22 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 523/15242/13-а
Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Пепеляшков О.С.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Турецької І.О.
суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.
за участю секретаря - Скоріної Т.С.
за участю сторін:
представник апелянта - ОСОБА_1;
представник позивача - ОСОБА_2;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі апеляційні скарги виконавчого комітету Одеської міської ради, Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до виконавчого комітету Одеської міської ради, Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради про визнання протиправними дій та акту комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету міської ради, -
У жовтні 2013 року фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (надалі - ФОП ОСОБА_3, позивач), звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії комісії Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради (надалі - Одеське міське управління земельних ресурсів ОМР) щодо складання акту від 20 вересня 2012 року про нарахування збитків;
- визнати протиправним та скасувати акт комісії Одеського міського управління земельних ресурсів ОМР від 20 вересня 2012 року щодо нарахування розміру відшкодування збитків;
- визнати протиправним і скасувати рішення виконавчого комітету Одеської міської ради (надалі - виконком ОМР) від 30 травня 2013 року №205 в частині затвердження акта комісії Одеського міського управління земельних ресурсів ОМР від 20 березня 2012 року щодо нарахування ФОП ОСОБА_3 розміру відшкодування збитків.
В обґрунтування позивач зазначив, що акт комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 20 вересня 2012 року та рішення виконкому ОМР №205 від 30 травня 2013 року, яким він затверджений, прийняті з порушенням норм земельного, цивільного законодавства України та є такими, що порушують охоронювані законні права та інтереси позивача.
Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2013 року позовні вимоги - задоволено частково.
Суд визнав протиправними дії комісії Одеського міського управління земельних ресурсів ОМР від 20 вересня 2012 року про нарахування ФОП ОСОБА_3 розміру збитків.
Також, суд визнав протиправним та скасував рішення виконкому ОМР № 205 від 30 травня 2013 року в частині затвердження акта комісії Одеського міського управління земельних ресурсів ОМР від 20 вересня 2012 року щодо нарахування ФОП ОСОБА_3 розміру відшкодування збитків визнати протиправним та скасувати.
Решту позовних вимог, суд залишив без задоволення.
В апеляційних скаргах Одеського міського управління земельних ресурсів ОМР та виконкому ОМР ставиться питання про скасування судового рішення у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянти наполягали на прийняття апеляційним судом нового рішення про відмову ФОП ОСОБА_3 в задоволенні позову.
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник апелянтів підтримав доводи апеляційних скарг та просив їх задовольнити.
Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив та просив постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню на наступних підставах.
Так, фактичні обставини справи свідчать про те, що відповідно до договору купівлі-продажу від 21 грудня 2005 року ФОП ОСОБА_3 придбав нежитлові приміщення бару «Ковбой», розташовані в м. Одесі, пляж «Лузанівка», які складаються в цілому з підсобних приміщень загальною площею 93, 5 кв.м., розташованих на земельній ділянці, площею 200 кв.м.
Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 28 липня 2011 року за ОСОБА_3 визнане право власності на реконструйовані нежитлові приміщення бару «Ковбой», загальною площею 232,8 кв.м. з влаштованим літним майданчиком 45,0 кв.м., розташованих на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, пляж «Лузанівка».
26 травня 2011 року ФОП ОСОБА_3 звернувся до Одеського міського голови з заявою про оформлення відповідного договору оренди земельної ділянки (а.с. 19).
10 травня 2012 року позивачем було отримано висновок управління архітектури та містобудування ОМР про можливість надання в оренду земельної ділянки та визначення сервітутів й обмежень для обслуговування кафе-бару «Ковбой» (а.с .20-22).
ОСОБА_4 огляду земельної ділянки 2012 року (без дати), складеного відділом самоврядного контролю за використанням і охороною земель та дотримання вимог земельного законодавства Одеського міського управління земельних ресурсів ОМР за результатами обстеження земельної ділянки за адресою: м. Одеса, пляж «Лузанівка» , її орієнтована площа складає 0, 1100 га.
Будь - яких документів на користування зазначеною земельною ділянкою, позивач не надав.
Актом комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 20 вересня 2012 року був визначений розмір збитків, нанесених ФОП ОСОБА_3 територіальній громаді м. Одеси, в особі Одеської міської ради у вигляді неодержаного доходу, якій міг би одержати власник земельної ділянки, але не одержав внаслідок її зайняття.
Розрахунок розміру збитків виконано за період з 01 вересня 2009 року по 20 вересня 2012 року і він складає - 141 594, 86 грн.
Дана сума, за ствердженням Одеського міського управління земельних ресурсів ОМР, була встановлена, виходячи із приписів ст.21 Закону України «Про оренду землі» та складається із суми орендної плати за користування спірною земельною ділянкою, яку б за наявності відповідного договору оренди землі, повинен був сплатити ФОП ОСОБА_3 за період з 01 вересня 2009 року по 20 вересня 2012 року.
Рішенням виконкому ОМР від 30 травня 2013 року №205 затверджений ОСОБА_4 комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 20 вересня 2012 року.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив із того, що сам факт не укладання позивачем договору оренди та несплата орендної плати при фактичному використанні земельної ділянки не є заподіянням збитків міській раді в розумінні ст.156 Земельного Кодексу України (надалі - ЗК України), оскільки в даному випадку відсутні передбачені цією статтею обставини, з якими закон пов'язує виникнення збитків.
Фактичне користування землею без укладання договору оренди та без сплати орендної плати зобов'язувало відповідні контролюючи органи вжити відповідних заходів, направлених на стягнення з позивача плати за фактично використану земельну ділянку, а також направлених на припинення порушення позивачем земельного законодавства.
Вважаючи рішення та дії суб'єкта владних повноважень протиправними, суд першої інстанції послався в своєму рішенні на порушення формування складу комісії, а також на неправильний розрахунок визначених позивачу збитків.
ОСОБА_4 із вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що правова позиція суду першої інстанції, яка викладена у судовому рішенні, не відповідає вимогам ст.159 КАС України, виходячи з наступного.
ОСОБА_4 з п.34 ст.26, ч.1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення питання щодо регулювання земельних відносин, відповідно до закону, вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради, яка в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Статтею ст. 80 ЗК України встановлено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування на землі комунальної власності.
Відповідно до ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
За змістом ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.
Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Як встановлено матеріалами справи, позивачем договір оренди відповідної земельної ділянки з Одеською міською радою не укладено, у зв'язку з чим право на користування спірною землею у нього, відповідно до статей 125, 126 ЗК України - не виникло.
Колегія суддів вважає, що набуття позивачем на праві власності на нежитлові приміщення бару «Ковбой» не надає йому права користуватися земельною ділянкою без сплати за неї.
Пунктом «д» частини1 статті 156 ЗК України встановлено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Відшкодування збитків власника землі та землекористувачам, згідно ст.157 ЗК України здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.
Колегія суддів вважає правильним твердження апелянтів про те, що позивач обмежує права Одеської міської ради як власника земельної ділянки на її використання і як особа, з вини якої, спірна земельна ділянка не використовується, ФОП ОСОБА_3 повинен відшкодувати збитки.
Слід зазначити, що відповідачі вимагаючи від позивача відшкодування збитків, не кваліфікували його дії, як самовільне зайняття земельної ділянки, тому суд першої інстанції зробив помилковий висновок про те, що органом місцевого самоврядування при прийнятті рішення від 30 травня 2013 року №205 в частині, що стосується ФОП ОСОБА_3 невірно визначена правова природа матеріальних збитків, у результаті чого застосовані норми закону, які не підлягають застосуванню.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року №284 затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
ОСОБА_4 даної Постанови власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.
З метою створення єдиних організаційно-правових та економічних засад визначення розмірів збитків, заподіяних внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельних ділянок у м. Одесі та порядку їх відшкодування землекористувачами та збільшення надходжень до бюджету від орендної плати за землю рішеннями виконкому ОМР від 15 жовтня 2005 року за №687 та від 11 серпня 2011 року №564 створено комісію з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
Результати роботи зазначеної комісії оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісію.
Проаналізувавши докази, надані сторонами щодо правильності розрахунку розміру збитків, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованою позицію суду першої інстанції про те, що він є незрозумілим та не підтвердженим належними та допустимими доказами.
Так, у зазначеному розрахунку у графі площа земельної ділянки зазначено - 0,1102 га.
Розмір площі земельної ділянки, яку використовує ФОП ОСОБА_3 для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень бару «Ковбой» встановлений на підставі ОСОБА_4 огляду земельної ділянки без дати.
В даному акті зазначено, що обстеження спірної земельної ділянки проводилося спеціалістами відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням земельного законодавства, між тим, акт підписаний тільки однією особою, яка навіть не вказала свою посаду.
Рішенням Одеської міської ради від 23 грудня 2005 року №5069 - ІV затверджено Положення про Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради .
Одним із основних завдань управління є - здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель та контролю за додержанням земельного законодавства.
Посадові особи відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель мають право обстежувати земельні ділянки, складати ОСОБА_4 обстеження стану та дотримання умов використання земельних ділянок та за фактом виявлення порушень законодавства подавати матеріали до відповідних державних органів для вжиття необхідних заходів та притягнення винних осіб до відповідальності відповідно до закону.
Всупереч даним вимогам, посадовою особою Одеського міського управління земельних ресурсів ОМР був складений не ОСОБА_4 обстеження, а ОСОБА_4 огляду земельної ділянки, яку фактично використовує ФОП ОСОБА_3, із якого не можливо визначити межі, площу та конфігурацію земельної ділянки.
Під час обстеження, всупереч положенням ст.ст. 1, 34 Закону України «Про землеустрій», не велася фотозйомка та не здійснювався контрольний замір площі земельної ділянки інженером - геодезистом за допомогою електронного тахеометру.
На вимогу апеляційного суду позивач замовив у ліцензованій установі Технічний звіт по топографо - геодезичним вишукуванням меж земельної ділянки для експлуатації та обслуговування бару «Ковбой» в м. Одесі, пляж «Лузанівка».
За результатами геодезичних вишукувань зазначена площа земельної ділянки, складає - 0, 0407 га, що не відповідає площі, зазначеної у ОСОБА_4 огляду земельної ділянки.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 ДСТУ 4163-2003 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації.
Вимоги до оформлювання документів» які затверджені наказом Держспоживстандарту № 55 від 07 квітня 2003 року, цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування; підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності.
Цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташовування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів.
ОСОБА_4 з пунктом 4 ДСТУ 4163-2003 до обов'язкових реквізитів документу віднесено дату та місце його складання.
Колегія суддів приходить до висновку, що зазначення дати складання акту огляду земельної ділянки є обов'язковою умовою його дійсності, оскільки вказує на дату фіксування тієї чи іншої події, а в даному випадку дату визначення розміру збитків, які могли бути заподіяні позивачем.
Не зазначення дати на документі не дає можливості визначити обґрунтованість та вірність здійснення розрахунку суми збитків, що може призвести до порушення прав суб'єкта та сплати надмірних коштів.
Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції позивач з січня 2011 року сплачує за спірну земельну ділянку земельний податок.
Підпунктом 14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу (надалі ПК України) передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п.287.6 ст.286 ПК).
Відповідачі не з'ясували за яку частину земельної ділянки ФОП ОСОБА_3 сплачує земельний податок та не врахували ці обставини при розрахунку збитків.
Частина 1 ст. 289 ПК України встановлює, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, а тому суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідно до ст. 20 Закону України «Про оцінку землі», п. 4 «Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», затвердженого наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11 дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який (витяг про нормативну грошову оцінку даної земельної ділянки) мав бути виключною підставою для розрахунку розміру збитків, відповідно до процентної ставки встановленої рішенням Одеської міської ради.
Враховуючи викладене, розрахунок збитків, відповідно до процентної ставки, встановленої рішенням Одеської міської ради, здійснюється виключно на підставі витягу про нормативно грошову оцінку спірної земельної ділянки, яку має право виготовляти організація або особа, яка має свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок.
Відповідачі всупереч положень ч. 4 ст.71 КАС України витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для експлуатації та обслуговування бару «Ковбой» в м. Одесі, пляж «Лузанівка» як до суду першої інстанції так і до суду апеляційної інстанції для дослідження не надали, що свідчить про те, що він комісією Одеського міського управління земельних ресурсів ОМР взагалі - не отримувався.
Колегія суддів вважає необґрунтованим рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дії комісії Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради, пов'язаних із складанням акту від 20 вересня 2012 року про нарахування збитків та визнання протиправним та скасування акту комісії Одеського міського управління земельних ресурсів ОМР від 20 вересня 2012 року щодо нарахування розміру відшкодування збитків.
По суті, зазначені позовні вимоги зводяться до того, що акт, якій складений в результаті таких дій є - протиправним.
До висновку про необґрунтованість таких вимог, суд апеляційної інстанції дійшов на підставі аналізу ст.17 КАС України.
Так, відповідно до п.1 ч.2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Колегія суддів вважає, що наявність акту про нарахування розміру збитків сама по собі не створює та не припиняє права чи обов'язки для позивача.
Визнання протиправними дії комісії Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради щодо складання акту від 20 вересня 2012 року не позбавляє юридичної сили рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 205 від 30 травня 2013 року в частині нарахування фізичній особі підприємцю ОСОБА_3 до відшкодування збитків в розмірі 141 594,86 грн. та не призведе до захисту прав позивача, тому позивачем обраний неправильний спосіб захисту права.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав неналежну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а це відповідно до п.3 ч.1 ст.202 КАС України є підставою для його скасування з прийняттям нового рішення.
Керуючись ст.ст.195 -196, ч.1 п.3 ст. 198, ч.1 п.4 ст. 202, ч.2 ст. 205, 207, 254 КАС України, суд, -
Апеляційні скарги виконавчого комітету Одеської міської ради, Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради - задовольнити частково.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року - скасувати.
Прийняти у справі нову постанову, якою адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до виконавчого комітету Одеської міської ради, Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради про визнання протиправними дій та акту комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету міської ради - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 205 від 30 травня 2013 року про затвердження актів комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та користувачам, заподіяних внаслідок незаконного використання земельних ділянок в частині нарахування фізичній особі підприємцю ОСОБА_3 до відшкодування збитків в розмірі 141 594, 86 (сто сорок одна тисяча п'ятсот дев'яносто чотири) грн. 86 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.
Доповідач - суддя І.О.Турецька
суддя Л.В. Стас
суддя І.П. Косцова
Повний текст постанови складено 27.05.2014 року.