Справа № 185/6539/16-к
Провадження № 1-кп/185/388/16
05 вересня 2016 року м.Павлоград
Дніпропетровської області
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження від 12 липня 2016 року за № 12016040370001825 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєробайкальська Бурятії РФ, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, має неповнолітню доньку ОСОБА_6 , 2013 року народження, не працюючого, без реєстрації, проживаючого в кв. АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 05 квітня 2007 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.187, ст.69, ч.2 ст.190, ч.2 ст.70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком чотири роки шість місяців з конфіскацією майна. Звільнений 20 жовтня 2009 року із Жовтоводської ІК № 26 Дніпропетровської області згідно постанови Жовтоводського міського суду від 12 жовтня 2009 року умовно-достроково на невідбутий строк один рік п'ять місяців п'ять днів позбавлення волі,
- 21 вересня 2011 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.2. ст.186, ч.2 ст.70, ст.71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком чотири роки один місяць позбавлення волі. Звільнений 30 грудня 2014 року із Дніпропетровської ВК № 89 згідно ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2014 року, у відповідності до ст.81 КК України, умовно-достроково на невідбутий строк вісім місяців п'ять днів позбавлення волі,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -
ОСОБА_5 08 липня 2016 року приблизно о 07.30 год. проходив біля аптеки, розташованої по вул.Комарова в м.Павлограді Дніпропетровської, де побачив автомобіль марки «ГАЗ 33021» двері якого, були відчинені та побачив у кабіні на пасажирському сидінні мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S Advance GT-I9070».
В зв'язку з цим, у ОСОБА_5 раптово виник злочинний намір на вчинення таємної крадіжки зазначеного вище мобільного телефону.
Реалізуючи вказаний злочинний намір, ОСОБА_5 , в той же день та в тому ж місці, о 07.30 год., через відчинені двері автомобіля марки «ГАЗ 33021», із пасажирського сидіння, таємно, повторно, викрав мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S Advance GT-I9070», чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 , згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 3714-16 від 20.07.2016 року, матеріальний збиток на суму 840 грн..
З місця вчинення злочину ОСОБА_5 з викраденим майном зник, викраденим розпорядився на висланий розсуд.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою провину у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, заявив про щире каяття та дав показання про те, що дійсно він, 08 липня 2016 року приблизно о 07.30 год. проходив біля аптеки, розташованої по вул.Комарова в м.Павлограді Дніпропетровської, де побачив автомобіль марки «ГАЗ 33021» двері якого, були відчинені та побачив у кабіні на пасажирському сидінні мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S Advance GT-I9070», який він таємно викрав.
Зазначив, що він повністю згоден з висновком судово-товарознавчої експертизи № 3714-16 від 20.07.2016 року, згідно якої, він спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальний збиток на суму 840 грн..
Додав, що щиро розкаюється у вчиненому, спричинений потерпілій збиток відшкодував.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні дала аналогічні показання з приводу обставин та перебігу вчиненого відносно її майна кримінального правопорушення та підтвердила відшкодування обвинуваченим спричинених збитків у повному обсязі.
Крім того, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 звернувся до суду з проханням допустити по справі застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки він повністю визнає свою провину в скоєнні зазначеного кримінального правопорушення, та вважає зібрані в справі докази його провини достовірними, допустимими та достатніми, в зв'язку з чим досліджувати їх а також допитувати свідків, які не з'явилися в судове засідання немає ніякої необхідності.
З'ясувавши думку прокурора та потерпілої які не заперечували проти застосування у справі положень ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснивши обвинуваченому ОСОБА_5 правові наслідки застосування вказаної норми закону, з якими останній погодився, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та застосував при розгляді даної справи положення ч. 3 ст. 349 КПК України.
Аналізуючи покази обвинуваченого в судовому засіданні, співставляючи ці покази з обвинуваченням, що закидається ОСОБА_5 та показаннями потерпілої, суд робить обґрунтований висновок про те, що показання обвинуваченого та потрепілої мають характер логічних, послідовних та об'єктивних, а відтак, з урахуванням застосування при розгляді справи положень ч.3 ст.349 КПК України, винність обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України - доведена повністю.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 необхідно правильно кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
При призначенні виду і розміру покарання суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше був судимий, підлягає покаранню за вчинення ним кримінального правопорушення середньої тяжкості.
В якості пом'якшувальних обставин суд враховує що обвинувачений повністю визнав свою провину, розкаявся у вчиненому, активно співпрацював з досудовим та судовим слідством у справі, повністю відшкодував спричинену шкоду.
Обтяжливих обставин по справі не встановлено.
Наведене свідчить, що виправити обвинуваченого ОСОБА_5 та запобігти його злочинній діяльності можливо без його ізоляції від суспільства, в зв'язку з чим обвинувачений ОСОБА_5 має бути засудженим за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі, в межах санкції даної статті, із застосуванням до покарання що призначається положень ст.ст.75,76 КК України.
Також, у відповідності до ч.2 ст. 124 КПК України, з ОСОБА_5 необхідно стягнути на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 176 грн. 20 коп..
Цивільний позов по справі не заявлений.
Доля речових доказів має бути вирішена на підставі ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 371, 374 КПК України, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.185 КК України.
ОСОБА_5 призначити покарання за ч.2 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі два роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбуття призначеного за цим вироком покарання у виді позбавлення волі строком два роки з іспитовим терміном два роки.
Зобов'язати ОСОБА_5 відповідності до ч.1 п.2 ст.76 КК України не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироком - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_5 , на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 176 (сто сімдесят шість) грн. 20 коп..
Речовий доказ:- мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S Advance GT-I9070», переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_4 - залишити останній за належністю.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в строк тридцять днів з дня його проголошення.
СУДДЯ ОСОБА_7 .