26 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 1423/10731/2011
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Алєйніков В.О.
Одеській апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача судді - Турецької І.О.
суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
У вересні 2011 року ОСОБА_1 подала адміністративний позов до суду, в якому зазначила що звернулася до УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва із заявою про перерахунок пенсії на підставі частини четвертої статті 42 Закону України від «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058- IV (надалі Закон №1058- IV).
УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва, здійснюючи перерахунок розміру пенсії, безпідставно, на думку позивача, застосувало не показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за рік, що передував року звернення за перерахунком пенсії, а показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік.
У зв'язку з наведеним ОСОБА_1 просить визнати такі дії відповідача неправомірними та зобов'язати останнього провести перерахунок розміру її пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2010 рік, а також здійснити виплату недоотриманої суми пенсії з серпня 2011 року.
Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 травня 2013 року в задоволенні адміністративного позову - відмовлено.
Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій постанову суду першої інстанції вважає необґрунтованою, просить її скасувати та прийняти у справі нове рішення про задоволення позовних вимог.
Підставами для скасування рішення, апелянт вважала порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме неправильне застосування ст.ст.40, 42 Закону №1058- IV.
Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб у судове засідання, та за відсутності клопотань від усіх осіб, про розгляд справи за їх участю.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.
Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були правильно застосовані норми матеріального права, що призвело до вірного вирішення справи.
Судом першої інстанції було встановлено, що позивачу призначена пенсія за віком відповідно до Закону №1058- IV.
У серпні 2011 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок їй пенсії відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону №1058- IV. Обчислення пенсії позивачці було проведено із розрахунку заробітку за 2007 рік в розмірі 1197,91 грн.
Вважаючи дане рішення Пенсійного фонду протиправним, позивач просив зобов'язати відповідача провести перерахунок її пенсії з серпня 2011 року із застосуванням показника заробітної плати за 2010 рік.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності відмови відповідача зробити такий перерахунок позивачці, керуючись наступним.
Дійсно ч.4 ст. 42 Закону №1058-IV в редакції, яка почала діяти з 01 січня 2008 року передбачала проведення перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує перерахунку пенсії.
Але рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року редакція даної статті, в частині визначення показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсії, була визнана неконституційною та почала діяти стара редакція ч.4 ст. 42 Закону №1058-IV, яка передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Аналіз відновленої норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону №1058- IV доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).
Частина 1 статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 01 липня 2000 року.
Колегія суддів вважає, що середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до ч.2 ст.40 Закону №1058- IV і є величиною постійною не змінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу)застрахованої особи для обчислення пенсії.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення.
Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-12 та Закон України № 1058.
З урахуванням зазначеного, правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки відсутні. Останній із наведених показників застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.
Стаття 200 КАС України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, ч.1 ст.197, 198, 200, ч.2 ст. 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Доповідач - суддя І.О.Турецька
суддя Л.В. Стас
суддя І.П. Косцова