Справа №1-96/09
31 березня 2009 року Бородянський районний суд
Київської області в складі: головуючого - судді Стасенка Г.В.,
при секретарі - Авдєєвій О.О.,
з участю прокурора - Забарчука Р.В.,
потерпілої - ОСОБА_1,
захисника - адвоката ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Бородянка кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні має одну малолітню дитину, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_5), працював інспектором ДПС Бородянського взводу ДПС при УДАІ ГУ МВС України в Київській області, раніше не судимого,
в здійсненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
встановив:
25 листопада 2008 року, приблизно о 23-й годині, в смт.Немішаєве Бородянського району Київської області підсудний ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи належним йому автомобілем НОМЕР_1, на 37 км 800 метрів автодороги Київ-Ковель, рухаючись в напрямку смт.Бородянка, на перехресті з вул. Технікумівською, здійснюючи обгін мікроавтобуса "Мерседес-Бенс" реєстраційний номер НОМЕР_2, перетнув суцільну осьову лінію, виїхав на зустрічну смугу руху, чим порушив п.14.6 "а" Правил дорожнього руху України, та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4, який від одержаних тілесних ушкоджень у вигляді множинних пошкоджень кісток скелету і внутрішніх органів, серед яких ведучою є відкрита черепно-мозкова травма - переломи кісток черепа з крововиливами під оболонки і шлуночки головного мозку, помер на місці події.
Допитаний в судовому засіданні підсудний винним себе визнав, щиро розкаявся у скоєному. Суду, зокрема, пояснив, що 25 листопада 2008 року він після роботи заїхав на своєму автомобілі в смт.Немішаєве, де в барі вживав коньяк. Приблизно о 23-й годині він став повертатися додому в с.Микуличі по автодорозі Київ-Ковель. Перед перехрестям з вул.Технікумівською мікроавтобус "Мерседес", який рухався попереду, став гальмувати, а він (підсудний) розпочав маневр обгону мікроавтобуса. Коли він виїхав на зустрічну смугу і порівнявся з мікроавтобусом, то попереду побачив пішохода, але загальмувати не встиг і допустив наїзд на нього. Пішохід від удару відлетів в сторону, а він (підсудний), не зупиняючись, поїхав далі. Біля с.Микуличі він зупинився, повідомив про подію своєму керівництву і через деякий час повернувся на місце події.
Крім того винність підсудного підтверджується такими доказами.
Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні засвідчила, що її син - ОСОБА_4 останніх півроку до події проживав в смт.Немішаєве. Вона бачила його за декілька днів до події, а після повернення додому в Донецьку область їй повідомили, що син загинув.
Допитаний як свідок ОСОБА_5 засвідчив суду, що увечері 25 листопада 2008 року він був на роботі у кафе "Затишний дім", яке знаходиться в смт.Немішаєве біля перехрестя автодороги "Київ-Ковель" з вул. Технікумівською. Коли він вийшов на ґанок приміщення кафе разом з іншими особами, то побачив, як на автобусній зупинці навпроти кафе з маршрутного таксі вийшли хлопець і дівчина, які стали переходити дорогу - дівчина першою, а хлопець - за нею. В цей час до перехрестя наблизився мікроавтобус "Мерседес", який рухався в напрямку с.Микуличі і став пригальмовувати щоби пропустити пішоходів. В цей час автомобіль ВАЗ-2107, який рухався позаду мікроавтобуса, почав здійснювати обгін і наїхав на хлопця, який від удару відлетів, приблизно, на п'ять метрів. Автомобіль, не зупиняючись, уїхав в напрямку с.Микуличі. Він (свідок) разом з іншими особами, які були біля кафе, викликали швидку допомогу і працівників міліції, але потерпілий вже був мертвий. Через деякий час він бачив, що автомобіль ВАЗ-2107 повернувся до місця події.
Аналогічні, в основному, показання дали суду свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8
Свідок ОСОБА_9 засвідчив у судовому засіданні, що 25 листопада 2008 року, приблизно о 23-й годині, він їхав на мікроавтобусі "Мерседес" з м.Києва по автодорозі Київ-Ковель. В смт.Немішаєве перед перехрестям він став зменшувати швидкість руху оскільки побачив попереду пішоходів - дівчину і хлопця, які переходити дорогу з права наліво, а за ними був пішохідний перехід. Першою йшла дівчина. На перехресті він побачив, що його обганяє автомобіль "Жигулі", від якого щось відлетіло. Не зупиняючись, цей автомобіль поїхав далі. Коли він (свідок) зупинився, то побачив, що пішохід лежить в стороні біля стовпа світлофора.
Допитаний як свідок ОСОБА_10 - інспектор ДПС засвідчив, що 25 листопада 2008 року о 16-й годині він змінив на чергуванні інспектора Решетняка. Приблизно о 23-й годині він був разом з ОСОБА_11 біля смт.Клавдієве, коли їм повідомили про ДТП в смт.Немішаєве в районі технікуму. Коли вони приїхали до місця події, то біля стовпа світлофора лежав труп. Приблизно через півгодини біля місця події вони побачили підсудного ОСОБА_3 і його автомобіль. Тоді стало відомо, що це він вчинив наїзд на пішохода.
Аналогічні, в основному, показання дав суду свідок ОСОБА_11
З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_12 убачається, що 25 листопада 2008 року, приблизно о 22-й годині 45 хвилин, вона разом зі своїм хлопцем ОСОБА_4 на маршрутному таксі повернулася в смт.Немішаєве. Вони вийшли з автобуса біля зупинки на перехресті з вул.Технікумівською і стали переходити дорогу оскільки ближчий до них транспортний засіб - мікроавтобус був на безпечній до них відстані - за 100-150 метрів. Вона першою перейшла дорогу, а коли обернулася, то побачила автомобіль "ВАЗ", від якого відлітав ОСОБА_4. Потерпілий, вдарившись об стійку світлофора, впав. Автомобіль "ВАЗ", який рухався на великій швидкості, не зупиняючись поїхав далі, а мікроавтобус зупинився.
Як убачається з протоколу огляду місця події і схеми до протоколу від 26 листопада 2008 року, дорожньо-транспортна подія трапилась на 37 км 800 метрів автодороги Київ-Ковель на перехресті з вул.Технікумівською в смт.Немішаєве Бородянського району, на лівій смузі руху в напрямку м.Ковель, перед пішохідним переходом, де виявлені фрагменти деталей автомобіля. Труп потерпілого знаходиться біля опори світлофора (а.с.4-8).
Згідно з протоколом медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини і стану сп'яніння від 26 листопада 2008 року, станом на 1 годину 55 хвилин підсудний ОСОБА_3 знаходився в стані алкогольного сп'яніння (вміст алкоголю становив 1,7 %о (а.с.30).
Згідно з висновком судово-медичної експертизи, смерть ОСОБА_4 настала від сукупності тілесних ушкоджень, серед яких ведучою є закрита черепно-мозкова травма у вигляді переломів кісток черепа з крововиливами під оболонки і в шлуночки головного мозку. Ушкодження могли виникнути при дорожньо-транспортній пригоді - в результаті зіткнення транспортного засобу з пішоходом (а.с.32-35, 90-92).
Як убачається з висновку судової автотехнічної експертизи, на момент дослідження рульове керування, гальмівна система, ходова частина автомобіля НОМЕР_1 відповідали вимогам Правил дорожнього руху і не мали несправностей, які могли б вплинути на його керованість. Технічна можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_4 у водія цього автомобіля полягала у відповідності його дій вимогам п.13.1, 14.6 "а" (а.с.84-86).
Оцінюючи дослідженні докази суд, вважає, що винність підсудного в здійсненні інкримінованого йому діяння знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.
Злочинні дії підсудного суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також особу підсудного, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину.
Як пом'якшуючі покарання обставини суд враховує щире каяття підсудного і добровільне часткове відшкодування завданих збитків.
Як обтяжуючу обставину суд визнає, що підсудний вчинив злочин в стані алкогольного сп'яніння.
На підставі викладеного суд вважає за необхідне призначити підсудному покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Водночас, приймаючи до уваги тяжкість злочину, обставини його здійснення, щире каяття підсудного і добровільне часткове відшкодування завданих збитків, а також, враховуючи, що підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності і має на утриманні малолітню дитину, суд вважає за можливе на підставі ст.75 і 76 КК України звільнити підсудного від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Потерпіла ОСОБА_1 пред'явила до підсудного цивільний позов про відшкодування майнової шкоди в сумі 100 тис. грн. та відшкодування моральної шкоди в сумі 150 тис. гривень.
Під час судового розгляду справи підсудний ОСОБА_3 добровільно виплатив потерпілій на відшкодування майнової шкоди 70 тис. грн., в зв'язку з цим ОСОБА_1 уточнила свої позовні вимоги і просила стягнути з підсудного на відшкодування майнової шкоди 30 тис. грн. і на відшкодування моральної шкоди 150 тис. гривень.
Підсудний ОСОБА_3 цивільний позов потерпілої визнав повністю.
Оскільки визнання підсудним позову в даному випадку не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, то суд вважає за необхідне позов потерпілої задовольнити і на підставі ст.22, 23, 1166, 1167 ЦК України стягнути з підсудного на користь потерпілої на відшкодування майнової шкоди 30 тис. грн. і на відшкодування моральної шкоди 150 тис. гривень.
Речовий доказ по справі - автомобіль НОМЕР_1, що зберігається на спеціальному майданчику Бородянського РВ ГУ МВС України в Київській області, необхідно повернути ОСОБА_3
Керуючись статтями 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України, суд
засудив:
ОСОБА_3 визнати винним в здійснені злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 (три) роки.
На підставі ст.75 і 76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути із засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 30000 (тридцять тисяч) гривень і на відшкодування моральної шкоди 150000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень.
Речовий доказ по справі - автомобіль НОМЕР_1, що зберігається на спеціальному майданчику Бородянського РВ ГУ МВС України в Київській області, повернути ОСОБА_3
До набрання вироком чинності запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 залишити попередній - у вигляді підписки про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд протягом 15 діб з моменту проголошення вироку.
Головуючий - суддя Г.Стасенко