Справа № 740/2891/16-ц
Провадження № 2/740/966/16
31 серпня 2016 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючої - судді Гордієць Л.В..
при секретарі Носилевській О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин,
В позові до суду позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла її баба по лінії батька, ОСОБА_3, яка була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_1.
Вона є спадкоємцем 5-ї черги після смерті баби ОСОБА_3.
Спадкоємцем першої черги після смерті баби є її син, ОСОБА_2, який спадщину не приймав та не претендує на спадкове майно.
До складу спадщини входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, який належав її бабі на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Заяву про прийняття спадщини після смерті баби вона не подавала.
Також перешкодою для оформлення спадщини є відсутність належних доказів родинного зв'язку між спадкодавцем та нею. А саме: у свідоцтві про народження її батька, ОСОБА_2, у графі мати, зазначено дівоче прізвище її баби «ОСОБА_3». А у свідоцтві про смерть зазначено «ОСОБА_3». Причиною цього, є те, що баби та дід на момент народження її батька не перебували у зареєстрованому шлюбі. Через деякий час після народження її батька, баба та діду зареєстрували шлюб, але свідоцтво про шлюб було втрачене за життя баби. На даний момент отримати повторно свідоцтво про шлюб неможливо так як їй невідомо де було укладено шлюб.
ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_1.
На час смерті її баби вона проживала разом з нею, але не була там зареєстрована.
Вважає, що так як вона фактично проживала разом з бабою в її будинку більше 16 років, здійснювала поточний ремонт будинку, обробляла земельну ділянку, хоча й не була зареєстрована в ньому, то фактично прийняла спадщину після померлої ОСОБА_3.
В липні 2016 року вона звернулася до приватного нотаріуса щодо прийняття спадщини, але їй було відмовлено та роз'яснено про те, що вона пропустила строк для прийняття спадщини.
Тому, вона змушена звертатись до суду із заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки вважає, що пропустила даний строк з поважної причини, а саме: відсутність належних доказів родинного зв'язку між спадкодавцем та нею.
Просила в позові до суду встановити факт родинних відносин про те, що вона, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною онукою ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року в місті Ніжин, Чернігівської області.
Визначити їй, ОСОБА_1, як спадкоємиці п'ятої черги, додатковий строк, три місяці, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті баби, ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року в місті Ніжин, Чернігівської області.
Позивач в судове засідання не з'явилась, але звернулась до суду із заявою про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій не заперечував проти задоволення позову та просив розглянути справу у його відсутності
Суд, вивчивши матеріали справи приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню у відповідності до ч.4 ст. 174 ЦПК України, яка передбачає, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що позивач є спадкоємцем за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року баби по лінії батька, ОСОБА_3. Окрім позивача спадкоємцем за законом є син спадкодавця ОСОБА_2, який спадщину після смерті матері не приймав та претензій щодо спадкового майна не має.
Відповідно до довідки Лосинівської сільської ради №923 від 11.08.2016 року, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3, на день смерті постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.
Разом з нею на день смерті та протягом 6-ти місяців з дня смерті за вищевказаною адресою проживала та не була зареєстрована її онука ОСОБА_4.
Свідоцтвом про шлюб підтверджується зміна прізвища позивачки після одруження з ОСОБА_4 на ОСОБА_1
Щодо спадкування після смерті баби, ОСОБА_3, позивач отримала лист-роз'яснення за №520/01-16 від 27.07.2016 року приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Чернігівської області Голік Л.В.
Таким чином, позивач є спадкоємцем за законом 5-ї черги після померлої ОСОБА_3 у відповідності до ст. 1265 ЦК України.
Статтею 1270 ЦК України встановлений шестимісячний строк, протягом якого спадкоємець зобов'язаний заявити про своє бажання прийняти спадщину або виконати дії, що свідчать про фактичне прийняття спадщини.
Частиною 3 ст.1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як на поважну причину пропуску строку позивач зазначає, на відсутність належних доказів родинного зв'язку між спадкодавцем та нею. У свідоцтві про народження батька позивача, ОСОБА_2, у графі мати, зазначено дівоче прізвище спадкодавця ОСОБА_6, а у свідоцтві про смерть зазначено ОСОБА_3 Даний факт пояснюється тим, що шлюб спадкодавець зареєструвала після народження сина - батька позивачки. Свідоцтво про шлюб було втрачене за життя баби, отримати повторно свідоцтво про шлюб неможливо так як позивачка не знає де саме було укладено шлюб.
Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів» роз'яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт породжує юридичні наслідки.
Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_1 є рідною онукою ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року, що підтверджується зібраними по справі доказами.
Статтею 41 Конституції України передбачено: «Кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності».
Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Підставою виникнення права приватної власності є також успадкування майна, що базується на правонаступництві.
Як вбачається з матеріалів справи, після смерті баби позивача - ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належний їй житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1, який належав бабі на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом посвідченого державним нотаріусом Ніжинського районної нотаріальної контори Кізуб Т.Є. 21 грудня 1995 року.
Відповідач ОСОБА_2 визнав позов повністю, що є проявом принципу диспозитивності, не суперечить закону і не порушує прав та інтересів інших осіб.
Цивільно-процесуальний кодекс України у ст.1 закріплює, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Виходячи з рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнає право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
Виходячи із положень книги 6 ЦК України, спадкове право захищає власність фізичних осіб, усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції, становитиме майно позивача виходячи із законодавчого визначення спадкових правовідносин, суб'єктом яких є позивач.
Підстави визнання позову відповідачем не суперечать наявним у матеріалах справи доказам, що позивач є єдиним спадкоємцем спадщини, яка відкрилася після смерті її баби ОСОБА_3 і прийняття нею спадщини останньої не порушує прав інших осіб.
Враховуючи наведені позивачем обставини щодо недотримання нею шестимісячного строку встановленого ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини, із врахуванням положень ст.8 Конституції України щодо верховенства права, та збереження справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (рішення ЄСПЛ у справі "Федоренко проти України" від 01.06.2006 року), суд вважає поважною причиною пропуск ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини ОСОБА_3 та необхідності визначити позивачу строк, достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини.
Враховуючи фактичні обставини справи, їх правовий характер, правову суть спору, зміст правої норми, яка застосовується до цих правовідносин, що відсутні заперечення проти допуску позивача - спадкоємця до прийняття спадщини, необхідно задовольнити позов, та встановити факт родинних відносин про те, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка міста Ніжина, Чернігівської області є рідною онукою ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року в місті Ніжин, Чернігівської області.
Визначити ОСОБА_1, додатковий тримісячний строк для подання нею заяви нотаріусу про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3
Керуючись ст.ст.1,3,174, 213-215 ЦПК України, ст. ст.6, 1265, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст.8,41 Конституції України, суд,
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт родинних відносин про те, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка міста Ніжина, Чернігівської області є рідною онукою ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року в місті Ніжин, Чернігівської області.
Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, додатковий строк, три місяці, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті баби, ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року в місті Ніжині, Чернігівської області.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.
Суддя: