29.08.2016 р. Справа№ 914/3981/15
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Галичина», м.Львів, на дії та бездіяльність Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області по справі №914/3981/15
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Галичина», м.Львів
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-1», с.Бузова Києво-Святошинського району Київської області
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Люс-Три», м.Львів
про стягнення 90881,72грн.
Суддя Щигельська О.І.
при секретарі Зарицькій О.Р.
Представники:
від скаржника (стягувача): не з'явився
від боржника (відповідача-1): не з'явився
від ДВС: не з'явився
На розгляд господарського суду Львівської області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Галичина», м.Львів на дії та бездіяльність Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (вх.№3666/16 від 19.07.2016р.) про: визнання незаконними дій Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, що полягають у несвоєчасному надісланні ТзОВ «Молочна компанія «Галичина» копії постанови від 29.04.2016р. ВП №50747415 про повернення виконавчого документу стягувачеві та наказу господарського суду Львівської області від 19.02.2016р. №914/3981/15; визнання незаконними дій Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області щодо винесення постанови від 29.04.2016р. ВП №50747415 про повернення виконавчого документа стягувачеві; визнання недійсною постанови Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 29.04.2016р. ВП №50747415 про повернення виконавчого документа стягувачеві; визнання незаконною бездіяльності Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області у виконавчому провадженні №50747415, що полягає у невжитті передбачених п.п.3, 5, 6, 11, 13, 16, 17, 18, 20 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» заходів для виконання наказу господарського суду Львівської області від 19.02.2016р. №914/3981/15.
Ухвалою суду від 22.07.2016р. скаргу прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10.08.2016р. Ухвалою суду від 10.08.2016р. розгляд скарги відкладено на 29.08.2016р. у зв'язку з неявкою учасників судового процесу.
Скаржником явки повноважного представника в судове засідання 29.08.2016р. повторно не забезпечено, поважності причин неявки суду не повідомлено, хоча про час та місце проведення судового засідання його повідомлено належним чином.
Києво-Святошинським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області явки повноважного представника в судове засідання 29.08.2016р. повторно не забезпечено, витребуваних судом документів не подано, поважності причин неявки суду не повідомлено, хоча про час та місце проведення судового засідання його повідомлено належним чином.
Боржник явки повноважного представника в судове засідання 29.08.2016р. повторно не забезпечив, хоча про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Так, на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-1», зазначену у поданій скарзі, що відповідає даним про місцезнаходження юридичної особи, що містяться у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме:08120, Київська область, Києво-Святошинський район, с.Бузова, вул.Леніна, буд.215А, кім.3, надіслано копію ухвали від 22.07.2016р. про прийняття скарги до провадження, яку повернуто установою зв'язку із відміткою: «За зазначеною адресою не проживає». Надіслану на вказану адресу копію ухвали від 10.08.2016р. про відкладення розгляду скарги на час проведення судового засідання установою зв'язку не повернуто.
Пленумом Вищого господарського суду України у п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. роз'яснено, що за змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Зважаючи на те, що відповідно до ч.2 ст.121-2 ГПК України, неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, а також те, що судом, у відповідності до ч.3 ст. 4-3 ГПК України, створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, підстави для відкладення розгляду скарги, передбачені у ст.77 ГПК України, не вбачаються.
Розглянувши подані матеріали, оцінивши подані докази в їх сукупності, судом встановлено таке.
Рішенням господарського суду Львівської області від 01.02.2016р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Галичина» задоволено частково: у задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Люс-Три» відмовлено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-1» на користь позивача 67771,31грн. основного боргу, 17674,60грн. пені, 1006,23грн. 3% річних, 1247,07грн. індексу інфляції та 1315,49грн. судового збору.
Вказане рішення суду набрало законної сили, на його примусове виконання 19.02.2016р. господарським судом Львівської області видано відповідний наказ. Як вбачається з матеріалів справи, зазначений наказ пред'явлено стягувачем до виконання у Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, відкрито виконавче провадження №50747415.
Постановою Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 29.04.2016р. ВП №50747415 вищезазначений наказ повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».
На думку скаржника дії органу Державної виконавчої служби у вказаному виконавчому провадженні є незаконними, оскільки, всупереч вимогам ч.1 ст.11 Закону державний виконавець не вжив усіх необхідних дій для виконання наказу господарського суду Львівської області від 19.02.2016р. №914/3981/15, а саме тих, що передбачені п.п.3, 5, 6, 11, 13, 16, 17, 18, 20 ч.3 ст.11 вказаного Закону.
Зазначене зумовило звернення ТзОВ «Молочна компанія «Галичина» до суду із скаргою на дії та бездіяльність Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області по справі №914/3981/15, в якій просить: визнати незаконними дії Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, що полягають у несвоєчасному надісланні ТзОВ «Молочна компанія «Галичина» копії постанови від 29.04.2016р. ВП №50747415 про повернення виконавчого документу стягувачеві та наказу господарського суду Львівської області від 19.02.2016р. №914/3981/15; визнати незаконними дії Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області щодо винесення постанови від 29.04.2016р. ВП №50747415 про повернення виконавчого документа стягувачеві; визнати недійсною постанови Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 29.04.2016р. ВП №50747415 про повернення виконавчого документа стягувачеві; визнати незаконною бездіяльність Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області у виконавчому провадженні №50747415, що полягає у невжитті передбачених п.п.3, 5, 6, 11, 13, 16, 17, 18, 20 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» заходів для виконання наказу господарського суду Львівської області від 19.02.2016р. №914/3981/15.
При вирішенні скарги суд виходив з такого.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на момент вчинення оскаржуваних дій, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Як визначено ч.1 ст.121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Згідно з п.9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р., за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Згідно з ч.1 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Відповідно до ч.4 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Так, постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» винесено старшим державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області у ВП №50747415 - 29.04.2016р. Однак, як вбачається з матеріалів справи, таку постанову передано установі зв'язку для надіслання адресату лише 05.07.2016р.
Беручи до уваги вищезазначене, суд визнає доводи скаржника в частині вимог про визнання незаконними дій Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, що полягають у несвоєчасному надісланні ТзОВ «Молочна компанія «Галичина» копії постанови від 29.04.2016р. ВП №50747415 про повернення виконавчого документу стягувачеві та наказу господарського суду Львівської області від 19.02.2016р. №914/3981/15 - правомірними, і вважає за необхідне скаргу в цій частині задоволити.
В решті ж вимог скарги, суд звертає увагу на таке.
Конституцією України, а саме ч.2 ст.19 передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Права та обов'язки державного виконавця у виконавчому провадженні визначено ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», якою визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1). Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки (ч.2). Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; 4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; 5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна; 8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення; 9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа; 10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи Національної поліції; 12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, поліцейських, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; 13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомку; 15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням поліцейських, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення; 16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження; 18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням; 19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами (ч.3).
Згідно зі ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами Національної поліції (ч.1). Розшук боржника - фізичної особи, дитини, розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи Національної поліції, а розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача (ч.2).
Постановою старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 29.04.2016р. у ВП №50747415 про повернення виконавчого документа стягувачеві встановлено, що виходом державного виконавця за місцем реєстрації боржника останнього не розшукано та майна на яке можливо перенести стягнення в рахунок погашення боргу не виявлено; відповідно до відповіді УДАІ ГУ МВС України за боржником автотранспортних засобів не зареєстровано; згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником нерухомого майна не зареєстровано; державним виконавцем направлено подання про тимчасове обмеження керівника підприємства у праві виїзду за межі України та подання про притягнення керівника підприємства до кримінальної відповідальності; кошти на виявлених та арештованих рахунках боржника відсутні. У зв'язку із вищенаведеним, державним виконавцем, керуючись п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» постановлено наказ №914/3981/15 від 19.02.2016р. повернути стягувачу.
Так, однією з підстав повернення виконавчого документа, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, стягувачу є, відповідно до п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», така, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Цією ж статтею Закону визначено, що про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт (ч.2). У разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску разом із звітом державного виконавця про його використання (ч.3). Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (ч.5).
Так, у постанові державного виконавця зазначено, які саме дії вчинялися ним з метою виконання наказу господарського суду Львівської області від 19.02.2016р. по справі №914/3981/15. Водночас скаржник, стверджуючи, що державним виконавцем жодних дій на виконання вказаного наказу не вчинено, не подано належних та допустимих доказів, які би спростовували відомості, зазначені в оскаржуваній постанові, що затверджена начальником відділу Києво-Святошинського районного управління юстиції. Долучені до матеріалів скарги відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про обтяження всього нерухомого майна ТзОВ «Край-1» на підставі постанов ВДВС Сквирського РУЮ, виданих 22.06.2015р. не можуть свідчити про наявність у вказаного боржника будь-якого нерухомого майна, оскільки перелік такого майна в описі предмета обтяження відсутній. Твердження скаржника про незаконну бездіяльність органу Державної виконавчої служби суд вважає безпідставними, оскільки ним не доведено, що у разі вчинення державним виконавцем інших дій, окрім зазначених у постанові, обставина, що зумовила повернення виконавчого документа стягувачу була б відсутня.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що доводи заявника в частині вимог про визнання незаконними дій Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області щодо винесення постанови від 29.04.2016р. ВП №50747415 про повернення виконавчого документа стягувачеві; визнання недійсною постанови Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 29.04.2016р. ВП №50747415 про повернення виконавчого документа стягувачеві; визнання незаконною бездіяльності Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області у виконавчому провадженні №50747415, що полягає у невжитті передбачених п.п.3, 5, 6, 11, 13, 16, 17, 18, 20 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» заходів для виконання наказу господарського суду Львівської області від 19.02.2016р. №914/3981/15, слід визнати неправомірними, а скаргу в цій частині - відхилити.
Керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд, -
1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Галичина», м.Львів на дії та бездіяльність Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області по справі №914/3981/15 (вх.№3666/16 від 19.07.2016р.) задоволити частково.
2. Визнати незаконними дії Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, що полягають у несвоєчасному надісланні ТзОВ «Молочна компанія «Галичина» копії постанови від 29.04.2016р. ВП №50747415 про повернення виконавчого документу стягувачеві та наказу господарського суду Львівської області від 19.02.2016р. №914/3981/15.
3. В решті вимог скарги визнати доводи неправомірними, скаргу - відхилити.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення. Порядок оскарження ухвали суду визначено ст.106 ГПК України.
Суддя Щигельська О.І.