Справа № 732/810/16-к провадження № 11-кп/795/922/2016 Категорія - ч.3 ст.185 КК України Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1 Доповідач ОСОБА_2
05 вересня 2016 року місто Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12016270110000154 від 27 квітня 2016 року, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Городнянського районного суду Чернігівської області від
07 липня 2016 року,
про обвинувачення
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Калюжниці, Срібнянського району, Чернігівської області,
який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 185, частиною 1 статті 125 КК України,
з участю:
прокурора - ОСОБА_8
захисника - ОСОБА_6
В поданій апеляційній скарзі, захисник ОСОБА_6 не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_7 та доведеності його вини у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, просив вирок місцевого суду змінити та пом'якшити призначене покарання.
Вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 07 липня 2016 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України та призначено покарання у виді громадських робіт на строк 180 годин.
На підставі частини 1 статті 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі статті 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 30.10.2015 року і остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 визначено рахувати з часу приведення вироку до виконання.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту ОСОБА_7 залишено без зміни, до набрання вироку суду законної сили.
Питання про речові докази вирішено відповідно до статті 100 КПК України.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати за проведену товарознавчої експертизи в сумі 351 грн. 84 коп.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, захисник послався на наявність кількох обставин, які пом'якшують покарання та на відсутність цивільних позовів до обвинуваченого.
В поданих запереченнях на апеляційну скаргу захисника в інтересах обвинуваченого прокурор просив залишити вирок місцевого суду без змін за відсутності підстав для пом'якшення, призначеного судом першої інстанції, покарання.
Вироком суду першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_7 10 березня 2016 року близько 12 години 00 хвилин, діючи умисно та повторно, з метою викрадення чужого майна, прибув до господарства ОСОБА_9 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де шляхом витягування віконної рами, проник в середину жилого будинку у вказаному господарстві, звідки таємно викрав належне ОСОБА_10 майно, а саме: газовий балон об'ємом 50 л з газовим редуктором та резиновим шлангом, довжиною 1 м, колишнього вжитку, вартість яких згідно висновку експерта № 578 від 06.05.2016 становить 380 гривень, чим завдав потерпілій ОСОБА_10 матеріальних збитків на вказану суму.
25 квітня 2016 року близько 14 години 30 хвилин обвинувачений ОСОБА_7 , перебуваючи у дворі господарства за адресою: АДРЕСА_1 , в ході сварки із ОСОБА_11 , яка розпочалась на ґрунті неприязних відносин, схопив правою рукою за шию ОСОБА_11 та здавив її, а потім дерев'яною палицею наніс їй один удар по голові ззаду, в результаті чого заподіяв останній тілесні ушкодження у вигляді крововиливу лівої тім'яної ділянки голови та садно передньої поверхні шиї, які згідно висновку експерта № 42 від 12.05.2016 відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, який підтримав подану ним апеляційну скаргу з викладених в ній підстав, прокурора, яка просила залишити вирок суду першої інстанції без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах апеляційної скарги та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання задоволенню не підлягає.
Вина ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 185 та частиною 1 статті 125 КК України, повністю доведена в суді першої інстанції зібраними під час досудового і судового слідства доказами, які були оцінені судом з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих доказів - з точки зору достатності і взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, що в поданій апеляційній скарзі не оспорюється.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог КПК України.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За встановлених у кримінальному провадженні фактичних обставин, дії обвинуваченого ОСОБА_7 за частиною 3 статті 185КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло; за частиною 1 статті 125 КК України, як заподіяння умисних легких тілесних ушкоджень, кваліфіковано місцевим судом правильно, що також не оспорюється в апеляційній скарзі.
Призначаючи покарання ОСОБА_7 , суд першої інстанції у відповідності до вимог статті 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, наслідки від злочинів, особу винного, який негативно характеризується за місцем проживання, його вік, сімейний стан, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, стан здоров'я, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, та обґрунтовано дійшов висновку про призначення ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі з ізоляцією обвинуваченого та поміщення його до кримінально - виконавчої установи закритого типу.
Остаточне покарання ОСОБА_7 судом першої інстанції призначено у відповідності до вимог частини 1 статті 71 КК України, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
При вирішенні питання про призначення покарання ОСОБА_7 , місцевим судом були враховані всі обставини на які посилається захисник в подані апеляційній скарзі.
За таких обставин доводи захисника про суворість призначеного місцевим судом покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , є необґрунтованими. Підстав для пом'якшення покарання суд не знаходить.
Порушень кримінального процесуального та кримінального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність обвинуваченого, на кваліфікацію його дій та необґрунтованість призначеного покарання, не вбачається.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 419, 532 Кримінального процесуального кодексу України,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Городнянського районного суду Чернігівської області від 07 липня 2016 року, залишити без задоволення.
Вирок Городнянського районного суду Чернігівської області від
07 липня 2016 року, щодо ОСОБА_7 , залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення.
ОСОБА_2 ОСОБА_12 ОСОБА_4