, в якому проходив службу працівник податкової міліції, для проведення виплати.
Разом з цим Департамент персоналу надає Департаменту фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку пропозиції щодо внесення змін до затвердженого кошторису органів, у яких проходив службу працівник податкової міліції, із затвердженням суми, яка підлягає виплаті.
Таким чином, суд зазначає, що на позивача, як на співробітника податкової міліції, щодо правовідносин, які виникли з питань виплати йому одноразової грошової допомоги, поширюються норми Закону України «Про міліцію» та Порядку № 707, на виконання яких ОСОБА_1 була подана заява (рапорт) про проведення виплати одноразової грошової допомоги від 24.04.2015 з відповідними додатками, а 18.12.2015 першим заступником Державної фіскальної служби України Біланом С.В. був затверджений висновок про призначення одноразової грошової допомоги в розмірі 20358,00 грн. При цьому, 22.12.2015 згідно платіжного доручення № 1524 сума грошової допомоги в розмірі 20358,00 грн. була перерахована заявнику.
Суд звертає увагу, що згідно пункту 1 частини першої статті три Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія цього Закону поширюється, зокрема, на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей.
Відповідно до частини другої, третьої та четвертої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
На виконання зазначених норм Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 1294).
Таким чином, для осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей законодавцем врегульоване питання виплати одноразової грошової допомоги Законом України «Про міліцію» та Порядком № 707.
Натомість для кола осіб визначених у статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» врегульоване питання виплати та розміру грошового забезпечення цим Законом та Постановою № 1294.
Позивач вважає, що відповідач при визначенні розміру одноразової грошової допомоги зобов'язаний був керуватись нормами Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку № 707, що був прийнятий на виконання статті 23 Закону України «Про міліцію».
З таких підстав, суд зазначає, що підзаконний нормативно-правовий акт - це нормативний акт, виданий на основі закону, відповідно до закону і спрямований на його виконання шляхом конкретизації законодавчих приписів або встановлення первинних норм.
Порядок № 707 прийнятий на виконання статті 23 Закону України «Про міліцію», а Постанова № 1294 спрямована на виконання Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому застосування до спірних правовідносин Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у поєднанні з нормами Порядку № 707 не видається можливим.
Крім того, ОСОБА_1 не належить до кола осіб на які поширюється сфера дії Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Виходячи з наведеного суд констатує, що відповідач при нарахуванні спірної допомоги діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зокрема врахувавши норми ЗаконуУкраїни «Про міліцію» та Порядку № 707, які визначають, що до грошового забезпечення, виходячи з якого здійснюється розрахунок грошової допомоги працівнику податкової міліції, включається посадовий оклад, оклад за спеціальним званням та відсоткова надбавка за вислугу років згідно із законодавством. Зазначені елементи грошового забезпечення, на підставі яких був здійснений розрахунок спірної допомоги ОСОБА_1, визначені в довідці від 09.06.2015: посадовий оклад - 1175,00 грн., оклад за спеціальним званням - 130,00 грн. та відсоткова надбавка за вислугу років (30%) - 391,50 грн. (а.с. 23).
Встановлене спростовує твердження ОСОБА_1, що при призначенні одноразової грошової допомоги відповідач неправомірно не врахував всі складові грошового забезпечення, що передбачені частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому позовні вимоги останнього є безпідставними.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, встановивши, на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, враховуючи ст. 19 Конституції України та ч. 1, 2 ст. 11, ст.ст. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя: Ю.О.Скалозуб