Справа № 1-41/2009 р.
15 квітня 2009 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Овсієнка В.В.
при секретарі Дроботі С.О.
з участю прокурора Іванова С.С.
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла справу про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки і мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученої, непрацюючої, раніше судимої:
2 квітня 2003 року Смілянським районним судом за ч. 1 ст. 164 КК України на 1 рік обмеження волі і звільненої у від відбування покарання з випробуванням однорічним іспитовим строком;
12 квітня 2006 року Смілянським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 164 КК України на 2 роки 2 місяці обмеження волі, звільненої 3 липня 2008 року по відбуттю строку покарання;
за ч. 2 ст. 164 КК України
встановив:
ОСОБА_2, будучи зобов'язаною згідно з рішенням Смілянського районного суду від 18 лютого 2001 року сплачувати аліменти на користь дитячих навчальних закладів на утримання дітей: доньок Оксани, ІНФОРМАЦІЯ_4, Ганни, ІНФОРМАЦІЯ_5 та сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 25 січня 2001 року та до повноліття дітей, злісно ухиляється від сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3, що виразилось в тому, що вона будучи фізично здоровою і працездатною, тривалий час ніде не працювала, не приймала міри до працевлаштування, за допомогою в працевлаштуванні до центру зайнятості не зверталася, тому станом на 26 березня 2009 року допустила заборгованість по сплаті аліментів за 8 місяців 26 днів в сумі 2364 гривні 69 копійок.
Підсудна свою вину у вчиненні злочину визнала повністю і суду показала, що дійсно має двох доньок: Оксану та Ганну, а також сина ОСОБА_3, але була позбавлена батьківських прав щодо них і згідно з рішенням Смілянського районного суду від 18 лютого 2001 року зобов'язана платити аліменти на користь дитячих навчальних закладів, де перебувають діти на їх утримання. На теперішній час дочки уже дорослі, а на утримання сина ОСОБА_3 тривалий час аліменти не сплачувала, так як маючи мізерні випадкові заробітки не могла виділити кошти на утримання дитини, будучи фізично здоровою і працездатною. У вчиненні злочину щиро розкаюється, просить суворо не карати.
Крім повного визнання підсудною, її вина у вчиненні злочину підтверджуються доказами по справі:
? показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на досудовому слідстві, перевіреними в судовому засіданні про те, що ОСОБА_2 має двох доньок та сина на утримання яких повинна сплачувати аліменти, але вона не працює, зловживає алкоголем, участі у вихованні дітей не приймає та коштів на їх утримання не сплачує, внаслідок чого за нею утворилась заборгованість /а.с.31,32/;
? даними довідки Смілянського міського відділу державної виконавчої служби від 30 березня 2009 року про те, що за ОСОБА_2 утворилась заборгованість по сплаті аліментів за 8 місяців 26 днів в сумі 3601 гривня 50 копійок /а.с.33/;
? даними виконавчого листа від 18 лютого 2001 року про те, що ОСОБА_2 зобов'язана сплачувати аліменти на користь дитячих установ, де будуть перебувати діти, на утримання доньок Оксани, Ганни та сина ОСОБА_3, починаючи з 25 січня 2001 року /а.с.5,6/;
? даними довідки Смілянського міськрайонного центру зайнятості про те, що ОСОБА_2 на обліку не перебуває та за допомогою по працевлаштуванню не зверталася /а.с.7/;
Дії підсудної ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 164 КК України, оскільки вона злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини, як особа раніше судима за злочини передбачені цією статтею.
Призначаючи покарання Валантир, суд враховує, ступінь тяжкості вчиненого нею злочину та особу підсудної, яка не працює, характеризується за місцем проживання негативно, як пом'якшуючі покарання обставини - щире каяття Валантир у вчиненому злочині, однак з урахуванням особи підсудної, яка раніше неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності, що свідчить про вперте небажання її стати на шлях виправлення та перевиховання, вважає, що вона не може бути виправлена без ізоляції від суспільства і повинна відбувати покарання у виді обмеження волі.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -
засудив:
ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, що передбачений ч. 2 ст. 164 КК України, і призначити їй покарання - 2 роки 4 місяці обмеження волі.
Відбуття покарання їй рахувати з моменту прибуття до виправного центру.
Запобіжний захід ОСОБА_2, залишити дотеперішній - підписку про невиїзд, до вступу вироку в законну силу.
Апеляція на вирок може бути подана до Апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Головуючий: