ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/11891/16 30.08.16 р.
За позовом Приватного підприємства "Антарекс"
до Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі Полтавської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру"
про стягнення 13 220,39 грн.
та за зустрічним позовом Державного підприємства "Центр державного земельного
кадастру"
в особі Полтавської регіональної філії Державного підприємства "Центр
Державного земельного кадастру"
до Приватного підприємства "Антарекс"
про визнання договору недійсним
Суддя Зеленіна Н.І.
При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,
за участю представників сторін (за первісним позовом):
від позивача: Лисенко М.С. за довіреністю № 07/01 від 01.07.2016р.;
від відповідача: Макарчук Л.Л. за довіреністю № 301 від 30.06.2016 р.
Приватне підприємство "Антарекс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі Полтавської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" про стягнення 13 220,39 грн.
Ухвалою суду від 01.07.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.07.2016 р.
Ухвалою від 20.07.2016 р. розгляд справи відкладено на 10.08.2016 р.
Ухвалою від 21.07.1016 р. прийнято зустрічну позовну заяву Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі Полтавської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" до Приватного підприємства "Антарекс" про визнання договору недійсним, до спільного розгляду з первісним позовом.
21.07.2016 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
04.08.2016 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, клопотання про виклик в судове засідання директора Полтавської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" Гусєвої Л.В. та відзив на зустрічну позовну заяву.
08.08.2016 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про залучення Публічного акціонерного товариства «УКРБІЗНЕСБАНК» до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача; відзив на позовну заяву та письмове підтвердження про відсутність подібного спору.
Ухвалою від 10.08.2016 р. відмовлено у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, розгляд справи відкладено на 25.08.2016 р.
15.08.2016 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.
23.08.2016 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про долучення документі до матеріалів справи.
У судовому засіданні 25.08.2016 р. представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, представник відповідача подав пояснення по справі.
У судовому засіданні 25.08.2016 р. оголошувалась перерва до 30.08.2016 р.
Представник ПП "Антарекс" у судовому засіданні 30.08.2016 р. підтримав первісні позовні вимоги, проти задоволення зустрічного позову заперечив.
Представник ДП "Центр ДЗК" проти первісних позовних вимог заперечив та підтримав зустрічну позовну заяву.
У судовому засіданні 30.08.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються первісні та зустрічні позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
20.02.2015 р. між Приватним підприємством "Антарекс" (надалі - Орендодавець, позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) та Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" в особі Полтавської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (надалі - Орендар, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) укладено договір оренди №18-ор (надалі Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове оплачуване користування нерухоме майно, а саме частину нежитлової будівлі, розташовану по вул. Визволення, 21 у місті Полтаві (надалі - Об'єкт оренди), яка згідно технічного паспорту складає : літ «Б-1»: кімната 12 площею 42,3 кв.м.; загальна площа, що здається в оренду складає 42,3 кв.м.
Згідно з п. 2.3.4. Договору, Орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату, відшкодовувати Орендодавцю вартість витрат на обслуговування Обєкту оренди та відшкодовувати Орендодавцю витрати по оплаті послуг з електропостачання, інші комунальні платежі в строки та на умовах, передбачених розділом 5 даного Договору.
Пунктами 5.5. - 5.7. Договору сторони погодили, що орендна плата сплачується Орендарем щомісяця, не пізніше 20-го числа місяця, що слідує оплачуваному місяцю. Орендна плата сплачується Орендарем на підставі наданого Орендодавцем рахунку на оплату орендної плати. Орендна плата та інші платежі, передбачені цим Договором щомісячно автоматично збільшуються Орендарем прямо пропорційно збільшенню офіційного індексу інфляції національної валюти України - гривні. Індексація орендної плати та інших платежів відбувається відповідно до офіційного щомісячного індексу інфляції, який визначається та оприлюднюється компетентним органом. Індексація орендної плати за перший місяць орендної плати не здійснюється. В разі дефляції (індекс інфляції не перевищує одиниці) індексація орендної плати за даний місяць не проводиться.
Згідно з п. 3.1., 3.2., 3.3. Договору, даний Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до закінчення строку оренди, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами свої зобов'язань. Строк оренди становить: з 20.02.2015 року по 20.02.2016 року. Договір вважається пролонгованим на той самий строк на тих же умовах в разі відсутності у сторін заперечень, викладених письмово та поданих у місячний строк до закінчення терміну дії Договору.
Як вбачається з матеріалів справи, заперечення проти пролонгації Договору у сторін були відсутні, відтак, Договір діє до 20.02.2017 р.
Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Згідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, первісні позовні вимоги обґрунтовано тим, що ДП "Центр ДЗК" користувалась орендованим приміщенням, проте орендні платежі у порядку, встановленому Договором, не виконувало, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість з орендної плати та комунальних платежів перед ПП "Антарекс" за період з жовтня 2015 р. по квітень 2016 р. у загальному розмірі 10 119,02 грн.
На підтвердження таких обставин ПП "Антарекс" надано Акт звірки взаєморозрахунків, підписаний з боку відповідача, та Акти надання послуг №438 від 30.1.02015 р., №472 від 30.11.2015 р., №519 від 30.12.2015 р., №43 від 31.01.2016 р., №75 від 29.02.2016 р., №97 від 31.03.2016 р., №119 від 29.04.2016 р., на загальну суму 10 119,02 грн.
ДП "Центр ДЗК" проти позову заперечує, посилаючись на відсутність доказів фактичного користування майном (відсутній Акт приймання-передачі майна в оренду, Акти наданих послуг підписано невідомими людьми).
Як вбачається з матеріалів справи, ПП "Антарекс" на адресу ДП "Центр ДЗК" в особі Полтавської регіональної філії направлялась претензія № 26/04 від 26.04.2016 р. з вимогами про сплату заборгованості.
У відповіді на претензію ДП "Центр ДЗК" в особі Полтавської регіональної філії вказано, що Філія визнає наявність заборгованості перед ПП "Антарекс", проте, на даний момент, перебуває у складному фінансовому становищі і просить розстрочити виплати заборгованості.
Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що об'єкт оренди передається Орендарю на підставі акту прийому - передачі в орендне користування, в якому вказується загальна характеристика технічного стану Об'єкту, кінцевий розмір площі, місце розташування Об'єкту оренди.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що відсутність акт прийому - передачі підтверджує той факт, що приміщення в оренду не передавалось, у зв'язку чим Договір не має правових підстав до виконання.
Судом встановлено, що акт приймання-передачі Об'єкта в оренду сторонами підписано не було.
Проте, зібраними у справи доказами підтверджуються обставини використання відповідачем орендованого майна. Так, у матеріалах справи наявні копії Актів надання послуг, підписані з боку відповідача та затверджені Директором Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", та акт звірки взаєморозрахунків за Договором, підписаний обома сторонами, а також відповідь на претензію про сплату заборгованості.
За таких обставин, суд не приймає до уваги заперечення щодо відсутності доказів фактичної передачу приміщення в орендне користування за Договором.
Також не заслуговують на увагу доводи ДП "Центр ДЗК" про те, що вказані Акти підписані невідомими людьми, так як всі Акти затверджені Директором Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", з проставленням печатки Філії.
Таким чином, суд вважає доведеними первісні позовні вимоги про стягнення з ДП "Центр ДЗК" суми заборгованості з орендних платежів у розмірі 10 119,02 грн.
При цьому, судом встановлено, що позивач до суми основної заборгованості відносить також інфляційне збільшення відповідно до умов п. 5.7. Договору.
Пунктом 5.7. Договору передбачено, що орендна плата та інші платежі, передбачені цим Договором щомісячно автоматично збільшуються Орендарем прямо пропорційно збільшенню офіційного індексу інфляції національної валюти України - гривні. Індексація орендної плати та інших платежів відбувається відповідно до офіційного щомісячного індексу інфляції, який визначається та оприлюднюється компетентним органом. Індексація орендної плати за перший місяць орендної плати не здійснюється. В разі дефляції (індекс інфляції не перевищує одиниці) індексація орендної плати за даний місяць не проводиться.
Дослідивши матеріали справи та умови Договору, судом встановлено, що збільшення орендних платежів на індекс інфляції, у разі включення такого індексу до розміру орендних платежів, має відповідним чином відображатись у Актах наданих послуг.
У той же час, акти, копії яких містяться в матеріалах справи, не містять відомостей про врахування індексу інфляції, відтак, включення таких сум сторонами не здійснювалось та не погоджувалось.
Постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» судам роз'яснено, зокрема, що з огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі.
Таким чином, з огляду на те, що первісний позов містить вимоги про стягнення індексу інфляції, які відповідно, мають бути розглянуті судом, суд дійшов висновку про те, що сума інфляційних втрат підлягає стягненню на підставі статті 625 ЦК України.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий ПП "Антарекс" розрахунок інфляційних нарахувань, суд встановив його неправильність, а також неправильність наданого ДП "Центр ДЗК" контррозрахунку, у зв'язку з чим виконав власний розрахунок таких нарахувань.
При розрахунку судом враховано, що ПП "Антарекс" здійснюється нарахування інфляційних втрат з жовтня 2015 р. по квітень 2014 р. Таким чином, з урахуванням положень п. 5.5. Договору, індекс інфляції підлягає нарахуванню таким чином: на суму платежів за жовтень 2015 р. - з 21.11.2015 р. по 30.04.2016 р.; листопад 2015 р. - з 21.12.2015 р. по 30.04.2016 р.; грудень 2015 р. - з 21.01.2016 р. по 30.04.2016 р.; січень 2016 р. - з 21.02.2016 р. по 30.04.2016 р.; лютий 2016 р. - з 21.03.2016р. по 30.04.2016 р.; березень 2016 р. - з 21.04.2015 р. по 30.04.2016 р.; за квітень 2016 р. нарахування не здійснюється, так як період нарахування розпочинається з 21.05.2016 р. та не входить до заявленого у позові періоду.
За розрахунком суду, загальна сума інфляційних нарахувань за Договором становить 320,61 грн.
Пунктом 10.2. Договору визначено, що у випадку несвоєчасної або не в повному обсязі оплати орендної плати або будь - яких інших передбачених Договором платежів, орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів за кожен день прострочки.
У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).
Судом здійснено також встановлено неправильність наданих розрахунку та контррозрахунку пені, у зв'язку з чим виконано власний розрахунок сум пені.
Відповідно до первісної позовної заяви, ПП "Антарекс" здійснюється нарахування пені з 21.11.2015 р. по 31.05.2015 р., у зв'язку з чим судом, з урахуванням положень п. 5.5. Договору, встановлено, що пеня підлягає нарахуванню таким чином: на суму платежів за жовтень 2015 р. - з 21.11.2015 р. по 31.05.2016 р.; листопад 2015 р. - з 21.12.2015 р. по 31.05.2016 р.; грудень 2015 р. - з 21.01.2016 р. по 31.05.2016 р.; січень 2016 р. - з 21.02.2016 р. по 31.05.2016 р.; лютий 2016 р. - з 21.03.2016р. по 31.05.2016 р.; березень 2016 р. - з 21.04.2015 р. по 31.05.2016 р.; за квітень 2016 р. - з 21.05.2016 р. по 31.05.2016 р.
За розрахунком суду, загальна сума пені за Договором становить 1 089,39 грн.
Нарахування судом сум пені та інфляційних втрат здійснюється на суми платежів, відображених у відповідних Актах надання послуг за кожен місяць.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що обґрунтованими являються первісні позовні вимоги про стягнення основної заборгованості за Договором у розмірі 10 119,02 грн., 1 089,39 грн. пені та 320,61 грн. інфляційних втрат.
Розглянувши зустрічні позовні вимоги Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі Полтавської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" до Приватного підприємства "Антарекс" про визнання Договору недійсним, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлено наступне.
У зустрічній позовній заяві Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" просить суд визнати недійсним Договір оренди № 18-ор від 20.02.2015 року укладений між Приватним підприємством "Антарекс" та Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" в особі Полтавської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру".
Обґрунтовуючи вимоги про визнання недійсним Договору, ДП "Центр ДЗК" посилається, зокрема, на те, що об'єкт оренди передано в іпотеку ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК».
Таким чином, для укладення договору оренди ПП "Антарекс" мало у встановленому порядку отримати згоду іпотекодержателя, тобто ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК», а за відсутності згоди останнього такий правочин являється недійсним з моменту його вчинення.
На підтвердження відсутності згоди ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» на укладення спірного правочину, ДП "Центр ДЗК" надано до матеріалів справи копію листа ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» від 09.08.2016 р. №2426, підписаний В.о. уповноваженої особи ФГВФО М.А. Славкіної.
Вказаним листом ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» повідомляє, що до останнього станом на 09.08.2016 р. звернення від ПП "Антарекс" щодо отримання згоди на укладання договору оренди з ДП "Центр ДЗК" не надходило, відповідна згода Банком не надавалась.
Проте, зазначений лист суперечить наявній у матеріалах справи копії листа (оригінал якого оглядався судом у засіданні) ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК», підписаного Начальником управляння по роботі з корпоративними клієнтами Є.Ю. Веселовим, від 12.11.2012 р. вих. №14.108/10618, відповідно до якого Банк надав згоду на передачу в оренду ПП "Антарекс" приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Визволення, буд. 21.
При цьому, доказів відкликання такої згоди Банком суду не надано, у зв'язку з чим суд не приймає до уваги обґрунтування зустрічного позову в цій частині.
ДП "Центр ДЗК" також посилається на те, що право власності ПП «Антарекс» на приміщення, що передавалось в оренду, не підтверджується жодними доказами.
Проте, такі твердження суперечать дійсним обставинам справи та спростовуються наданою до матеріалів справи копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яким підтверджується право власності Приватного підприємства «Антарекс» на нерухоме майно - приміщення, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Визволення, буд. 21.
Також, Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" зазначає, що у осіб, які уклали Договір, був відсутній необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Проте, такі доводи судом до уваги не приймаються, оскільки повноваження директора Приватного підприємства «Антарекс» на підписання зазначеного Договору підтверджуються Статутом Приватного підприємства «Антарекс» та наказом на призначення директора на посаду № 07/02-К від 15.04.2014 р.
Повноваження на підписання Договору зі сторони Полтавської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" директором Філії Гусєвої Л.В. підтверджуються наказом № 568-к від 09.11.2007 р. на призначення на посаду директора, довіреністю № 1815 від 31.12.2014 року та Положенням про Полтавську регіональну філію Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру".
Відтак, на момент укладення Договору оренди у осіб, які підписали спірний правочин, був наявним необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Дослідивши зібрані у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що зміст оспорюваного Договору не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення сторін було вільним і відповідало їх внутрішній волі, а Договір спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Зазначене свідчить про відсутність підстав для визнання спірного Договору недійсним.
Враховуючи вимоги зустрічного позову щодо визнання Договору недійсним з моменту укладення, суд вважає за необхідне звернути увагу ДП "Центр ДЗК" на правову позицію Вищого господарського суду України, викладену у постанові Пленуму від 29.05.2013 р. № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», якою, зокрема, роз'яснено, що якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє. При цьому слід враховувати, що зобов'язання припиняються на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону (п. 2.7. постанови Пленуму).
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як встановлено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає первісні позовні вимоги ПП "Антарекс" про стягнення з ДП "Центр ДЗК" заборгованість за Договором у розмірі 10 119,02 грн., 1 089,39 грн. пені та 320,61 грн. інфляційних втрат обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. У задоволенні решти вимог первісного позову суд відмовляє з підстав їх необґрунтованості. У задоволенні зустрічних вимог ДП "Центр ДЗК" про визнання договору недійсним належить відмовити у повному обсязі з підстав їх необґрунтованості, недоведеності та невідповідності фактичним обставинам справи.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 3; код ЄДРПОУ 21616582) в особі Полтавської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (код ЄДРПОУ 26458021) на користь Приватного підприємства "Антарекс" (36009, м. Полтава, вул. Визволення, 21; код ЄДРПОУ 30063426) 10 119 (десять тисяч сто дев'ятнадцять) грн. 02 коп. заборгованості, 1 089 (одну тисячу вісімдесят дев'ять) грн. 39 коп. пені, 320 (триста двадцять) грн. 00 коп. інфляційних втрат та 1 201 (одну тисячу двісті одну) грн. 64 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти первісних позовних вимог відмовити.
4. Відмовити у задоволенні зустрічного позову Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі Полтавської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" до Приватного підприємства "Антарекс" про визнання договору недійсним.
5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 02.09.2016 р.
Суддя Н.І. Зеленіна