ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
01.09.2016Справа №910/11607/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус Груп"
до Відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд"
третя особа, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1
про визнання права власності
Суддя Бондарчук В.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3;
від відповідача (арбітражний керуючий): не з'явились;
від третьої особи: не з'явились.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус Груп" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд" (далі-відповідач) про визнання права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус Груп" на:
- нежитлову будівлю-майстерню з виготовлення фарб і розкрою скла та лінолеума зі складом бази БМУ-2 (літ. Б), загальною площею (662, 90 кв. м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;
- незавершене будівництво - нежитлові будівлі бази БМУ-2, що являють собою незавершене будівництво будинку розчинного вузла розміром 12,8*6,5 м., будівельним об'ємом 1 040 куб. м. та на нежитлову будівлю теслярної майстерні та матеріальних складів бази БМУ-2 (загальною площею 1 586, 5 кв. м.), розташованих за адресою: АДРЕСА_1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вимоги Відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд" про витребування нерухомого майна у Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус Груп" порушують права останнього, оскільки позивач є законним власником вказаного нерухомого майна, зокрема як покупець, мав обґрунтовані підстави вважати продавця власником майна.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2016 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 14.07.2016 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
14.07.2016 через загальний відділ діловодства суду представник позивача надав додаткові письмові пояснення, у яких вказує, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння Відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд" за його волевиявлення, що виявилося в укладенні з Фізичною-особою підприємцем ОСОБА_1 мирової угоди, яким у свою чергу, як власником станом на 30.03.2012 було продано частину майна ТОВ "Крокус Груп", відповідно останній є добросовісним набувачем згідно з договорами купівлі-продажу.
Крім того, позивачем подано клопотання про фіксування судового процесу у справі № 910/11607/16 за допомогою технічних засобів.
14.07.2016 через загальний відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, обґрунтовуючи тим, що позивач придбав спірне нерухоме майно у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, тому рішення у даній справі може вплинути на його права та обов'язки, у зв'язку з чим просив суд залучити до участі у справі Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, у якості третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
У судовому засіданні 14.07.2016 представник відповідача не заперечував проти задоволення клопотання про залучення до участі у справі третьої особи та подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечує, оскільки станом на поточну дату заява відповідача про витребування нерухомого майна у ТОВ "Крокус Груп" міститься в матеріалах справи № 23/447-49/290-2012 та буде розглянута Господарським судом міста Києва в межах вказаного провадження, таким чином, за висновком арбітражного керуючого у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває дві справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2016 залучено до участі у справі Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, у якості третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача та відкладено розгляд справи на 28.07.2016.
Розгляд справи відкладався до 18.08.2016 згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2016 розгляд справи відкладено та призначено судове засідання на 01.09.2016, зокрема, повторно зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 надати суду письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог та докази на підтвердження викладених обставин.
01.09.2016 через відділ автоматизованого документообігу суду представник позивача подав додаткові пояснення, в яких зазначає, що право власності на частину майна, а саме: незавершене будівництво - нежитлові будівлі бази БМУ-2, яка розташована в АДРЕСА_1 (загальною площею 1 586,5 кв.м); будівлю майстерні виготовлення фарб і розкрою скла та лінолеуму зі складом, загальною площею 707,3 кв.м., розташованої у АДРЕСА_1, не могло бути зареєстровано, оскільки об'єкт не введений в експлуатацію. Придбане нерухоме майно станом на дату розгляду справи є частково зареєстрованим, а у відношенні до іншої частини майна у позивача наявні майнові права.
У даному судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою арбітражного керуючого Ціхоцького В.М.
Представник третьої особи у судове засідання втретє не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
Приймаючи до уваги, що представники відповідача та третьої особи були належним чином повідомлені про дату та час проведення судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників ВАТ "Київенергобуд" та ФОП ОСОБА_1 не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 01.09.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва
У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 2/196 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд" про стягнення 14 582 575, 00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2010 припинено провадження у справі № 2/196 та затверджено мирову угоду, укладену 26.07.2010 між Фізичною особою-підприємцям ОСОБА_1 (далі - підприємець) та Відкритим акціонерним товариством "Київенергобуд" (далі - товариство) зокрема, наступного змісту: у 2001 році підприємець придбав з прилюдних торгів, проведених відділом виконавчої служби Ватутінського районного управління юстиції у м. Києві, нерухоме майно, що знаходиться по АДРЕСА_1, а саме:
27.06.2001 року - нежитлову будівлю (майстерню виготовлення фарб і розкрою скла та лінолеуму зі складом)бази БМУ-2, загальною площею 662,9 кв.м. (далі -Об'єкт № 1), (Свідоцтво Серія НОМЕР_1 від 27.07.2001 р., видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за №682).
02.07.2001 року - незавершене будівництво - нежитлової будівлі бази БМУ-2, що являє собою незакінчене будівництво нежиле приміщення будинку розчинного вузла розміром 12,8х6,5 м, висотою 10,4 м.,будівельним об'ємом 1 040,0 куб.м. (далі -Об'єкт № 2), (Свідоцтво Серія НОМЕР_2 від 03.07.2001 р., видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за №1951).
02.07.2001 року - незавершене будівництво - нежилого приміщення одноповерхової будівлі теслярної майстерні та матеріальних складів бази БМУ-2, що являє собою одноповерхову будівлю незакінчену будівництвом загальною площею 1586,5 кв.м. (далі -Об'єкт № 3), (Свідоцтво Серія НОМЕР_3 від 03.07.2001 р., видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за №1952).
18.07.2001 року - нежитлову будівлю - майстерню виготовлення фарб і розкрою скла та лінолеума зі складом бази БМУ-2, загальною площею 707,3 кв.м. (далі -Об'єкт № 4), (Свідоцтво Серія НОМЕР_4 від 18.07.2001 р., видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за №2217).
Відповідно до п. 2.1.1. мирової угоди, товариство визнає необхідність відшкодування підприємцеві ринкової вартості проведених підприємцем поліпшень об'єктів у розмірі 14 124 475, 00 (чотирнадцять мільйонів сто двадцять чотири тисячі чотириста сімдесят п,ять) гривень 00 коп., що станом на дату укладення даної мирової угоди за курсом НБУ (1 долар США = 7,9 грн.) становить 1 787 908, 23 (один мільйон сімсот вісімдесят сім тисяч дев'ятсот вісім) доларів США 23 центи.
Згідно п. 2.1.2 мирової угоди, товариство передає в рахунок погашення своїх зобов'язань (пункт 2.1.1. даної Мирової угоди) Підприємцю Об'єкти та право власності на них, а саме:
- нежитлову будівлю - майстерню з виготовлення фарб і розкрою скла та лінолеума зі складом бази БМУ-2, яка розташована в АДРЕСА_1 (загальною площею 662,9 кв.м.) (Об'єкт 1).
- незавершене будівництво - нежитлової будівлі бази БМУ-2, яка розташована в АДРЕСА_1 (приміщення будинку розчинного вузла розміром 12,8х6,5 м, будівельним об'ємом 1040,0 куб.м.) (Об'єкт 2).
- нежитлову будівлю-теслярної майстерні та матеріальних складів бази БМУ-2, яка розташована в АДРЕСА_1 ( загальною площею 1586,5 кв.м.) (Об'єкт 3).
- будівлю майстерні виготовлення фарб і розкрою скла та лінолеуму зі складом, загальною площею 707,3 кв.м., розташованої у АДРЕСА_1 (Об'єкт 4).
Передача Товариством Об'єктів у власність Підприємця здійснюється з огляду на неможливість повернення майна через його докорінну перебудову.
Пунктом 3.1. мирової угоди, сторони встановили, що ця мирова угода та ухвала Господарського суду міста Києва про затвердження даної мирової угоди є підставою набуття підприємцем права власності на об'єкти та для проведення реєстрації права власності на об'єкти в органах державної реєстрації за підприємцем.
Сторони підтверджують, що вищевикладені умови відповідають їх волевиявленню і породжують настання бажаних юридичних наслідків, які відповідають їх дійсним інтересам (п. 3.6. мирової угоди).
Так, 30.03.2012 між Фізичною особою-підприємцям ОСОБА_1 (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крокус Груп" (далі - покупець) укладено договір купівлі - продажу майнових прав на нерухоме майно, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О.О., зареєстрований в реєстрі під № 674, умовами якого передбачено, що продавець продає, а покупець купує (приймає у власність) майнові права на нерухоме майно, а саме: на незавершене будівництво - нежитлової будівлі бази БМУ-2 (приміщення будинку розчинного вузла розміром 12,8х6,5 м., будівельним об'ємом 1 040,0 куб.м.) (далі - майнові права на нерухоме майно-1 та нерухоме майно-1), та на нежитлову будівлю-теслярної майстерні та матеріальних складів бази БМУ-2 (загальною площею 1 586,5 кв.м.) (далі - майнові права на нерухоме майно-2 та нерухоме майно-2), розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (один літера «а») (надалі разом - майнові права на нерухоме майно та нерухоме майно) і сплачує за них ціну, визначену цим договором.
Майнові права на нерухоме майно належать продавцю на праві власності на підставі мирової угоди, укладеної між продавцем та Відкритим акціонерним товариством "Київенергобуд" від 26.07.2010 року, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2010 у справі № 2/196 (п. 1.2. договору).
Пунктом 1.9. договору, сторони підтверджують, що усі умови цього договору відповідають інтересам та дійсним намірам сторін та узгоджені ними, вони не визнані недієздатними та не обмежені у дієздатності, укладення цього договору відповідає їх інтересам, волевиявленням є вільним і усвідомленим, умови цього договору зрозумілі і відповідають дійсній домовленості сторін, цей договір не приховує іншого правочину і спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені в ньому, в тексті цього договору зафіксовані всі істотні умови стосовно купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно. Якщо повідомлена інформація не відповідає дійсності, а також якщо покупець не знав і не міг знати про права третіх осіб на відчужувані майнові права на нерухоме майно та саме нерухоме майно, він має право вимагати зниження ціни або розірвання цього договору.
Відповідно до п. 2.1. договору, ціна майнових прав на нерухоме майно, що купується покупцем за цим договором, становить 800 000, 00 грн. (без ПДВ), які сплачуються покупцем продавцю в гривні шляхом безготівкового перерахунку коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця протягом одного банківського дня з дати нотаріального посвідчення даного договору.
Згідно п. 2.2. договору, зазначена ціна встановлена за згодою сторін даного договору, є остаточною та не підлягає будь-яким змінам.
Даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та нотаріального посвідчення (п. 3.1. договору).
Також, 30.03.2012 між Фізичною особою-підприємцям ОСОБА_1 (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крокус Груп" (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О.О., зареєстрований в реєстрі під № 673, умовами якого передбачено, що продавець продає, а покупець купує (приймає у власність) нежитлову будівлю-майстерню з виготовлення фарб і розкрою скла та лінолеума зі складом бази БМУ-2 (літ. Б), загальною площею 662,90 кв.м. АДРЕСА_1 реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (РПВН) 35303040 (далі - нерухоме майно) і сплачує за нього ціну визначену цим договором.
Нерухоме майно належить продавцю на праві власності на підставі мирової угоди, укладеної між продавцем та Відкритим акціонерним товариством "Київенергобуд" від 26.07.2011 року, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2016 у справі № 2/196, зареєстрованої Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» від 29.11.2011 за номером запису 3836-П в книзі 44п-14 (п. 1.2. договору).
Пунктом 1.9. договору, продавець свідчить, що не застережених недоліків, які значно знижують цінність або можливість використання за цільовим призначенням зазначеного у цьому договорі нерухомого майна немає, від покупця не приховано обставин, які мають істотне значення, усі інженерні комунікації знаходяться в робочому стані і функціонують за призначенням, нерухоме майно під забороною (арештом) та в іпотеці (заставі) не перебуває, нерухоме майно або право користування ним як внесок статутного капіталу юридичних осіб не передане, щодо нерухомого майна відсутні судові спори, самовільних переобладнань у нерухомому майні немає, внаслідок продажу нерухомого майна не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб, обтяжень, а також будь-яких прав щодо відчужуваного нерухомого майна у третіх осіб як в межах, так і за межами України, немає, нерухоме майно, не є аварійним, не підлягає зносу, договір не укладається під впливом тяжкої для продавця обставини або під загрозою.
Відповідно до п. 2.1. договору, ціна нерухомого майна, що купується покупцем за цим договором, становить 3 200 000, 00 грн. (без ПДВ), які сплачуються покупцем продавцю в гривні шляхом безготівкового перерахування коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця протягом одного банківського дня з дати нотаріального посвідчення цього договору.
Даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та нотаріального посвідчення та державної реєстрації відповідно до вимог ст. 657 Цивільного кодексу України (п. 3.1. договору).
Разом з тим, постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 у справ № 2/196 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд" про стягнення 14 582 575, 00 грн. ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2010 про припинення провадження у справі № 2/196 скасовано.
Крім того, у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 23/447-49/290-2012 за заявою Акціонерного товариства "Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" до Відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд" про визнання банкрутом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 визнано дії ліквідатора ВАТ "Київенергобуд" ОСОБА_7, що полягають у підписанні мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2010 у справі № 2/196, неправомірними.
Так, 04.03.2016 через відділ автоматизованого документообігу Господарського суду міста Києва від арбітражного керуючого Відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд" Ціхоцького Володимира Миколайовича надійшла заява про визнання права власності на майно, в якій арбітражний керуючий просить суд визнати право власності Відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд" на нерухоме майно у вигляді:
- нежитлової будівлі - майстерня виготовлення фарб і розкрою скла та ліголеума зі складом бази БМУ-2, площею 662,9 кв.м.;
- нежитлової будівлі бази БМУ-2, що являє собою незавершене будівництво будинку розчинного вузла розміром 12,8х6,5 будівельним об'ємом 1040 куб.м.;
- нежитлової будівлі - теслярна майстерня та матеріальні склади бази БМУ-2, площею 1586,5 кв.м.;
- нежитлової будівлі майстерні виготовлення фарб і розкрою скла та лінолеума зі складом бази БМУ, площею 707,3 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1
Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, про неправомірність та безпідставність вимог Відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд" про визнання права власності майна саме Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус Груп", оскільки останній є законним власником вказаного нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно від 30.03.2012 та договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 30.03.2012, зокрема як покупець, мав обґрунтовані підстави вважати продавця власником майна.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 1 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно приписів ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Так, відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Тож, з вищенаведеного випливає, що чинним законодавством передбачено визнання права власності, як спосіб судового захисту існуючих власників, які вже набули права власності та, відповідно, підставою звернення до суду є порушення або оспорення прав і охоронюваних законом інтересів.
Тобто, за правилами ст. 392 Цивільного кодексу України, позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України).
Статтею 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Положеннями ст. 320 Цивільного кодексу України встановлено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності.
Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як встановлено судом вище, на підставі мирової угоди від 26.07.2010, затвердженої Господарським судом міста Києва, Відкрите акціонерне товариство "Київенергобуд" передало в рахунок погашення своїх зобов'язань Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 об'єкти та право власності на них, а саме: нежитлову будівлю - майстерню з виготовлення фарб і розкрою скла та лінолеума зі складом бази БМУ-2, яка розташована в АДРЕСА_1 (загальною площею 662,9 кв.м.); майнові права на незавершене будівництво - нежитлової будівлі бази БМУ-2, яка розташована в АДРЕСА_1 (приміщення будинку розчинного вузла розміром 12,8х6,5 м, будівельним об'ємом 1040,0 куб.м.); нежитлову будівлю-теслярної майстерні та матеріальних складів бази БМУ-2, яка розташована в АДРЕСА_1 ( загальною площею 1586,5 кв.м.); будівлю майстерні виготовлення фарб і розкрою скла та лінолеуму зі складом, загальною площею 707,3 кв.м., розташованої у АДРЕСА_1.
У свою чергу, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно від 30.03.2012 та договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 30.03.2012, продала Товариству з обмеженою відповідальністю "Крокус Груп" майнові права на нерухоме майно, а саме: на незавершене будівництво - нежитлової будівлі бази БМУ-2 (приміщення будинку розчинного вузла розміром 12,8х6,5 м., будівельним об'ємом 1040,0 куб.м.), та на нежитлову будівлю-теслярної майстерні та матеріальних складів бази БМУ-2 (загальною площею 1586,5 кв.м.), розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (один літера «а»), а також нежитлову будівлю-майстерню з виготовлення фарб і розкрою скла та лінолеума зі складом бази БМУ-2 (літ. Б), загальною площею 662,90 кв.м. по АДРЕСА_1
За договором купівлі-продажу, відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Так, відповідно до реєстру прав власності на нерухоме майно, 26.04.2012 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Крокус Груп" зареєстровано право власності на нежитлову будівлю-майстерню з виготовлення фарб і розкрою скла та лінолеума зі складом бази БМУ-2 (літ. Б), загальною площею 662, 90 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1
Проте, постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 у справі № 2/196 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд" про стягнення 14 582 575, 00 грн. ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2010 про припинення провадження у справі № 2/196 скасовано.
Отже, як стверджує відповідач вибуття нерухомого майна з його володіння відбулося поза волею останнього та станом на поточну дату Відкрите акціонерне товариство "Київенергобуд" є власником вищевказаного майна.
Так, статтею 330 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Відповідно до ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Таким чином, статтею 388 ЦК України передбачено можливість витребування майна власником від добросовісного набувача, такі випадки обмежені та можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він його передав, поза їх волею.
Так, зі змісту мирової угоди від 26.07.2010, затвердженої Господарським судом міста Києва, вбачається, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 та Відкрите акціонерне товариство "Київенергобуд" підтвердили, що викладені у мировій угоді умови щодо передання в рахунок погашення своїх зобов'язань Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 об'єктів та право власності на них, а саме: нежитлову будівлю - майстерню з виготовлення фарб і розкрою скла та лінолеума зі складом бази БМУ-2, яка розташована в АДРЕСА_1 (загальною площею 662,9 кв.м.); незавершене будівництво -нежитлової будівлі бази БМУ-2, яка розташована в АДРЕСА_1 (приміщення будинку розчинного вузла розміром 12,8х6,5 м, будівельним об'ємом 1040,0 куб.м.); нежитлову будівлю-теслярної майстерні та матеріальних складів бази БМУ-2, яка розташована в АДРЕСА_1 ( загальною площею 1586,5 кв.м.); будівлю майстерні виготовлення фарб і розкрою скла та лінолеуму зі складом, загальною площею 707,3 кв.м., розташованої у АДРЕСА_1., відповідають їх волевиявленню і породжують настання бажаних юридичних наслідків, які відповідають їх дійсним інтересам (п. 3.6. мирової угоди)
При цьому, зі змісту договорів купівлі-продажу від 30.03.2012, вбачається, що на момент відчуження нерухомого майна, останнє належало на праві власності ФОП ОСОБА_1
Таким чином, твердження відповідача щодо вибуття нерухомого майна з його володіння поза волею останнього, спростовується обставинами укладеної мирової угоди, якою визначено перехід права власності на нерухоме майно до ФОП ОСОБА_1, що свідчить про наявність волевиявлення Відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд".
Крім того, у матеріалах справи наявний протокол зборів комітету кредиторів ВАТ "Київенергобуд" від 02.07.2010, яким вирішено затвердити мирову угоду у справі № 2/196 та доручити ліквідатору ВАТ "Київенергобуд" ОСОБА_7 підписати мирову угоду у справі № 2/196 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд" про відшкодування поліпшень (земельних поліпшень, будівельних та ремонтних робіт) об'єктів нерухомого майна, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та вартості майна на загальну суму 14 582 575, 00 грн., щодо передачі в рахунок погашення своїх зобов'язань Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 об'єкти та право власності на них, а саме: нежитлову будівлю - майстерню з виготовлення фарб і розкрою скла та лінолеума зі складом бази БМУ-2, яка розташована в АДРЕСА_1 (загальною площею 662,9 кв.м.); незавершене будівництво -нежитлової будівлі бази БМУ-2, яка розташована в АДРЕСА_1 (приміщення будинку розчинного вузла розміром 12,8х6,5 м, будівельним об'ємом 1 040,0 куб.м.); нежитлову будівлю-теслярної майстерні та матеріальних складів бази БМУ-2, яка розташована в АДРЕСА_1 (загальною площею 1 586,5 кв.м.); будівлю майстерні виготовлення фарб і розкрою скла та лінолеуму зі складом, загальною площею 707,3 кв.м., розташованої у АДРЕСА_1.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Таким чином, враховуючи викладене вище, суд відзначає, що у даному випадку наявні обставини добросовісного набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Крокус Груп" у власність нерухомого майна за відплатним договором у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за яким право власності на нерухоме майно було визнано на підставі укладеної Відкритим акціонерним товариством "Київенергобуд" та його комітетом кредиторів мирової угоди, при цьому на момент укладення договорів купівлі-продажу ухвала Господарського суду міста Києва від 27.07.2010 про припинення провадження у справі № 2/196 та затвердження мирової угоди від 26.07.2010 укладеної між Фізичною особою-підприємцям ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством "Київенергобуд" не була оскаржена в апеляційному порядку та набрала законної сили.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, вимоги позивача в частині визнання права власності на нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю-майстерню з виготовлення фарб і розкрою скла та лінолеума зі складом бази БМУ-2 (літ. Б), загальною площею (662, 90 кв. м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про визнання права власності на незавершене будівництво - нежитлові будівлі бази БМУ-2, що являють собою незавершене будівництво будинку розчинного вузла розміром 12,8*6,5 м., будівельним об'ємом 1040 куб. м. та на нежитлову будівлю теслярної майстерні та матеріальних складів бази БМУ-2 (загальною площею 1586, 5 кв. м.), розташованих за адресою: АДРЕСА_1, суд відзначає наступне.
Так, відповідно до п. 1.1 договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно від 30.03.2012, продавець продає, а покупець купує (приймає у власність) майнові права на нерухоме майно, а саме: на незавершене будівництво - нежитлової будівлі бази БМУ-2 (приміщення будинку розчинного вузла розміром 12,8х6,5 м., будівельним об'ємом 1040,0 куб.м.) (далі - майнові права на нерухоме майно-1 та нерухоме майно-1), та на нежитлову будівлю-теслярної майстерні та матеріальних складів бази БМУ-2 (загальною площею 1586,5 кв.м.) (далі - майнові права на нерухоме майно-2 та нерухоме майно-2), розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (один літера «а») (надалі разом - майнові права на нерухоме майно та нерухоме майно) і сплачує за них ціну, визначену цим договором.
Відповідно до технічного паспорту, виготовленого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, станом на 26.09.2011 року нерухомому майну-1 присвоєно літеру «Ю» (загальна площа 94,5 кв.м.), нерухомому майну-2 присвоєно літеру «Щ» (загальна площа 2032, 5 кв.м.) за адресою місто АДРЕСА_1 Зазначені об'єкти не прийняті в експлуатацію (п. 1.4. договору).
Згідно ч.1 ст. 190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.
Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.
Частиною першою статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 331 Цивільного кодексу України визначено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.
Тобто, статтею 331 Цивільного кодексу України, встановлено загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.
Таким чином, згідно з нормами чинного законодавства, зокрема положеннями статей 182, 331, 334 ЦК, основною умовою для визначення статусу нерухомого майна будь-якого об'єкта є державна реєстрація прав на нього.
Тому з огляду на наведені положення статті 331 Цивільного кодексу України право власності на нерухоме майно чи на його частину, стосовно якої заявлено позовні вимоги, може виникнути лише після завершення будівництва та прийняття нерухомого майна до експлуатації та державної реєстрації нерухомого майна.
Проте, наведене жодним чином не заперечує майнових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус Груп" на незавершене будівництво - нежитлової будівлі бази БМУ-2 (приміщення будинку розчинного вузла розміром 12,8х6,5 м., будівельним об'ємом 1040,0 куб.м.), та на нежитлову будівлю-теслярної майстерні та матеріальних складів бази БМУ-2 (загальною площею 1586,5 кв.м.), розташованих за адресою: АДРЕСА_1, отриманих позивачем в результаті укладення договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно від 30.03.2012.
Таким чином, виходячи з аналізу чинного законодавства та з урахуванням характерних ознак незавершеного будівництва слід відзначити, що об'єкт будівництва (об'єкт незавершеного будівництва) - нерухома річ особливого роду: фізичне її створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб'єктивних майнових, а також зобов'язальних прав у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства.
Так, статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
За таких обставин, враховуючи те, що на підставі договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно від 30.03.2012 до позивача перейшли саме майнові права на нерухоме майно, а саме: на незавершене будівництво - нежитлової будівлі бази БМУ-2 (приміщення будинку розчинного вузла розміром 12,8х6,5 м., будівельним об'ємом 1040,0 куб.м.), та на нежитлову будівлю-теслярної майстерні та матеріальних складів бази БМУ-2 (загальною площею 1586,5 кв.м.), розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (один літера «а»), проте не здійснено державну реєстрацію прав на нього, зокрема зазначені об'єкти не введені в експлуатацію, суд з метою відновлення порушеного права позивача, дійшов висновку про визнання за позивачем майнових прав на об'єкт незавершеного будівництво - нежитлові будівлі бази БМУ-2, що являють собою незавершене будівництво будинку розчинного вузла розміром 12,8*6,5 м., будівельним об'ємом 1040 куб. м. та на нежитлову будівлю теслярної майстерні та матеріальних складів бази БМУ-2 (загальною площею 1586, 5 кв. м.), розташованих за адресою: АДРЕСА_1
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Крім того, під час судового розгляду буду встановлено, що позивачем було не доплачено судовий збір в необхідному розмірі за заявлені вимоги майнового характеру (ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати - 2 756, 00 грн.).
Відповідно до п. 2.23. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може: зобов'язати позивача (заявника, скаржника) доплатити належну суму судового збору і подати суду відповідні докази у встановлений ним строк, та за необхідності відкласти розгляд справи або оголосити перерву в засіданні (стаття 77 ГПК); у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК.
Отже, враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути суму недоплаченого судового збору у розмірі 2 756, 00 грн. з відповідача в дохід Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус Груп" задовольнити.
2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Крокус Груп" (02222, м. Київ, вул. Пухівська, буд. 1-А, ідентифікаційний код - 38095979) право власності на нежитлову будівлю-майстерню з виготовлення фарб і розкрою скла та лінолеума зі складом бази БМУ-2 (літ. Б), загальною площею (662, 90 кв. м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
3. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Крокус Груп" (02222, м. Київ, вул. Пухівська, буд. 1-А, ідентифікаційний код - 38095979) майнові права на об'єкт незавершеного будівництва - нежитлові будівлі бази БМУ-2, що являють собою незавершене будівництво будинку розчинного вузла розміром 12,8*6,5 м., будівельним об'ємом 1040 куб. м. та на нежитлову будівлю теслярної майстерні та матеріальних складів бази БМУ-2 (загальною площею 1586, 5 кв. м.), розташованих за адресою: АДРЕСА_1.
4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд" (02225, м. Київ, вул. Бальзака, буд. 22, ідентифікаційний код - 04630689) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус Груп" (02222, м. Київ, вул. Пухівська, буд. 1-А, ідентифікаційний код - 38095979) 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. - судового збору.
5. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд" (02225, м. Київ, вул. Бальзака, буд. 22, ідентифікаційний код - 04630689) до Державного бюджету України судовий збір у сумі 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп.
6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено: 05.09.2016.
Суддя Бондарчук В.В.