29 травня 2014 р. Справа № 658/846/14-а
Категорія: 10.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Таранцов С.П.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- ОСОБА_1
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області про визнання неправомірним рішення та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії за віком на підставі довідки,
ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області про визнання неправомірним рішення про відмову у перерахунку пенсії, зобов'язання провести перерахунок пенсії за довідкою про складові заробітної плати державного службовця, в тому числі з урахуванням графи «інші виплати» з 09 січня 2014 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона з квітня 2009 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» отримує пенсію за віком, яку розраховано відповідно до Закону України «Про державну службу». 09 січня 2014 року вона звернулася до управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області із заявою про перерахунок пенсії за довідкою про складові плати державного службовця, в тому числі з урахуванням графи «інші виплати», на що їй було відмовлено. Позивачка зазначила, що виплати у формі винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати у відповідності до вимог ст.2 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року за №108/95 входять у структуру заробітної плати, з якої проводилося утримання на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. З огляду на зазначене, ОСОБА_2 вважає такі дії управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області неправомірними та такими, що порушують і обмежують її права, передбачені законодавством.
В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні.
В судовому засіданні представник управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області заперечував проти задоволення позовних вимог, мотивуючи тим, що відповідно до вимог ст. 33 Закону України «Про державну службу» - заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок, а тому матеріальна допомога на вирішення соціально побутових питань у розмірі середньої заробітної плати та оклад на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, індексація грошових доходів населення не передбачено. Тому вони не враховуються під час обчислення те перерахунку пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», у зв'язку із чим просила в задоволенні позову відмовити.
Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19 березня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_2 пенсії за наданою довідкою № 115 від 16 грудня 2013 року. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області здійснити з 09 січня 2014 року перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії за віком за довідкою про складові заробітної плати державного службовця № 115 від 16 грудня 2013 року, в тому числі з урахуванням графи «інші виплати», з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області звернулося з апеляційною скаргою на зазначену постанову, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог.
Згідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області та отримує пенсію за віком, як державний службовець з 22.04.2009 року, яку розраховано відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ), що підтверджено заявою ОСОБА_2 від 22.04.2009 року про призначення пенсії та розпорядженням № 150843 від 20.05.2009 року.
Загальний стаж роботи ОСОБА_2 складає 37 років 04 місяців 18 днів, у тому числі 14 років 2 місяці 15 днів стаж роботи на державній службі.
09 січня 2014 року ОСОБА_2 звернулася до управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області із заявою про перерахунок пенсії, до якої додала довідку № 115 від 16.12.2013 року, в якій вказані інші виплати, які не були включені до суми заробітної плати, на підставі, якої відповідачем розраховувалась пенсія позивачу, а саме сума матеріальної допомоги, індексації заробітної плати, сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, включаючи допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, індексацію.
Листом управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області від 17.01.2014 року за № 7/Д-01, ОСОБА_2 було відмовлено у проведенні перерахунку отримуваної нею пенсії згідно наданої позивачем довідки № 15 від 16.12.2013 року, у зв'язку із тим, що механізм визначення розміру заробітної плати для призначення пенсій державним службовцям установлено постановою КМУ від 31.05.2000 року № 85 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсій», а саме розмір виплат 9 крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі. Виплати матеріальної допомоги на вирішення соціально побутових питань у розмірі середньої заробітної плати та оклад на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, індексація грошових доходів населення не передбачені як складові заробітної плати державного службовця, тому вони не враховуються під час обчислення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу».
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову частково.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям, встановлені Законом №3723 -XІІ.
Вимогами ст. 33 Закону України «Про державну службу» №3723 -XІІ встановлено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранг, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розмірі їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до вимог ч.2 ст.37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Згідно до вимог ч. 2 ст. 37-1 згаданого Закону, перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Таким чином, призначення державному службовцю пенсії та її перерахунок здійснюється із сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правила у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно до вимог ст. 2 Закону України «Про оплату праці» структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань, а також премії та надбавки - входили до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, вимогами ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до вимог ч.1 ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 31.05.2000 року встановлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі. Середньомісячна сума зазначених виплат за 24 або 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією чи за 60 календарних місяців роботи підряд відповідно на 24 або на 60.
Таким чином, чинне законодавство як загальне, та і спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому слід врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.
У судовому засіданні суду першої інстанції було встановлено та не заперечувалось сторонами, що з таких виплат державним службовцям як допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, а також премії та надбавки, нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.02.2012 року у справі № 21-430а11 (головуючий - Гусак М.Б.), яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Крім того, на вищезазначені виплати державним службовцям, такі як допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, а також премії та надбавки нараховуються та утримуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 1 січня 2011 року - єдиний соціальний внесок.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що необхідно визнати дії управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області щодо відмови у перерахунку позивачці пенсії за наданою довідкою № 115 від 16.12.2013 року - протиправними.
Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, оскільки отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, то позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії за довідкою № 115 від 16.12.2013 року та зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області здійснити перерахунок за довідкою про складові заробітної плати державного службовця № 115 від 16.12.2013 року в тому числі з урахуванням графи «інші виплати» є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області залишити без задоволення, а постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19 березня 2014 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.
Головуючий: О.В. Джабурія
Суддя: А.В. Крусян
Суддя: О.І. Шляхтицький