печерський районний суд міста києва
Справа № 757/25897/16-к
08 серпня 2016 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участі секретаря ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення,
Заявник ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із скаргою і просить визнати дії службової особи Генеральної прокуратури України бездіяльними, які полягають у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР; зобов'язати уповноважених осіб Генеральної прокуратури України внести відомості викладені у його заяві (повідомленні) від 16 травня 2016 року до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення слідчим СВ МВ ГУ МВС України в Донецькій області ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України. Заявник посилається на те, що в порушення вимог ст. 214 КПК України подана ним заява не була зареєстрована та внесена до ЄРДР.
В судовому засіданні, проведеного в режимі відеоконференції заявник ОСОБА_3 підтримав скаргу, просив її задовольнити.
Генеральна прокуратура України направила до суду свої пояснення та додані до них матеріали, згідно яких заява ОСОБА_3 23 травня 2016 року спрямована до прокуратури Донецької області для розгляду згідно вимог чинного законодавства.
Вивчивши скаргу, додані до неї документи, вислухавши заявника, приходжу до наступного висновку.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, в тому числі про:
4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
Встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до Генеральної прокуратури України із заявою -повідомленням від 16 травня 2016 року про вчинення кримінального правопорушення, вказуючи на протиправність дій слідчого слідчого відділу МВ ГУ МВС України в Донецькій області ОСОБА_4 що на погляд заявника має ознаки злочину передбаченого ч2 ст.382 КК України.
Вказана заява надійшла до прокуратури 18 травня 2016 року .
23 травня 2016 року вказана заява ОСОБА_3 направлена до прокуратури Донецької області для вирішення.
Вирішуючи подану скаргу слід виходити з наступного.
Згідно з ч. 4 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України (КПК) на слідчого, прокурора, іншу службову особу, уповноважену на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення покладається обов'язок їх прийняти та зареєструвати, а також внести відповідні відомості до ЄРДР.
Водночас кримінальним процесуальним законодавством України не встановлюється порядок і зміст викладу відомостей про кримінальні правопорушення в заявах або повідомленнях, тому законом не обмежується зміст і не встановлюється форма даних щодо повідомлень фізичних осіб.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК серед відомостей, які вносяться до ЄРДР, зазначається короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником.
Тобто внесенню в ЄРДР підлягають відомості не з будь-яких заяв, а із заяв та повідомлень про вчинення кримінального правопорушення, зміст яких має відповідати вимогам кримінального процесуального законодавства.
При цьому положення частин 4, 5 ст. 214 КПК перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 Кримінального кодексу України (КК), згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, і саме ТОМУ наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу злочину , є невід'ємною складовою заяви чи повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
Системний аналіз пунктів 3,5,10,13,19 ч1 ст. 3, ст.91 КПК України свідчить, що доказування всіх елементів складу кримінального правопорушення перед визнанням діяння злочином покладається на сторону обвинувачення лише з початку кримінального провадження, стадією якого є досудове розслідування.
Крім того, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належить публічність.
Так, ст. 25 КПК передбачено, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
З огляду на викладене, визначена ч. 4 ст. 214 КПК пряма заборона на відмову у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не стосується заяв (повідомлень) про вчинення кримінального правопорушення, в яких відсутні фактичні дані, що вказують на ознаки складу злочину, передбаченого КК, як підстави внесення відомостей до ЄРДР.
Імперативно встановленим ст. 25, ч. 4 ст. 214 КПК обов'язкам кореспондує обов'язок повідомити заявника про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, визначене складом злочину в ст. 383 КК.
Так, п. 1.4. розділу П Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженим наказом Генерального прокурора України від 17 серпня 2012 року № 69 заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення вважаються поданими з моменту попередження особи про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
Окрім цього, відповідно до п. 3.6, п.3.8 наказу Генерального прокурора України №125 від 03 грудня 2012 року «Про затвердження Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення», згідно з яким, заяви, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення, що надійшли до міських, районних, міжрайонних, районних у містах та прирівняних до них прокуратур, прокуратур обласного рівня, але вчинені на території іншого міста, району, району в місті, області, за дорученням керівника цих прокуратур або керівника структурного підрозділу прокуратури обласного, міського рівня з дотриманням територіального принципу направляються до відповідної прокуратури через прокуратуру вищого рівня.
Таким чином, направлення заяви ОСОБА_3 до прокуратури Донецької області за територіальним принципом відповідають положенням кримінального процесуального закону та наказу Генерального прокурора України №125 від 03.12.2012, що спростовує доводи особи, яка подала скаргу про незаконність бездіяльності Генеральної прокуратури України.
Основним завданням суду, слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше ущемлення прав і свобод; які перешкоди він зобов'язаний поновити або усунути для їх реалізації.
Слідчим суддею, при розгляді даної скарги не встановлено порушення Генеральною прокуратурою України будь - яких прав особи, яка подала скаргу чи інших осіб при перенаправленні його заяви до прокуратури Донецької області для розгляду.
Слідчим суддею, при розгляді даної скарги не встановлено порушення вимог ст. 214 КПК України, а тому скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 305, 306, 307,309 КПК України, слідчий суддя,
скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1