Справа № 749/343/16-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/795/880/2016
Категорія - ст.185ч.3КК Доповідач ОСОБА_2
05 вересня 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку апеляційного розгляду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 22 січня 2016 року за № 12016270280000037, за апеляційною скаргою прокурора Щорського відділу Менської місцевої прокуратури на вирок Щорського районного суду Чернігівської області від 09 червня 2016 року за обвинуваченням,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Петрівка Щорського району,
громадянки України, незаміжньої, інваліда 2-ої групи з
дитинства, з базовою загальною освітою, проживаючою за
адресою:
АДРЕСА_1 , раніше судимої:
1) 26.03.2004 року Щорським райсудом Чернігівської обл. за ст.187 ч.1 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;
2) 10.12.2004 року Щорським райсудом Чернігівської області за ст.ст.185 ч.3, 71 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі.
3) 14.02.2008 року Щорським райсудом Чернігівської області за ст. 383 ч.2, 384 ч.2 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;
4) 19.07.2011 року Городнянським районним судом Чернігівської області за ст. 185 ч. 2 КК України до 4 місяців арешту.
5) 05.06.2012 року Щорським районним судом Чернігівської області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі , -
яка обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст.185 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_7
захисника - ОСОБА_8
обвинуваченої - ОСОБА_6 .
Вироком Щорського районного суду Чернігівської області від 09 червня 2016 року ОСОБА_6 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, і призначено їй покарання: за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком 2 роки; за ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком 3 роки.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_6 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 ( три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 ( один) рік 6 ( шість) місяців.
На підставі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_6 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати за проведення судово-товарознавчих експертиз в розмірі 736 ( сімсот тридцять шість) грн. 56 коп.
Питання про речові докази вирішено в порядку статті 100 КПК України.
Судом першої інстанції встановлено, що 19 жовтня 2015 року, близько 09 години, ОСОБА_6 , перебуваючи в будинку у ОСОБА_9 , розташованому в АДРЕСА_2 , скориставшись тим, що господар будинку не бачить її, діючи умисно та протиправно, з корисливою метою, шляхом вільного доступу, таємно викрала гаманець чорного кольору, вартістю 150 грн., з грошовими коштами в сумі 300 грн., внаслідок чого заподіяла ОСОБА_9 матеріальних збитків на загальну суму 450 грн.
В середині грудня 2015 року, ОСОБА_6 проникла через відкриті вхідні двері до будинку ОСОБА_10 , що розташований в АДРЕСА_3 , де діючи умисно та протиправно, з корисливою метою, з комори здійснила крадіжку електрорубанку «EUROTEC» EP 214, вартість якого становить 524,23 грн., внаслідок чого заподіяла діяла ОСОБА_10 матеріальних збитків на вказану суму.
Крім цього, в середині грудня 2015 грудня, ОСОБА_6 прийшла до господарства ОСОБА_11 , що розташоване в АДРЕСА_3 , де знайшла ніж, за допомогою якого відігнула цвяхи в віконній рамі, витягнула її та через утворений отвір проникла до веранди будинку, де діючи умисно та протиправно, з корисливою метою, здійснила крадіжку кутової шліфувальної машинки «Енергомаш'УМШ-90231 , вартість якої становить 1014,83 грн., внаслідок чого заподіяла ОСОБА_12 матеріальних збитків на вказану суму.
На даний вирок було подано апеляційну скаргу прокурором Щорського відділу Менської місцевої прокуратури ОСОБА_13 ..
В апеляційній скарзі прокурора ставиться питання про скасування вироку у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого і ухвалення нового вироку, яким визнати ОСОБА_6 винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 с.185, ч.3 ст.185 КК України призначити їй покарання: за ч.2 ст.185 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі; за ч.3 ст.185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді 4 років позбавлення волі. У новому вироку сформулювати доведене обвинувачення дій ОСОБА_6 за ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185 КК України, як такі, що вчинені повторно.
На думку прокурора суд, застосовуючи ст. 75 КК України, не зазначив які саме обставини істотно знизили ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом'якшення покарання, не взяв до уваги, що обвинувачена раніше неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, у т.ч. і до реальної міри покарання, знову вчинила три умисні злочини.
В іншій частині вирок Щорського районного суду Чернігівської області залишити без змін.
Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, пояснення обвинуваченої та її захисника про законність і обґрунтованість прийнятого судом рішення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Під час апеляційного перегляду матеріалів кримінального провадження колегія суддів,
19 жовтня 2015 року, близько 09 години, ОСОБА_6 , перебуваючи в будинку у ОСОБА_9 , розташованому в АДРЕСА_2 , скориставшись тим, що господар будинку не бачить її, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрала гаманець чорного кольору, вартістю 150 грн., з грошовими коштами в сумі 300 грн., внаслідок чого заподіяла ОСОБА_9 матеріальних збитків на загальну суму 450 грн.
В середині грудня 2015 року, ОСОБА_6 проникла через відкриті вхідні двері до будинку ОСОБА_10 , що розташований в АДРЕСА_3 , де діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, з комори здійснила крадіжку електрорубанку «EUROTEC» EP 214, вартість якого становить 524,23 грн., внаслідок чого заподіяла діяла ОСОБА_10 матеріальних збитків на вказану суму.
Крім цього, в середині грудня 2015 грудня, ОСОБА_6 прийшла до господарства ОСОБА_11 , що розташоване в АДРЕСА_3 , де знайшла ніж, за допомогою якого відігнула цвяхи в віконній рамі, витягнула її та через утворений отвір проникла до веранди будинку, де діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, здійснила крадіжку кутової шліфувальної машинки «Енергомаш'УМШ-90231 , вартість якої становить 1014,83 грн., внаслідок чого заподіяла ОСОБА_12 матеріальних збитків на вказану суму.
Колегія суддів вважає, що умисні дії ОСОБА_6 , які виразились в таємному викраденні чужого майна, вчинені повторно та таємних викраденнях чужого майна вчинених повторно, поєднаних з проникненням в житло, правильно кваліфіковані судом першої інстанції за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Згідно п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.
У п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003р. №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», звернуто увагу на те, що відповідно до п.1 ст.65 КК України, суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, з урахуванням ступеню тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу, а також враховувати чи щиро розкаялись у вчиненому злочині, чи активно сприяли розкриттю злочину, чи відшкодували завдані збитки тощо, особи які скоїли злочин.
У п.3 згаданої постанови, звернуто увагу на те, що, досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясовувати, зокрема, наявність не знятих чи непогашених судимостей.
На думку колегії суддів, є слушними доводи прокурора, що призначене покарання обвинуваченій є занадто м'яким, внаслідок невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої.
При призначенні покарання обвинуваченій, судом не виконано вимоги ст.65 КК України, згідно з якими покарання повинно бути необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів. При цьому суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Як вбачається з даних про особу винної, вона раніше неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів. Обвинувачена ОСОБА_6 , маючи не зняті та не погашені судимості, знову вчинила 3 крадіжки чужого майна, раніше 5 разів притягувався до кримінальної відповідальності, причому, останній раз 05 червня 2012 року за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, звільнившись з місць позбавлення волі у березні 2015 року на шлях виправлення не стала, а знову вчинила злочини.
Вказані обставини свідчать про підвищену суспільну небезпеку особи обвинуваченої, її схильність до продовження злочинної діяльності та небажання ставати на шлях виправлення.
Ухвалюючи рішення про призначення ОСОБА_6 покарання суд належним чином не мотивував, які саме обставини провадження або дані про особу обвинуваченої він визнає такими, що приводять до висновку про можливість виправлення обвинуваченої без відбування покарання і дають підстави для застосування ст.75 КК України. Суд не навів у вироку переконливих доводів про доцільність звільнення обвинуваченої ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, а лише послався на обставини, які пом'якшують її покарання.
Отже, висновок суду щодо звільнення обвинуваченої ОСОБА_6 від відбування покарання на підставі ст.75 КК України, свідчить про невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченої внаслідок м'якості, таке покарання не можна вважати достатнім для виправлення ОСОБА_6 і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а тому вирок в частині призначення обвинуваченій покарання підлягає скасуванню.
З огляду на наведене вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині призначеного покарання з постановленням апеляційним судом нового вироку у відповідності до вимог п. 3 ч. 1ст.407 п. 2 ч. 1 ст.420 КПК України через необхідність застосування більш суворого покарання.
При призначенні покарання обвинуваченій, колегія суддів, керуючись ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, один з яких класифікується як середньої тяжкості, а інші як тяжкі, дані про особу обвинуваченої, яка перебуває під наглядом у лікаря психіатра, є інвалідом 2-ої групи з дитинства, її щире каяття, та те що вона раніше судима, неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності, по місцю проживання характеризується негативно.
Також колегія суддів враховує, що обвинувачена неодноразово вчиняла аналогічні злочини, після яких на шлях виправлення не стала, а знову вчинила корисливі злочини.
Колегія суддів, з огляду на вимоги ст.ст. 413, 414, п.2 ч.1 ст.420 КПК України, враховуючи, що суд першої інстанції не дотримався вимог ст.ст.50, 65 КК України і призначив покарання яке не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої через м'якість, вважає, що рішення суду, в частині призначеного покарання підлягає скасуванню та ухваленню свого вироку у зв'язку з необхідністю застосування більш суворого покарання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 413, 414, 418, 420 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Щорського відділу Менської місцевої прокуратури задовольнити частково.
Вирок Щорського районного суду Чернігівської області від 09 червня 2016 року у кримінальному провадженні щодо обвинуваченої ОСОБА_6 в частині призначеного їй покарання скасувати.
Визнати ОСОБА_6 винною у скоєні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 185 та ч. 3 ст. 185 КК України та призначити їй покарання: за ч. 2 ст. 185 КК України на строк два роки позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України на строк три роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком три роки.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту її затримання в порядку виконання цього вироку.
В решті вирок місцевого суду щодо обвинувачення ОСОБА_6 залишити без зміни.
Вирок набирає законної сили після його проголошення і може бути оскаржений учасниками судового розгляду на протязі трьох місяців з моменту його проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4