"05" вересня 2016 р. Справа № 903/973/15
Суддя господарського суду Волинської області Дем'як Валентина Миколаївна, розглянувши заяву Державного підприємства “Передпускова дирекція шахти № 10 “Нововолинська”
про відстрочення виконання рішення господарського суду від 19.10.2015р.
у справі за позовом: Державного підприємства “Регіональні електричні мережі”, Київська обл., м. Вишгород
до відповідача: Державного підприємства “Передпускова дирекція шахти № 10 “Нововолинська”, Волинська обл., Іваничівський р-н, с. Поромів
про стягнення 40 741391,22грн.
Представники:
від заявника (боржника): не прибув
від позивача (стягувача): не прибув
Відповідно до ст. 811 Господарського процесуального кодексу України, у випадку неявки у судове засідання всіх учасників судового процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Встановила: 26.08.2016р. Державне підприємство “Передпускова дирекція шахти № 10 “Нововолинська” звернулося із заявою до суду про відстрочення виконання рішення суду від 19.10.2015р. відповідно до ст. 121 ГПК України та ст. 33 Закону України “Про виконавче провадження”.
В підтвердження своїх вимог заявник посилається на бухгалтерську довідку №1.8/828 від 22.08.2016р., звіт пр. фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за перше півріччя 2016р., баланс (звіт про фінансовий стан) на 30 червня 2016р., статут ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська», постанову про відкриття виконавчого провадження від 04.08.2016р.
Представник заявника в призначене судове засідання не прибув. Ухвала суду від 29.08.2016р., яка була направлена рекомендованим листом на адресу (45311, Волинська обл., Іваничівський р-н, с.Поромів) не повернута.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська»: 45311, Волинська обл., Іваничівський р-н, с.Поромів, отже суд направив ухвалу від 29.08.2016р. за місцем державної реєстрації останнього.
Представник стягувача в призначене судове засідання також не прибув. Ухвала суду від 29.08.2016р., яка була направлена рекомендованим листом не повернута.
За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р., № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Згідно приписів ст.75 ГПК та п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
У відповідності до вимог ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Вищий господарський суд України у п. 25 інформаційного листа від 11.04.2005р. №01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» роз'яснив, що господарський суд не може продовжити встановлений ч. 1 ст. 121 ГПК України строк розгляду заяви про відстрочку виконання рішення.
Оскільки, в матеріалах справи є всі достатні документи, необхідні для розгляду заяви по суті, суд дійшов висновку про судовий розгляд справи без участі представника заявника та стягувача.
Розглянувши матеріали заяви та справи, господарський суд встановив наступне.
Рішенням господарського суду Волинської області від 19.10.2015р. у справі №903/973/15 на користь державного підприємства “Регіональні електричні 19.10.2015р мережі” стягнуто з державного підприємства “Передпускова дирекція шахти № 10 “Нововолинська” - 40741391,22грн., з яких: 26223554,63грн. - сума основного боргу, 1774375,93грн. -пені, 11883621,43грн. - інфляції та 859839,23грн. -3% річних, а також 73080,00грн. - витрат по сплаті судового збору.
На виконання рішення господарського суду Волинської області від 19.10.2015р. видано наказ № 903/973/15-1 від 09.11.2015р.
04.8.2016р. старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 відкрив виконавче провадження на підставі наказу № 903/973/15-1 від 09.11.2015р.
Станом на день розгляду справи боржник не приступив до виконання рішення суду.
Водночас, Державне підприємство «Передпускова дирекція шахти № 10 «Нововолинська» просить відстрочити виконання рішення господарського суду Волинської області від 19.10.2015р. до 30 грудня 2016р.
Заявник, як на підставу для надання відстрочки посилається на те, що на даний момент своєчасне виконання рішення суду з боку ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська»» є неможливим з об'єктивних обставин, що неминуче відобразяться на господарській діяльності державного підприємства, яке фінансується за рахунок Державного бюджету України і прямо залежне від обсягу державного фінансування передбаченого Законом України «Про державний бюджет України» .
У відповідності до п. 2.1 Статуту - підприємство (ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська»») створене для завершення будівництва та пуску в експлуатацію першого етапу шахти №10 «Нововолинська» - єдиної в Україні шахти, що будується, має стратегічне значення для енергосамостійності України. Здійснення господарської діяльності державним підприємством здійснюється за договором субпідряду №20 від 20.05.2012 року - котрий визначає предмет, обсяг робіт Відповідача по будівництву шахти №10 «Нововолинська». Таким чином, інших надходжень від господарської діяльності підприємство немає, окрім надходжень з Державного бюджету, як кошти за виконані роботи по будівництву об'єкту - шахта 10 «Нововолинська», згідно договору субпідряду з ПАТ «Укрзахідвуглебуд» - Генерального підрядника будівництва шахти №10 «Нововолинська».
На сьогоднішній день Генеральний підрядник будівництва шахти №10 «Нововолинська» має кредиторську заборгованість перед ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська»» у сумі 9 687 669,99 грн. Вказану заборгованість Генпідрядник теж не взмозі повернути Відповідачеві через нефінансування з державного бюджету України будівництва шахти №10 «Нововолинська».
Відповідно до балансу та звіту фінансово - господарської діяльності ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська»», підприємство є збитковим. Сума збитків становить - 21 мільйон гривень, сума кредиторської заборгованості - 63 мільйон гривень. Згідно преамбули Статуту ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська»», підприємство засноване на державній власності згідно з наказом Мінвуглепрому України від 07 грудня 2007 року №539 та належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. Збитковість підприємства напрямну пов'язана з фінансуванням, передбаченому у Бюджеті наше" держави.
Будівництво шахти №10 «Нововолинська» здійснюється за рахунки Державного бюджету України і обсяг фінансування передбачається відповідним Законом України. Так, згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з початку року фінансування будівництві шахти не передбачалося. В свою чергу, виконуючи вимоги Законодавстві про охорону праці, про охорону навколишнього природного середовище підприємство продовжувало роботу за власні кошти, отримані позики толк оскільки припинення роботи можуть призвести до невідворотних наслідків
Законом України «Про внесення змін до додатка №3 до Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» щодо державної підтримки державних вугледобувних підприємств, передбачене Міністерством фінансів України лише на кінець грудня 2016 року. Саме в кінці грудня 2016 року ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська»», в результаті виконання вимог вищевказаного Закону, буде мати змогу розпочати погашення боргового зобов'язання за рішенням Господарського суду Волинської області щодо виплати заборгованості за використану електроенергію.
На даний час на підприємстві існує заборгованість по виплаті заробітної плати працівникам в сумі 5,0 (п'ять мільйонів) гривень, яка відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України про забезпечення своєчасної виплати заробітної плати» повинна бути погашена в першочерговому порядку, а всі інші виплати здійснюються підприємством після виконання зобов'язань по оплаті праці.
Між тим, з такими доводами погодитись неможливо.
Відповідно до ч.4 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Частиною 1 статті 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, господарський суд, який видав виконавчий документ, розглядає це питання в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, змінити спосіб та порядок його виконання.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України і за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його виконання, має право відстрочити виконання рішення. Тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.
Положеннями пунктів 7.1, 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що господарський суд на підставі ст. 121 ГПК України має право за заявою сторони або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, змінити спосіб та порядок його виконання.
Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.
Пленум Верховного Суду України у п.10 Постанови від 26.12.2003р. №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" зауважив, що при вирішенні заяви сторони про відстрочку виконання рішення, зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання рішення суду.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р., № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").
Поруч з цим, вирішуючи питання про надання відстрочки виконання рішення, суд враховує не тільки матеріальне становище боржника, але й матеріальні інтереси стягувача, оскільки невиконання протягом тривалого часу зобов'язання перед своїм контрагентом за договором та рішенням суду порушує і матеріальні інтереси стягувача та може призвести до негативних наслідків для нього.
В даному випадку суд вважає, що складне фінансове становище заявника за змістом статті 121 ГПК України не є обставинами, котрі ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим у встановленим господарським судом способом, а відтак не виступають підставою для відстрочки виконання рішення суду.
При цьому суд звертає увагу, що за змістом ч. 1 ст. 229 ГК України та ч. 1 ст. 625 ЦК України за невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.
Окрім того, ч. 2 ст. 218 ГК України визначає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності. Відповідно до ч. 4 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Аналогічне кореспондується і з приписами ст. 115 ГПК України.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові ВГСУ від 20.11.2014р. у справі №921/167/13-г, від 30.10.2014р. у справі №922/5074/14,від 19.11.2014р. у справі №5019/117/11.
Враховуючи вищевикладені обставини, набрання рішенням законної сили і обов'язковість його виконання, той факт, що боржником не доведено винятковості обставин об'єктивної неможливості виконати рішення суду, господарський суд прийшов до висновку, що заява Державного підприємства “Передпускова дирекція шахти № 10 “Нововолинська” про відстрочення виконання рішення господарського суду від 19.10.2016р. не підлягає до задоволення.
Господарський суд, керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України,-
1. В задоволенні заяви Державного підприємства “Передпускова дирекція шахти № 10 “Нововолинська” про відстрочення виконання рішення господарського суду від 19.10.2016р. відмовити.
Суддя В. М. Дем'як