ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/11079/16 30.08.16 р.
За позовом Спільного Українсько-Польського підприємства товариства з обмеженою
відповідальністю "Етрус"
до Антимонопольного комітету України
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Іноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджес Україна Лімітед"
2) Дзе Кока-Кола Компані
про визнання недійсним рішення,
Суддя Зеленіна Н.І.
При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Кіндратів Я.М. за довіреністю № б/н від 22.07.2016 р.;
від відповідача: Макарчук Д.І. за довіреністю № 300-122/01-2 від 12.01.2016 р.;
від третьої особи-1: не з'явився;
від третьої особи-2: не з'явився.
Спільне Українсько-Польське підприємство товариство з обмеженою відповідальністю "Етрус" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення.
Ухвалою суду від 15.06.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.06.2016 р.
Ухвалою суду від 30.06.2016 р. розгляд справи відкладено на 20.07.2016 р.
У судовому засіданні 20.07.2016 р. представник Іноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджес Україна Лімітед" подав клопотання про залучення Іноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджес Україна Лімітед" та Дзе Кока-Кола Компані у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмету спору на стороні відповідача.
Ухвалою суду від 20.07.2016 р. розгляд справи відкладено на 10.08.2016 р.
У судовому засіданні 10.08.2016 р. представник відповідача подав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.
Ухвалою від 10.08.2016 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів; залучено до участі у справі Іноземне підприємство "Кока-Кола Беверіджес Україна Лімітед" та Дзе Кока-Кола Компані у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмету спору на стороні відповідача; розгляд справи відкладено на 25.08.2016 р.
У судовому засіданні 25.08.2016 р. представник позивача подав клопотання про призначення у справі судової експертизи.
Представник третіх осіб подав відзив на позовну заяву.
У судовому засіданні 25.08.2016 р. оголошувалась перерва до 30.08.2016 р.
У судове засідання 30.08.2016 р. представник третіх осіб не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник позивача підтримав клопотання про призначення у справі судової експертизи.
Представник відповідача заперечив проти задоволення вказаного клопотання.
Відповідно до ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу». Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу. Сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право до початку проведення судової експертизи заявити відвід судовому експерту в порядку та з підстав, зазначених у частинах п'ятій і шостій статті 31 цього Кодексу.
Позовні вимоги у даній справі мотивовано тим, що відповідач, при прийнятті спірного рішення, неповно з'ясував обставини справи та визнав встановленими факти, недоведені належним чином, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення.
Розглянувши клопотання про призначення у справі судової експертизи, суд дійшов висновку про те, що вирішення спору по суті та встановлення всіх фактичних обставин справи не потребує спеціальних знань.
Судом також враховано, що питання, які позивач просить поставити на вирішення експерта, не відносяться до предмета доказування у даній справі, а вирішення таких питань жодним чином не може вплинути на результат розгляду наявного спору.
За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про призначення у справі судової експертизи.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечив.
У судовому засіданні 30.08.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Рішенням Антимонопольного комітету України (надалі - Комітет, відповідач) від 11.05.2016 р. №224-р (надалі - Рішення) визнано, що Спільне Українсько-Польське підприємство товариство з обмеженою відповідальністю "Етрус" (позивач) вчинило порушення, передбачене статтею 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неточних відомостей на етикетках безалкогольних напоїв «Fruttela» Orange (Фруттела апельсинова), «Fruttela» Citrus (Фруттела цитрус) та «Fruttela» Lemon (Фруттела лимонна) про споживчі властивості цих напоїв унаслідок обраного способу їх викладення, а саме, з використанням в оформленні етикетки напоїв «Fruttela» Orange (Фруттела апельсинова), «Fruttela» Citrus (Фруттела цитрус) та «Fruttela» Lemon (Фруттела лимонна) зображення фруктів: апельсина й лимона та напису «з натуральним соком», у той час як у складі напоїв містяться сік яблучний та ароматизатори, про що зазначено шрифтом на іншому боці етикетки, які можуть вплинути на наміри таких осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання.
За зазначене порушення на позивача накладено штраф у розмірі 145 122,74 грн., та зобов'язано позивача привести інформацію, розміщену на етикетках вищевказаних безалкогольних напоїв у відповідність із властивостями такої продукції.
Вказане Рішення Комітетом прийнято за результатом розгляду справи 127-26.4/164-14 за заявами Іноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджес Україна Лімітед" (третя особі-1) та Дзе Кока-Кола Компані (третя особа-2).
Позивач, не погоджуючись із прийнятим рішенням, просить суд визнати його недійсним, посилаючись на те, що рішення Антимонопольного комітету України прийняте з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, не доведенням обставин, які мають значення для справи, які визнано встановленими, невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи.
Відповідач та треті особи проти позову заперечують та зазначають, що оскаржуване рішення являється законним і обґрунтованим.
Як вбачається з Рішення від 11.05.2016 р. №224-р, до Комітету надійшла заява Іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» та Компанії «Дзе Кока-Кола Компані» № 140207/12744 про недобросовісну конкуренцію у діях ТОВ «Етрус» у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом розміщення на етикетках безалкогольного напою «Fruttela» інформації, яка не відповідає споживчим властивостям напою.
Листом від 06.01.2015 р. заявники повідомили, що внаслідок вчинених позивачем дій, він отримує неправомірні переваги в конкуренції перед самими заявниками та іншими суб'єктами господарювання. Заявники зазначили, що при виробництві власної продукції вони використовують виключно ті складові, інформація про які зазначена на будь-якій частині вироблених товарів.
Так, при виробництві напоїв під ТМ «FANTA» заявники використовують виключно апельсиновий та лимонний сік (напої «FANTA» «з апельсиновим соком» та «з лимонний соком» відповідно), що суттєво впливає на вартість їхньої продукції, так як ціни на цитрусові та яблука значно відрізняються, а лимони та апельсини ввозяться/імпортуються на територію України, у той час коли яблука вирощуються на території нашої держави.
Таким чином, вартість продукції, виробленої заявником, а саме напоїв під ТМ «FANTA», що містять апельсиновий та лимонний сік, є значно вищою, ніж продукції позивача, а саме напоїв із вмістом яблучного соку.
Комітетом було проведено дослідження етикеток товарів, а саме: «Fruttela» Orange (Фруттела апельсинова); «Fruttela» Citrus (Фруттела цитрус); «Fruttela» Lemon (Фруттела лимонна) та відповідної господарської діяльності позивача, за результатами якого встановлено наступне.
У центральній частині етикетки безалкогольного напою «Fruttela» Orange (Фруттела апельсинова), виконаній у помаранчевому кольорі, розміщені написи «Orange» та «апельсинова», а також зображення цілого плоду апельсина з долькою апельсина і написом «з натуральним соком». На іншому боці етикетки зазначено склад напою, зокрема «сік яблучний концентрований освітлений (4 %)» та ароматична емульсія «Апельсин».
Таке оформлення етикетки, а саме: загальний помаранчевий фон, відповідні написи «Orange» і «апельсинова» та зображення на етикетці плодів апельсина з написом «з натуральним соком», може привернути увагу споживача до цього напою як до напою з натуральним апельсиновим соком і скласти уявлення у споживача про те, що в продукті міститься сік апельсина. У той же час, як зазначено на іншому боці етикетки, цей напій містить тільки «сік яблучний концентрований освітлений (4 %)» та ароматичну емульсію «Апельсин».
У центральній частині етикетки безалкогольного напою «Fruttela» Citrus (Фруттела цитрус), виконаній у жовто-зеленому кольорі, розміщені написи «Citrus» та «цитрус», а також зображення плоду лимона з долькою лимона та написом про те, що цей продукт «з натуральним соком». На іншому боці етикетки зазначено склад напою, зокрема «сік яблучний концентрований освітлений (4 %)» та ароматична емульсія «Цитрус».
Зазначене оформлення етикетки, а саме: загальний жовто-зелений фон, відповідні написи «Citrus» та «цитрус», а також зображення плоду лимона з долькою лимона із зазначенням «з натуральним соком», може привернути увагу споживача до цього напою як до напою з натуральним соком цитрусових і скласти уявлення у споживача про те, що в продукті міститься сік цитрусових. У той же час, як зазначено на іншому боці етикетки, цей напій містить тільки «сік яблучний концентрований освітлений (4 %)» та ароматичну емульсію «Цитрус».
У центральній частині етикетки безалкогольного напою «Fruttela» Lemon (Фруттела лимонна), виконаній у блідо-жовтому кольорі, розміщені написи «Lemon», «лимонна» та «з натуральним соком». На іншому боці етикетки зазначено склад напою, зокрема «сік яблучний концентрований освітлений (4 %)» та натуральний ароматизатор «Лимон».
Зазначене оформлення етикетки, а саме: загальний блідо-жовтий фон, відповідні написи «Lemon», «лимонна» та «з натуральним соком», може привернути увагу споживача до цього напою як до напою з натуральним лимонним соком і скласти уявлення у споживача про те, що в продукті міститься сік лимона. У той же час, як зазначено на іншому боці етикетки, цей напій містить тільки «сік яблучний концентрований освітлений (4 %)» та натуральний ароматизатор «Лимон».
При цьому, Комітетом досліджувалось, що ТОВ «Етрус» є власником свідоцтва від 26.01.2009 № 102396 на знак для товарів і послуг «ФРУТТЕЛА» та патенту на промисловий зразок від 25.04.2008 № 16430, яким захищені елементи, розміщені на етикетках безалкогольного напою «Fruttela» Orange (Фруттела апельсин), у зв'язку з чим позивач несе повну відповідальність за розміщену інформацію на етикетках безалкогольних напоїв «Fruttela» Orange (Фруттела апельсинова), «Fruttela» Citrus (Фруттела цитрус) та «Fruttela» Lemon (Фруттела лимонна).
Статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» передбачено, що поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання. Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які: містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору; містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання; приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають; містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.
Позивач зазначає, що Комітет при прийнятті оскаржуваного рішення керувався виключно власними суб'єктивними переконаннями та поясненнями конкурентів, які також не можуть бути об'єктивними та прийматись до уваги.
Відповідно до статті 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції» доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Збір доказів здійснюється Комітетом.
Крім того, органи Комітету під час розгляду справи про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції не позбавлені права проводити опитування споживачів.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою встановлення впливу інформації, вказаної на етикетках товару позивача, на висновки споживачів щодо товару, Комітетом було проведено опитування споживачів.
При цьому, під час розгляду господарськими судами спорів про визнання недійсним рішення органу Комітету, докази (опитування споживачів) підлягають оцінці поряд з іншими доказами у справі, за правилами статті 33 ГПК України.
Вказану правову позицію викладено у постановах Вищого господарського суду України від 11.03.2014 р. у справі № 922/4094/13 та від 08.04.2014 р. у справі № 922/4005/13.
Матеріалами справи підтверджується, що під час проведення опитування споживачів, Комітетом було опрацьовано 543 анкети та отримано наступні результати:
- 73,8 відсотка респондентів є споживачами солодких безалкогольних сильногазованих напоїв;
- 93 відсотки опитаних вважають, що інформація, поширена на етикетці солодкого безалкогольного сильногазованого напою з назвою «апельсинова» із зображенням апельсина та написом «з натуральним соком», у той час як у складі напою «Fruttela» Orange (Фруттела апельсинова) міститься сік яблучний, вводить в оману щодо складу цього напою.
Отже, результати опитування підтверджують, що використання неточних позначень на етикетках солодкого безалкогольного сильногазованого напою вводить більшість опитаних споживачів в оману та впливає на наміри придбати саме продукцію ТОВ «Етрус» серед продукції інших виробників цього ринку.
Таким чином, не знаходять підтвердження доводи позивача про те, що опитування споживачів, проведене Комітетом, не може вважатися допустимим доказом у справі.
Так, під час розгляду справи Комітетом було направлено ряд вимог суб'єктам господарювання, які є конкурентами відповідача на ринку виробництва безалкогольних напоїв.
За результатами отриманих за вказаними вимогами даних та аналізу етикеток солодких безалкогольних соковмісних напоїв, що виробляє ПАТ «ОБОЛОНЬ», ПрАТ «КЗБН «Росинка» та ПрАТ «ЕРЛАН» встановлено, що домінуючими елементами на них є: напис «з соком» та зображення тих плодів, сік яких присутній в їх складі (апельсина, вишні, груші, лимона та яблука).
Водночас, відповідно до рахунків, наданих ПрАТ «ЕРЛАН», соки апельсина та лимона, що додаються ним до напоїв власного виробництва, імпортуються з-за кордону та придбаються за іноземну валюту, у той час як яблучний сік закуповується в постачальника, що знаходиться на території України.
Відтак, ТОВ «Етрус», використовуючи в оформленні етикетки напоїв «Fruttela» зображення фруктів: апельсина і лимона та напису «з натуральним соком», могло ввести невизначену кількість споживачів в оману, з огляду на те, що у складі напоїв містяться сік яблучний та ароматизатори, про що зазначено на іншому боці етикетки.
Враховуючи вищевикладене, суд погоджується із висновками Комітету про те, що вказані обставини свідчать про можливість посилення конкурентної позиції відповідача на ринку та надати йому неправомірні переваги в конкуренції не завдяки власним досягненням, а шляхом поширення неточних відомостей щодо споживчих властивостей товару.
Також, позивач зазначає, що розміщення інформації на етикетках продукції саме в такий спосіб є словесними елементами (фантазійним літеросполученням), яке входить до складу власної назви кожного продукту, які володіють відповідними ароматичними та смаковими властивостями.
Відповідно до пункту 7 Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.10.2010 № 487 Назва харчового продукту повинна бути зрозумілою для споживача, конкретно та точно характеризувати продукт, розкривати його природу, походження, надавати можливість відрізняти певний вид харчового продукту від інших аналогічних видів харчових продуктів.
Назва харчового продукту повинна відповідати назві, установленій нормативно- правовими актами, а в разі їх відсутності - установленій нормативними документами, або відповідати усталеним назвам харчових продуктів, що застосовуються в країні, а в разі їх відсутності - як назва харчового продукту застосовується опису продукту, а в разі потреби - і опис його застосування, який є досить точним для того, щоб надати покупцеві можливість визначити вид продукту харчування і відрізнити його від інших аналогічних продуктів.
Назву продукту встановлює виробник з урахуванням вимог цього Технічного регламенту.
Назва харчового продукту може бути доповнена комерційною (фірмовою) назвою, яка може бути зазначена літерами латинської абетки, та/або знаком для товарів і послуг.
Комерційна (фірмова) назва продукту не характеризує продукт, його властивості, проте дає змогу відрізняти його від інших аналогічних продуктів, близьких за складом і органолептичними показниками.
Комерційна (фірмова) назва та знак для товарів і послуг не можуть заміняти назву харчового продукту.
У той же час, наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, результатами опитування підтверджується, що позивач, розміщуючи інформацію на етикетках продукції саме в обраний ним спосіб, вводив невизначену кількість споживачів в оману. Зазначений спосіб викладу інформації надавав позивачу неправомірну перевагу в конкуренції шляхом поширення неточних відомостей щодо споживчих властивостей товару.
Таким чином, доводи позивача про те, що даний спосіб викладу інформації є лише словесними елементами, не відповідають дійсності та не приймаються судом до уваги.
Позивач також стверджує, що зображення на етикетках плодів апельсина та лимона використовуються виключно як ілюстрація назви напою; а позначення «з натуральним соком» відповідає дійсності, оскільки до складу напою входить сік яблучний концентрований, який згідно з ДСТУ 4283:2007 «Консерви. Соки та сокові продукти. Частина 2. Номенклатура та вимоги» є натуральною сировиною, яку отримують шляхом випарювання води з повністю зрілих фруктів та овочів».
Згідно з статтею 10 Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883 актом недобросовісної конкуренції вважається будь-який акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торговельних справах, зокрема, підлягають забороні вказівки чи ствердження, використання яких при здійсненні комерційної діяльності може ввести громадськість в оману щодо характеру, способу виготовлення, властивостей, придатності до застосування чи кількості товарів.
Судом встановлено, що у оскаржуваному Рішенні Комітетом жодним чином не спростовується наявність у продукції позивача натурального соку, однак, вказується на невідповідність зображення на етикетках та назви продуктів, сировині, що використовується під час його виготовлення, що, у свою чергу, може вплинути на наміри невизначеного кола споживачів щодо придбання цієї продукції та, як наслідок, ввести невизначену кількість споживачів в оману.
Таким чином, твердження позивача щодо використання зображення на етикетках виключно як ілюстрації назви напою не відповідають фактичним обставинам справи та не приймаються судом до уваги.
Судом також враховано і оцінено наданий позивачем Звіт на проведення маркетингово-соціологічного дослідження, виконаний Інститутом глобальних стратегій управління Національного університету «Острозька академія», та Висновок експертного дослідження від 29.04.2016 р., якими, на думку позивача, підтверджуються обставини необґрунтованості Рішення Комітету.
Так, основними цілями проведеного маркетингово-соціологічного дослідження є вивчення соціального сегменту ринку у Рівненській, Волинській, Житомирській, Хмельницькій, Львівській, Черкаській, Чернігівській Івано-Франківській та Вінницькій областях; визначення рівня обізнаності потенційних споживачів з торговою маркою (брендом) та продуктами лінійки безалкогольних напоїв; визначення рівня обізнаності потенційних споживачів з виробником торговою маркою (брендом); встановлення впливу рівня обізнаності споживачів про виробника торгової марки на вибір при здійсненні купівлі. У процесі проведення дослідження респондентам ставились наступні запитання: «Чи відома Вам торгова марка Фруттела?»; «Чи Відомий Вам виробник даного бренду (торгової марки)?»; «З чим (з ким) у Вас асоціюється дана торгова марка?».
Проте, вказаним дослідженням жодним чином не з'ясовувалось питання можливості введення етикетки продукції позивача в оману споживачів; відтак, суд не вбачає можливості спростування таким дослідженням будь-яких висновків Комітету, викладених у спірному Рішенні.
Щодо наданого позивачем Висновку №939 експертного дослідження об'єктів інтелектуальної власності, суд відзначає наступне.
На вирішення експерта ставились питання, зокрема, щодо встановлення схожості до ступеню змішування етикеток напоїв позивача із етикетками напоїв ТМ «Фанта».
Висновком №939 визначено, що зазначені етикетки не являються схожими до ступеню змішування.
Проте, дослідження таких питань не має жодного відношення до предмета доказування у даній справі та не приймається судом до уваги.
Щодо висновків дослідження №939 про те, що зображення та написи на етикетках товарів позивача не являється введенням споживачів в оману з огляду на те, що у складі напоїв міститься яблучний сік, суд звертає увагу на таке.
Основним завданням такого дослідження мало стати встановлення впливу зображень та позначень на етикетках напоїв позивача, саме з боку споживачів.
У вказаному Висновку відсутні будь-які дані щодо думки споживачів та результати їх опитування.
Суд вважає за доцільне зазначити також наступне.
Питання щодо можливості введення споживачів в оману має досліджуватись саме з позиції середньостатистичного споживача.
Так, призначенням зображення на лицьовому боку етикетки являється привернення уваги споживачів до товару та інформування їх про основні характеристики такого товару.
Водночас, із матеріалів справи не вбачається, що більшість покупців, приймаючи рішення щодо придбання продукції, ретельно досліджують інформацію про склад продукції, викладену дрібним шрифтом на зворотньому боці етикетки.
Натомість, Комітетом було належним чином опитано споживачів солодких безалкогольних сильногазованих напоїв та прийнято до уваги їх думки.
Зокрема, 93 відсотки респондентів зазначили, що інформація, поширена на етикетці солодкого безалкогольного сильногазованого напою з назвою «апельсинова» із зображенням апельсина та написом «з натуральним соком», у той час як у складі напою міститься сік яблучний, вводить в оману щодо складу цього напою.
Також, 93 відсотки респондентів вказали, що не придбали б солодкий безалкогольний сильно газований напій з назвою «апельсинова» із зображенням апельсина та написом «з натуральним соком», у той час як у складі напою міститься сік яблучний.
За таких обставин, суд встановив, що висновки Комітету, викладені у спірному рішенні, являються обґрунтованими, підтвердженими належними і допустимими доказами та такими, що зроблені за результатом належної оцінки обставин справи.
Статтею 20 ЗУ «Про захист від недобросовісної конкуренції» передбачено, що вчинення дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Законом.
Статтею 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» встановлено, що вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав відомостей про розмір доходу (виручки), штраф, передбачений частиною першою цієї статті, накладається у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Накладення штрафу здійснюється відповідно до частин третьої - сьомої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції"
Відповідно до статті 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов'язкові для виконання рішення про: визнання факту недобросовісної конкуренції; припинення недобросовісної конкуренції; офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей; накладання штрафів; закриття провадження у справі. Органи Антимонопольного комітету України оприлюднюють рішення за результатом розгляду справ про недобросовісну конкуренцію на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України протягом 10 робочих днів з дня їх прийняття. Рішення підлягає оприлюдненню в повному обсязі, крім інформації, яка визначена інформацією з обмеженим доступом. Інформація з обмеженим доступом має бути виключена або зачорнена чи змінена в інший спосіб, який забезпечує достатній її захист та достатню прозорість щодо обґрунтування органом Антимонопольного комітету України прийнятого рішення. У разі надходження від заявника клопотання про відмову від заяви про захист своїх прав органи Антимонопольного комітету України можуть прийняти рішення про закриття провадження у справі.
За правилами ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання: юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб'єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до статті 1 цього Закону визнається суб'єктом господарювання, у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до частини 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 цього Закону, накладається штраф у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Статтею 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що здійснення іншими органами державної влади повноважень Антимонопольного комітету України, передбачених пунктами 1 - 4 і 11 частини першої, пунктами 1, 2 і 4 частини другої, пунктами 11 - 13, 15 і 16 частини третьої цієї статті, не допускається.
Дослідивши зібрані у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення Комітет діяв у межах власних повноважень, у порядку та спосіб, встановлений законом; висновки, викладені у рішенні, відповідають фактичним обставинам справи та являються обґрунтованими; а Комітетом враховано всі обставини справи.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як встановлено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними та спростованими належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що не підлягають задоволенню.
За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити у задоволенні позову Спільного Українсько-Польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Етрус" до Антимонопольного комітету України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Іноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджес Україна Лімітед" та Дзе Кока-Кола Компані, про визнання недійсним рішення.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 01.09.2016 р.
Суддя Н.І. Зеленіна