м. Вінниця
12 серпня 2016 р. Справа № 802/835/16-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Вергелеса Андрія Валерійовича,
за участю:
секретаря судового засідання: Павліченко Аліни Володимирівни
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2
представників відповідачів: Горецького Ю.М., Матящук Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області, управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області
про: стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, інфляційних втрат, моральної шкоди
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області, управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, інфляційних втрат, моральної шкоди.
Представником відповідачів - управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області та Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області у судовому засіданні заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Клопотання мотивовано тим, що позивач про порушення свого права дізнався при звільненні з органів внутрішніх справ, тобто 25.11.2010 р., отримавши наказ УМВС №212 о/с від 25.11.2010 р., а до адміністративного суду звернувся 02.06.2016 р., тобто з пропущенням строку звернення до адміністративного суду, передбаченого ч. 3 ст. 99 КАС України.
Позивач та його представник проти задоволення вказаного клопотання заперечували та просили суд у його задоволенні відмовити.
Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області підтримала заявлене клопотання.
Заслухавши думки представників осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові матеріали справи, які стосуються заявленого клопотання, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 26.11.2010 р. по 03.03.2016 р., інфляційні втрати за час затримки розрахунку при звільненні, втрати внаслідок інфляційних процесів у зв'язку із невиплатою середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, три відсотки річних, моральну шкоду.
В силу положень ч. 1, 2, 3 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Статтею 233 КЗпП передбачено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Також з рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі № 1-5/2012 видно, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Так, постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.09.2015 р. постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про стягнення невиплаченої зарплати, компенсації, середнього заробітку, якою адміністративний позов задоволено частково, зокрема стягнуто з управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу при затриманні виконання рішення про поновлення на роботу в сумі 26524,95 грн. за період з 16.05.2007 р. по 14.10.2010 р.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині позовних вимог, Вінницький апеляційний адміністративний суд в постанові від 29.09.2016 р. зазначив, що для проведення компенсації обов'язковою умовою є наявність нарахованого, але не виплаченого доходу. Середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16.05.2007 р. по 14.10.2010 р. позивачеві нараховано не було, а тому й відсутні підстави для компенсації позивачу втрати частини такого доходу у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.09.2015р. у справі №802/2281/14-а про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 26524 грн. 95 коп. було виконано 03.03.2016 р., що в свою чергу послугувало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Згідно штемпеля відділення поштового зв'язку позовну заяву до суду було направлено 03.06.2016 р.
Суд критично ставиться до посилань представника відповідача на Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод є головним обов'язком держави.
Пунктом 10 Положення № 114 передбачено, що особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.
Строки звернення працівника до суду за вирішенням трудового спору як складового механізму реалізації права на судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників трудових правовідносин та дотриманням вимог ст. 43 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується виплата заробітної плати, справедлива винагорода за працю та право на своєчасне одержання винагороди.
Отже в даному випадку слід застосовувати норми ст. 233 КЗпП України.
Таким чином позивач не пропустив строк звернення до суду з адміністративним позовом, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі ст. 100 КАС України, а тому у задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 165, 254 КАС України суд, -
У задоволенні клопотання представника відповідача - управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Відповідно до ч. 6 ст. 254 КАС України ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту постановлення.
Суддя Вергелес Андрій Валерійович