"05" травня 2009 р.11:00Справа № 14/49/09
За позовом: Первомайський міськрайцентр зайнятості, м. Первомайськ, Миколаївська область,вул.Шевченко,18
До відповідача: Первомайський спеціальний дитячий будинок для розумово відсталих дітей, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул.Корабелів,8а
Суддя - Цвєткова П.В.
При секретарі -Маліченко А.А.
Від позивача Натіна Н.В. дов. від 14.12.2007 р.
Від відповідача Верхова Л.В. директор
В засіданні приймає участь
Суть спору: Стягується 6160 грн. штрафу за неподання звіту про фактичне вивільнення працівника.
Відповідач письмовий відзив суду не надав, в судовому засіданні представник відповідача пояснив, що позов не визнає, оскільки працівник, який 13.11.2008 р. був звільнений ,в зв'язку зі скороченням штату, 20.11.2008 р. був поновлений на роботі, наказом № 162 від 20.11.2008 р. скасовано наказ № 150 від 13.11.2008 р. про звільнення.
Позивач звернуся до суду з позовом до відповідача про стягнення 6160 грн. штрафу за неподання звіту про фактичне вивільнення працівника.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив таке:
Первомайський спеціальний дитячий будинок для розумово відсталих дітей, Миколаївська область, м. Первомайськ являється платником страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, як роботодавець, він зареєстрований у Первомайському міськрайцентрі зайнятості.
Згідно з п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням, скороченням чисельності або штату працівників, повідомляють про це не пізніше як за два місяці у письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення-направляють списки фактично вивільнених працівників. Вказана звітність подається службі зайнятості у вигляді звіту за формою № 4-ПН про фактичне вивільнення працівників.
З персональної картки 145212608112000001 від 20.11.2008 р. безробітної ОСОБА_3 позивачем було встановлено, що її звільнили 13.11.2008 р. з посади вихователя на підстав п.1 ст. 40 Кодексу Законів про працю України в зв'язку із скороченням штату з Первомайського спеціального дитячого будинку для розумово відсталих дітей, Миколаївська область, м. Первомайськ, що підтверджується трудовою книжкою ОСОБА_3М.( ар.с.8-9).
Відповідач не надав центру зайнятості звіт про фактичне вивільнення працівників в десятиденний строк після вивільнення, що є порушенням п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення», за яке накладається штраф у розмірі річної заробітної плати працівника.
Позивач зробив розрахунок суми штрафу відповідно до суми мінімальної заробітної плати, яка складала за період з листопада 2007 р. по жовтень 2008 р. включно - 6160 грн.
Позов задоволенню не підлягає з оглядом на таке:
Відповідач надав суду виписку з книги наказів, яка свідчить, що наказом № 162 від 20.11.2008 р. наказ № 150 від 13.11.2008 р. «Про звільнення з роботи ОСОБА_3 на підставі п.1 ст.40 КЗпП України визнано недійсним». Згідно п.5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення»при вивільненні працівників підприємство, установа, організація повинна в десятиденний строк після вивільнення працівників направити списки фактично вивільнених працівників державній службі зайнятості. В зв'язку з тим, що наказ № 150 про звільнення ОСОБА_3 прийнятий 13.11.2008 р., а наказ № 162 про визнання наказу № 150 недійсним прийнятий від 20.11.2008 р., тобто через шість днів, коли десятиденний строк для направлення звіту в центр зайнятості ще не минув, тому відпали правові підстави для повідомлення державної служби зайнятості про фактично вивільнених працівників та нарахування відповідачу штрафу.
За таких умов позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94 ,160-163, 167,254 КАСУ, господарський суд
В позові відмовити.
Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням господарського суду.
СуддяП.В.Цвєткова