Справа № 2 -1003\09
25 березня 2009 року Придніпровський районний суд м . Черкаси в складі :
- головуючого - КЛОЧКО О.В.
- при секретарі - ДРОБОТ І.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м . Черкаси справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі і гідності та відшкодування моральної шкоди -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі і гідності та відшкодування моральної шкоди , вказуючи , що 16 липня 2008 року в апеляційному суді Черкаської області під час розгляду справи № 22ц-1257\08 відповідач ОСОБА_2 вів себе зухвало та ображав його, намагаючись вплинути на суддів, сформувати негативне ставлення до нього та поширив відносно нього недостовірні відомості , що принижують його честь і гідність , а саме , що він «бухає « \ дослівно \ із головою Придніпровського районного суду м . Черкаси ОСОБА_3 в ресторані «Тарас Бульба « м . Черкаси , а також , після проголошення ухвали по даній справі став говорити , що він «підкупає суддів « .
Такі недостовірні відомості ОСОБА_2 поширені в приміщенні апеляційного суду у присутності гр. гр. ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, а також складу суду , що принизило його в очах вказаних громадян та складу суду , без обвинувального висновку суду його публічно звинувачено у кримінальному злочині - хабарництві , а також у порушенні принципів моралі , загальновизнаних правил співжиття , неетичної поведінки в особистому , суспільному життя - вживанні спиртних напоїв , чого він не скоював , і ця інформація є недостовірною та порушує його право на повагу до гідності і честі та завдала моральних страждань та переживань , він постійно перебуває у нервовому напруженні і депресії . Головуючим у справі було зроблено зауваження ОСОБА_2 щодо висловлювань про те , що він , ОСОБА_1 підкупає суддів.
В рахунок відшкодування моральної шкоди просив суд стягнути з ОСОБА_2 1690 гривень та судові витрати , а також зобов'язати відповідача вибачитися перед ним .
16 березня 2009 року ОСОБА_1 уточнив та доповнив свої позовні вимоги , просив суд визнати факт , що ОСОБА_2 вів себе зухвало та ображав його : « жидовська морда « та «геть жидів до Палестини « , намагаючись вплинути на суддів , сформувати негативне ставлення до нього та поширив надумані і безпідставні відомості , що він «бухає « з суддями , а саме , з головою Придніпровського районного суду м . Черкаси ОСОБА_3 в ресторані «Тарас Бульба « .
Вимогу про зобов'язання відповідача вибачитися перед ним просив суд не розглядати .
В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав .
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав , надавши письмові заперечення на позов , в послідуючому до суду не з'явився , надавши заяву від 25 березня 2009 року про можливість розгляду справи у його відсутність .
Суд , заслухавши пояснення сторін , допитавши свідків , дослідивши письмові матеріали справи , в тому числі справу № 22ц-1257\08 за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Соснівського районного суду м . Черкаси від 28 березня 2008 року про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Черкаського відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз , судового експерта ОСОБА_6 про визнання незаконними висновку експертизи та дій \ номер справи 2-4568\08 Придніпровського районного суду м . Черкаси \ , матеріали Управління Служби Безпеки України в Черкаській області про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 та інших за фактом публічних закликів до вчинення погромів , підпалів , знищення майна , захоплення будівель , насильницького виселення громадян , а також за фактом публічних закликів до геноциду , тобто , за ознаками злочину , передбаченого ст. 442 КК України , вважає , що позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на законі , знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають до часткового задоволення у відповідності до ст.ст. 19, 32, 34 Конституції України , ст.ст. 16, 23,94,275, 277 ЦК України , постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної \ немайнової \ шкоди « від 31 березня 1995 року №4 \ з відповідними змінами \ , рішення Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року №8 -рп \2003 .
Так , відповідно до вищевказаної справи № 22ц-1257\08 - 16 липня 2008 року в 9.00 годин колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі : головуючого - Іваненка В.Д. , суддів - Корнієнко Н.В., Храпко В.Д. , при секретарі - Петренко С.П. розпочала розгляд апеляційної скарги ОСОБА_7 на ухвалу Соснівського районного суду м . Черкаси від 28 березня 2008 року про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Черкаського відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз , судового експерта ОСОБА_6 про визнання незаконними висновку експертизи та дій .
Згідно до протоколу судового засідання від 16.07.2008 року в судове засідання з'явилися : позивачка ОСОБА_4, представник позивача ОСОБА_2 , представник третьої особи ОСОБА_7 - ОСОБА_1 , експерт ОСОБА_6 . Крім того , в залі засідань також перебувала гр.. ОСОБА_5 .
При цьому , в ході розгляду справи , встановлено , що коли слово було надано представнику позивача ОСОБА_2, наряду з поясненнями щодо обставин справи , останній став акцентувати увагу суду також на особі ОСОБА_1 , стверджуючи , що він має особливі стосунки із головою Придніпровського районного суду м . Черкаси ОСОБА_3 та при цьому озвучив відомості , що ОСОБА_1 «бухає із головою Придніпровського районного суду м . Черкаси ОСОБА_3 в ресторані «Тарас Бульба « м . Черкаси « \ дослівно \ , на що головуючий - суддя Іваненко В.Д. зробив зауваження відповідачу про неприпустиму поведінку щодо такого роду висловлювань та запитав чи має ОСОБА_2 відповідні документальні підтвердження озвученому , на що отримав негативну відповідь.
Крім того ,за збігом невеликого терміну часу , після виходу складу суду та безпосередньо після проголошення ухвали суду від 16 липня 2008 року ОСОБА_2 став викрикувати , що «ОСОБА_1 підкупає суддів « .
Суд вважає , що саме вищевказані висловлювання ОСОБА_2 є поширеною ним інформацією , оскільки ця інформація була ним доведена до відому не лише складу суду , але й сторонам по справі та присутній в залі судових засідань гр. ОСОБА_5, ця поширена інформація безпосередньо стосувалася саме особи позивача ОСОБА_1 , а озвучена ОСОБА_2 інформація не відповідає дійсності та порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 та завдала шкоди відповідним особистим немайновим благам позивача і перешкоджало особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право .
Такий висновок суду ґрунтується на наступних обставинах , встановлених в судовому засіданні .
1. Позивач ОСОБА_1 довів в судовому засіданні факт поширення недостовірної інформації , а також те , що вона порушує його особисті немайнові права .
Вищевказані обставини підтверджені заявником безпосередньо в судовому засіданні та узгоджуються із матеріалами вказаної справи №22ц-1257\08 щодо обставин акцентування ОСОБА_2 уваги суду та всіх присутніх в залі стосовно особи ОСОБА_1 , пояснень щодо особливих стосунків ОСОБА_1 з головою Придніпровського районного суду м . Черкаси ОСОБА_3 , що частково знайшло відображення і в протоколі судового засідання від 16.07.2008 року та частково визнається і самим відповідачем ОСОБА_2 в частині того , що ним дійсно доводилася складу суду інформація щодо ОСОБА_1 про особливі стосунки його із головою Придніпровського районного суду м . Черкаси ОСОБА_8 та з посиланням на вислів «пиячить « , а не «бухає» , як вказує в ОСОБА_1
У відповідності до ст. 60 ЦПК України позов ОСОБА_1 є доведеним , доведено факт поширення недостовірної інформації , а також те , що вона порушує його особисті немайнові права .
2. Обставини озвучення , поширення ОСОБА_2 інформації в залі апеляційного суду Черкаської області під час розгляду вказаної справи про те , що ОСОБА_1 «бухає із головою Придніпровського районного суду м . Черкаси ОСОБА_3 в ресторані «Тарас Бульба « м . Черкаси , а також інформації про те , що «ОСОБА_1 підкупає суддів « після проголошення ухвали суду підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , які також узгоджуються із поясненнями позивача ОСОБА_1 в тому числі і в частині того , що ОСОБА_2 на цей рахунок було зроблено зауваження головуючим та запропоновано надати документальні підтвердження , оскільки ОСОБА_2 посилався , що в нього є фотографії .
Свідок ОСОБА_6 підтвердив вищевикладені обставини безпосередньо в судовому засіданні .
3. Встановлено , що поширена ОСОБА_2 вищевказана інформація не відповідає дійсності , в цій інформації є твердження про факти та події , що не мали місця в реальності . Згідно до ч.3 ст. 277 ЦК України негативна інформація , поширена про особу , вважається недостовірною , якщо особа яка її поширила не доведе протилежного \ презумпція добропорядності \ .
Відповідачем ОСОБА_2 не доведено протилежного , а в силу ст. 10 ЦПК України та ст. 277 ЦК України обов'язок довести , що поширена інформація є достовірною , лежить саме на відповідачеві .
Відповідач ОСОБА_2 не надав суду доказів про підтвердження інформації , яку він озвучив прилюдно відносно ОСОБА_1 , а тому , ця інформація є такою , що не відповідає дійсності , і твердження про факти чи події є такими , що не мали місця в реальності .
4. Також , в судовому засіданні встановлена та підтверджена сукупність наступних обставин, які дають право на задоволення позову ОСОБА_1, це :
а поширення інформації , тобто , доведення її до відому хоча би однієї третьої особи у будь - який спосіб
б поширена інформація стосується певної фізичної особи , тобто позивача
в поширення недостовірної інформації , тобто такої , яка не відповідає дійсності
г поширення інформації , що порушує особисті немайнові права , тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам , або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право .
Юридичними фактами правопорушення , які дають право на задоволення позову при розгляді даної категорії справ , є сукупність саме вищевказаних обставин .
Під поширенням інформації слід розуміти опублікування її у пресі , передачу по радіо, телебаченню , з використанням інших засобів масової інформації , поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку , викладення в характеристиках , заявах , листах , адресованих іншим особам , повідомлення в публічних виступах , в електронних мережах , а також в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній особі.
В судовому засіданні встановлено та підтверджено , що відповідачем ОСОБА_2 недостовірна інформація була поширена відносно ОСОБА_1 як під час розгляду справи , так і безпосередньо після закінчення її розглядом , за участю осіб , які приймали участь справі та складу суду , а також у присутності гр.. ОСОБА_5
Згідно з ч.3 ст. 277 ЦК України негативна інформація , поширена про особу , вважається недостовірною , якщо особа , яка її поширила , не доведе протилежного \ презумпція добропорядності \ .
Негативною слід вважати інформацію , в якій стверджується про порушення цією особою , зокрема , норм діючого законодавства , вчинення будь - якої іншої поведінки \ наприклад , порушення принципів моралі , загальновизнаних правил співжиття , неетична поведінка в особистому , суспільному чи політичному житті , тощо \ , і яка порушує право особи на повагу до гідності , честі .
Висловлювання ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 недостовірної інформації про те , що він «бухає з головою Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_3 в ресторані «Тарас Бульба « м . Черкаси « , а також про те , що « ОСОБА_1 підкупає суддів « у присутності третіх осіб суд вважає такими, що порушили право ОСОБА_1 на повагу до гідності і честі , оскільки його публічно звинувачено у порушенні норм діючого законодавства - підкупі суддів , у вчиненні злочину , якого він не скоював , фактично у хабарництві , а крім того , в неетичній поведінці в особистому житті , порушенні принципів моралі , причому озвученій з вживанням слова «бухає « , тобто , в принизливій та фактично образливій формі та носить характер негативної інформації про особу позивача , з акцентуванням характеристики особи у поведінці в побуті як схильної до систематичного вживання спиртних напоїв .
При цьому , судом враховано ст. 47-1 Закону України «Про інформацію « та розмежовано характер поширеної інформації , відносно якої виник спір - фактичного чи оціночного .
Відповідно до вказаної ст. 47-1 Закону України «Про інформацію « оціночними судженнями за винятком образи чи наклепу , є висловлювання , які не містять фактичних даних , зокрема критика , оцінка дій , а також висловлювання , що не можуть бути витлумачені як такі , що містять фактичні дані , з огляду на характер використання мовних засобів , зокрема вживання гіпербол, алегорій , сатири.
Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості , ці оціночні судження не є предметом судового захисту відповідно до ст. 277 ЦК України.
А тому , посилання відповідача ОСОБА_2 на те , що його висловлювання відносно ОСОБА_1 носили характер саме оціночних суджень , про його особливі стосунки із головою суду , суд не може визнати обґрунтованими і такими , що відповідають фактичним обставинам справи , оскільки доведено та підтверджено , що суб'єктивна думка , висловлена ОСОБА_2 16.07.2008 року відносно ОСОБА_1 містила в собі юридичні факти правопорушення , які дають право на задоволення позову і є сукупністю вищевказаних чотирьох обставин , а саме :
- поширення інформації \ доведення її до відома хоча би однієї третьої особи у будь - який спосіб \
- поширена інформація стосується певної \ конкретної \ особи ОСОБА_1 , тобто , позивача
- поширення недостовірної інформації , тобто такої , що не відповідає дійсності
- поширення інформації , що порушує особисті немайнові права , тобто \або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам , або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право .
Вищевказану та не достовірну інформацію , поширену ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 16.07.2008 року в залі судових засідань апеляційного суду Черкаської області не можна визнати оціночними судженнями .
5. Відповідальність за поширення недостовірної інформації наступає незалежно від вини особи , яка її поширила .
А тому , суд враховує обставини , визначені у вказаних пунктах рішення та вважає , що у відповідності до них , позовні вимоги ОСОБА_1 базуються на законі , є доведеними та підлягають до часткового задоволення .
При вирішенні даного спору суд враховує положення ст. 32 Конституції України щодо розмежування вимог про захист честі і гідності , ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації \ права на відповідь \ від вимог про захист інших особистих немайнових прав , зокрема , перелічених в ст. 270 ЦК України, порушених у зв'язку з поширенням про особу інформації , недоторканість якої спеціально охороняється Конституцією України та законами і поширення яких може спричинити моральну шкоду навіть у випадку , якщо ця інформація відповідає дійсності і не порочить гідність і честь або ділову репутацію .
Тобто , якщо інформація , яка порушує особисті немайнові права особи , є достовірною, вимоги про її спростування задоволені бути не можуть .
В силу ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини « , суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і правову позицію Європейського суду з прав людини , висловлену в його рішеннях , яка стосується питань тлумачення і застосування , перш за все , ст. 10 Конвенції відносно свободи масової інформації , як джерело права , а також повинні враховувати роз'яснення , дані в постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 1 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя « .
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах , відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те , що не передбачено законом , а ч.1 ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова , на вільне вираження своїх поглядів і переконань .
У п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами законодавства , що регулює захист честі , гідності , ділової репутації громадян та організацій « від 28 вересня 1990 року № 7 вказано , що при розгляді таких справ суди повинні з'ясовувати чи поширені відомості , про спростування яких пред'явлений позов , порочать честь , гідність або ділову репутацію позивача та чи відповідають дійсності.
Під поширенням відомостей слід розуміти опублікування їх в пресі , передачу по радіо, телебаченню , з використанням інших засобів інформації , викладення в характеристиках , заявах , листах , адресованих іншим особам , повідомлення в публічних виступах , а також іншій формі невизначеному колу осіб або хоча б одній особі.
Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова , на вільне вираження своїх поглядів і переконань .\ ст. 34 Конституції України \ .
Разом з тим , свобода слова не дає права на поширення недостовірної інформації та такої , що порочить гідність , честь та ділову репутацію .
У зв'язку з цим , статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї.
Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя , крім випадків , передбачених Конституцією .
Не допускається збирання , зберігання , використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди , крім випадків , визначених законом і лише в інтересах національної безпеки , економічного добробуту та прав людини .
Відповідно до ст. 275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється способами , встановленими главою 3 цього Кодексу , а також іншими способами , встановленими відповідно до змісту цього права , способу його поширення та наслідків , що їх спричинило це порушення .
До таких спеціальних способів захисту відносяться - спростування недостовірної інформації та \ або право на відповідь \ ст. 277 ЦК України \ , заборона поширення інформації , якою порушуються особисті немайнові права \ ст. 278 ЦК України \ .
Примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності , честі і ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачений в статтях 16,277 ЦК України .
А тому , відповідно до ст.ст. 94, 277 ЦК України ОСОБА_1 , як фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації , має право на відповідь , а також на спростування цієї інформації .
ОСОБА_1 же просив суд визнати поширену інформацію щодо нього , яка принижує його честь і гідність - недостовірною та стягнути в рахунок відшкодування моральної шкоди 1690 гривень , а також понесені судові витрати .
Способами захисту , крім вище вказаних , відповідно до чинного законодавства можуть бути також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди , завданими такими порушеннями , які вирішуються у відповідності із загальними підставами відповідальності за заподіяння шкоди .
При вирішенні вимоги про відшкодування моральної шкоди суд враховує роз'яснення, дані в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної \ немайнової \ шкоди « від 31 березня 1995 року №4 \ з відповідними змінами \ , зокрема в його п.11 .
Відповідно до п.4 ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у приниженні гідності , честі фізичної особи , а також ділової репутації .
В судовому засіданні встановлено та підтверджено , що поширення відповідачем ОСОБА_2 неправдивої інформації щодо ОСОБА_1 про те , він «бухає з головою Придніпровського районного суду м . Черкаси ОСОБА_3 в ресторані «Тарас Бульба « м . Черкаси « , що «ОСОБА_1 підкупає суддів « є таким , що принизило честь і гідність позивача в очах третіх осіб та завдало йому моральних страждань та переживань .
Суд вважає обґрунтованими посилання позивача ОСОБА_1 про те , що такі дії відповідача сформували у присутніх осіб негативну думку щодо нього як особистості , давали підстави та свідчили про порушення ним норм моралі та чинного законодавства за відсутності будь - яких доказів на цей рахунок , такі висловлювання принизили його честь та гідність, а крім того , вживання слова «бухає « носить брутальний та принизливий характер .
В чинному діючому законодавстві відсутні визначення понять честі , гідності чи ділової репутації і вони , являючись морально - правовими категоріями , пов'язаними між собою , тим не менш можуть бути самостійними об'єктами судового захисту .
Зокрема , під гідністю розуміється внутрішня самооцінка особистості , його властивостей , здатностей , світогляду , суспільного значення, а з честю пов'язується суспільна оцінка особистості , міра її духовних , соціальних цінностей .
Таким чином , честь і гідність тісно пов'язані між собою .Якщо гідність - цінність людини , то честь - це , по суті , оцінка цієї цінності .
Гідність та честь є особистими немайновими благами , невіддільними від особистості. Вони виникають з моменту народження людини .
Відповідачами у справі про захист честі , гідності чи ділової репутації є фізична або юридична особа , яка поширила недостовірну інформацію , а також автор цієї інформації .
А тому , автор цієї інформації ОСОБА_2 , як фізична особа , яка поширила недостовірну інформацію і має нести цивільно - правову відповідальність .
А тому , суд , враховуючи вищевказані рекомендації Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної \ немайнової \ шкоди « \ пункти 3, 11\ та при встановленні посягання на честь , гідність ОСОБА_1 , вважає , що моральна шкода підлягає відшкодуванню у повному обсязі -1690 гривень , який відповідає характеру та обставинам спричинення шкоди та узгоджується із п.9 вказаного Пленуму ВС України , враховуючи при цьому , що даний спір не викликав значний громадський резонанс .
Що стосується пояснень свідків ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_5 , то суд оцінює критично пояснення вказаних осіб щодо обставин заперечення поширення ОСОБА_2 недостовірної інформації щодо позивача 16.07.2008 року в апеляційному суді Черкаської області , оскільки цьому є певні обставини , які мають пряме та безпосереднє відношення до даного спору та такі пояснення носять об'єктивно зацікавлений характер .Так , між ОСОБА_1 і ОСОБА_9 існує межовий спір в судовому порядку , що визнається сторонами та призвело до напружених стосунків між ними .
Також встановлено та підтверджено , що ОСОБА_4 являється тіткою ОСОБА_9, тобто , вказані особи перебувають в родинних відносинах , а розгляд апеляційної скарги ОСОБА_7 представником якої був ОСОБА_7 Г.О.16.07.2008 року відбувався за участю сторін , де представником ОСОБА_4 був відповідач ОСОБА_2 , та відповідно до витребуваних та досліджених в судовому засіданні матеріалів про відмову у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_9, ОСОБА_2 ОСОБА_5 , витребуваних з Управління СБУ України в Черкаській області - їхні дії 16.07.2008 року в апеляційному суді Черкаської області носили узгоджений характер відносно позивача ОСОБА_1 , в результаті чого позивач ОСОБА_1 змушений звернутися до правоохоронних органів за захистом порушеного права .
Підтвердження вищевказаним обставинам є постанова про відмову у порушенні кримінальної справи Управління СБУ України в Черкаській області від 8 серпня 2008 року щодо вказаних осіб за ст. 6 п.2 КПК України , а також матеріали про відмову , які досліджені в судовому засіданні .
При цьому , згідно до вищевказаної постанови від 2.08.2008 року - в ході судового засідання 16.07.2008 року ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 викрикували лише образливі вислови на адресу ОСОБА_1 пов'язані з його належністю до єврейської національності , відповідальність за які передбачена Цивільним Кодексом України , однак не виказували висловів щодо знищення євреїв , як національної групи , та вчинення погромів , підпалів , знищення майна , захоплення будівель , насильницького виселення громадян єврейської національності , громадянин ОСОБА_9 не організовував антисемітських мітингів біля помешкання ОСОБА_1
А тому , вказані особи є зацікавленими у вирішенні спору , а їхні пояснення не носять об'єктивний характер щодо дійсних обставин справи .
Також суд оцінює критично і пояснення свідка ОСОБА_5 з вищевикладених обставин , яка була 16.07.2008 року в залі судових засідань апеляційного суду Черкаської області та діяла узгоджено із ОСОБА_4, ОСОБА_2 , ОСОБА_9 відносно ОСОБА_1 , а тому , її пояснення також не носять об'єктивний характер та носять зацікавлений характер .
Що стосується пояснень свідка ОСОБА_10 , яка 16.07.2008 року , як секретар судового засідання , підтвердила обставини виконання своїх обов'язків по виготовленню протоколу судового засідання при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_7 на ухвалу Соснівського районного суду м . Черкаси 28.03.2008 року про відкриття провадження у справі у справі за позовом ОСОБА_4 до Черкаського відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз , судового експерта ОСОБА_6 про визнання незаконними висновку експертизи та дій .
При цьому зазначила , що фіксування технічними засобами розгляду даної апеляційної скарги не здійснювалось за відсутності клопотань сторін щодо такої фіксації , а обставини розгляду даної скарги вона не пам'ятає , оскільки збігло багато часу , зміст протоколу підтвердила .
В частині позовних вимог ОСОБА_1 ,а саме , щодо визнання фактів про те , що ОСОБА_2 ображав його - «жидовська морда « та «геть жидів до Палестини « має бути відмовлено , оскільки вони не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Згідно постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 2.08.2008 року в ході судового засідання 16.07.2008 року ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 викрикували образливі вислови на адресу ОСОБА_1 , пов'язані з його належністю до єврейської національності , проте , в ході розгляду даної позовної заяви докази на цей рахунок відносно відповідача ОСОБА_2 суду не надані .
У зв'язку із задоволенням позовних вимог позивача ОСОБА_1 судові витрати у відповідності до ст.ст. 84,88 ЦПК України підлягають до стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача , а саме - по оплаті державного мита в сумі 17 гривень , витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7 гривень 50 копійок , а також витрати за надання правової допомоги в сумі 1000 гривень , що підтверджено відповідними квитанціями , доданими до справи .\ відповідно № 5 від 13 серпня 2008 року , №4 від 2 жовтня 2008 року та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 03\1 від 2 березня 2009 року \ .
Що стосується письмових заперечень ОСОБА_2 на позовні вимоги ОСОБА_1 та оцінки їх з точки зору відповідності до вимог чинного законодавства , який регулює питання захисту честі, гідності та ділової репутації , то слід зазначити , що їх зміст не в повній мірі узгоджується із фактичними обставинами справи та є вибраним способом захисту від позовних вимог позивача .
Право висловлювати судження , оцінки , думки гарантовано ст. 34 Конституції України , а також закріплене в ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є складовою частиною національного законодавства .
Разом з тим , свобода слова не дає права на поширення недостовірної інформації та такої , що порочить гідність і честь чи ділову репутацію . У зв'язку з цим , статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї .
Способами захисту гідності , честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути , крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації , також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди , завданими такими порушеннями як фізичній , так і юридичній особі . А тому , посилання відповідача ОСОБА_2 у своїх запереченнях про те , що вказані позивачем дві вимоги разом не можуть вирішуватися , вимога про стягнення моральної шкоди не може ставитись - є хибними та не відповідають діючому законодавству .
Не є в повній мірі обґрунтованим і посилання відповідача на рішення Конституційного Суду України від 10.04.2003 року №8-рп \2003 як на підставу обґрунтованості заперечень позовних вимог ОСОБА_1
Конституційний Суд України в рішенні від 10 квітня 2003 року № 8- рп \ 2003 \ справа № 1-9\2003 про поширення відомостей \ визнав , що викладення в листах , заявах , скаргах до правоохоронного органу відомостей особою , на думку якої , посадовими чи службовими особами цього органу при виконанні функціональних обов'язків порушено її права , не може вважатися поширенням відомостей , які порочать честь, гідність та ділову репутацію або завдають шкоди інтересам цих осіб .Викладення в таких зверненнях завідомо неправдивих відомостей тягне за собою відповідальність , передбачену чинним законодавством України . Мається на увазі , що у випадку , коли особа звертається у вказані органи із заявою , в якій приводиться та чи інша інформація , і в разі , якщо зазначений орган компетентний її перевірити та дати відповідь , проте в ході перевірки вони не знайшли свого підтвердження , дана обставина не може сама по собі бути підставою для притягнення зазначеної особи до цивільно - правової відповідальності , так як у даному випадку мала місце реалізація особою конституційного права , передбаченого ст. 40 Конституції України , а не поширення недостовірної інформації .Разом з тим , судам слід мати на увазі , що наявність у такому зверненні завідомо неправдивих відомостей , а також у разі встановлення , що звернення особи до вказаних органів не мало під собою ніяких підстав і було викликано не наміром виконати свій громадський обов'язок або захистити свої права , свободи чи законні інтереси , тягне за собою відповідальність , передбачену законодавством України .
А тому , вказане рішення Конституційного Суду України в даному випадку не має відношення до обставин даної цивільної справи , оскільки в ньому про зовсім інші обставини йдеться мова .
Враховуючи вищевикладене , суд вважає , що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню із вищевикладених підстав .
На підставі ст.ст. 10, 11, 60 , 213-215, 84, 88 ЦПК України та керуючись ст. ст. 19, 32, 34 Конституції України , ст.ст. 16, 23, 94 275, 277 ЦК України , рішенням Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року №8 - рп \2003 , постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної \ немайнової \ шкоди « від 31 березня 1995 року № 4 \ з відповідними змінами \ , суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково .
Визнати відомості :» ОСОБА_1 бухає із головою Придніпровського районного суду м . Черкаси ОСОБА_3 в ресторані «Тарас Бульба « м . Черкаси « , поширені ОСОБА_2 16 липня 2008 року в апеляційному суді Черкаської області під час розгляду справи за № 22ц-1257\08 за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Соснівського районного суду м . Черкаси від 28 березня 2008 року про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Черкаського відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз, судового експерта ОСОБА_6 про визнання незаконними висновку експертизи та дій , а також відомості : «ОСОБА_1 підкупає суддів «, поширені ОСОБА_2 після проголошення судом ухвали по даній справі - недостовірними , що принижують \ ганьблять \ честь і гідність ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1690 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по оплаті державного мита в сумі 17 гривень, витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7 гривень 50 копійок та витрати за надання правової допомоги в сумі 1000 гривень .
В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити .
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення постанови . Апеляційну скаргу на постанову може бути подано протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження постанови через суд першої інстанції до Київського апеляційного адміністративного суду .
ГОЛОВУЮЧИЙ КЛОЧКО О.В.