Справа №2-1488/09
01 червня 2009 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Мавроді Р.Ф.
секретаря Ганжа Т.А.
за участю позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника 3-ї особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Доброполье цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа Орган опіки та піклування Добропільської міської Ради про відібрання дитини ,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про відібрання дитини.
Ухвалою суду від 12 травня 2009 року до участі в справі був залучений у якості 3-ї особи Орган опіки та піклування Добропільської міської Ради.
Свої позовні вимоги позивачка мотивувала тим, що рішенням Добропільського міськрайонного суду від 25.02.2008 року її зобов'язали не чинити перешкоди відповідачу в зустрічах з дитиною - сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та його вихованні, згідно днів та часів , встановлених опікунською Радою Добропільського виконкому від 12.12.2007 року, а саме 2 рази на тиждень ( субота та неділя) з 15.00 год. до 19.00 год. До 8 березня 2009 року відповідач не порушував рішення опікунської Ради, але 8 березня 2009 року забрав дитину і привіз її через три дні тільки після втручання робітників міліції. 28 березня 2009 року він знову забрав дитину для зустрічі з нею та час подання позову до суду, а саме до 21.04.2009 року дитину не повернув. Самостійно повернути дитину у неї не вийшло. Після звернення до органів міліції, вона 17 квітня 2009 року отримала копію постанови про відмову в порушенні кримінальної справи по факту її заяви.
У судовому засіданні позивачка уточнила свої позовні вимоги і в зв'язку з тим, що після проведення судом попереднього судового засідання 12 травня 2009 року відповідач добровільно повернув їй дитину, вона просить стягнути з відповідача на свою користь спричинену їй діями відповідача моральну шкоду в розмірі 5000 грн. та судові витрати. В обґрунтування вимог про відшкодування моральної шкоди позивачка в судовому засіданні зазначила, що у зв'язку з тим, що її дитина протиправно була забрана відповідачем з постійного місця мешкання, була відсутня дома з 28 березня по 12 травня 2009 року вона дуже сильно хвилювалась, переживала та відчувала сильні моральні страждання. Крім того, позивачка зазначила, що 14 лютого 2009 року вона народила дитину та годувала її груддю. Після того, як відповідач протягом півтора місяця утримував у себе її сина, у неї пропало молоко і вона вимушена годувати дитину шляхом штучного годування. Просить стягнути з відповідача на свою користь у рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн. та судові витрати - витрати на правову допомогу в сумі 280 грн. та сплачений ІТЗ.
Відповідач в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог і вказав, що дійсно 12 травня 2009 року повернув дитину позивачці, але вона продовжує перешкоджати йому зустрічатися з дитиною відповідно до графіку. Заперечує проти стягнення з нього моральної шкоди, тому що вважає, що молоко у позивачці зникло зовсім з інших причин, позивачка не надала переконливих доказів в обґрунтування спричинених їй відсутністю дитини моральних страждань. Просить у задоволенні позову відмовити.
Представник 3-ї особи, діюча на підставі доручення, позовні вимоги позивачки про відшкодування моральної шкоди підтримала.
Вислухавши пояснення та доводи сторін, представника 3-ї особи, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Встановлено, що сторони є батьками малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Сторони з 2007 року проживають окремо. Дитина знаходиться з матірь'ю та постійно з нею проживає. Рішенням Добропільського міськрайонного суду від 25 лютого 2008 року шлюб між сторонами був розірваний.
У 2007 році відповідач звертався до опікунської ради Добропільського виконкому для вирішення питання про участь його в вихованні дитини в зв'язку з тим, що він проживає окремо від дитини. Прохає про встановлення окремих днів для спілкування з сином.
Рішенням № 12 від 12.12.2007 року опікунська Рада Добропільського міськвиконкому призначила відповідачу зустрічі для спілкування з дитиною 2 рази на тиждень ( субота та неділя) з 15.00 год. до 19.00 год.
Рішенням Добропільського міськрайонного суду від 25.02.2008 року позивачку було зобов'язане не чинити перешкоди в зустрічах з дитиною - сином ОСОБА_2 та його вихованні, згідно вищевказаних днів та часів.
Таким чином, аналізуючи дані факти, суд приходить к висновку, що сторони добровільно погодились, що постійним місцем проживання дитини буде місце проживання позивачки.
Відповідач в судовому засіданні не заперечував проти того, що у зв'язку з суперечками з колишньою дружиною з приводу зустріч та виховання дитини, він 28 березня 2009 року забрав дитину до себе додому, тому що, нібито, сама дитина прохала його про це. Дійсно, після проведення судом попереднього судового засідання 12 травня 2009 він повернув дитину позивачці. Причинами такої поведінки відповідача, з його слів, стало небажання позивачки надавати йому дитину для зустрічей . Але до опікунської ради зі скаргами на протиправні дії позивачки він не звертався.
Згідно до ст..162 СК України , якщо один із батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала.
Дитина не може бути повернута лише тоді, коли залишення її за попереднім місцем проживання створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров'я.
Особа , яка самочинно змінила місце проживання малолітньої дитини, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому, з ким вона проживала.
Обставин, які б свідчили про неможливість проживання дитини разом з матір'ю судом встановлено не було.
Таким чином, судом було встановлений факт самочинної , без згоди позивачки зміни місця проживання малолітньої дитини відповідачем.
Судом прийнято до уваги, що позивачка перенесла визначені моральні і щиросердечні страждання, заподіяні відповідачем, винного в самочинної зміні місця проживання малолітньої дитини, що в деякій мері змінили її спосіб життя і вважає за необхідне, що ці життєві обмеження повинні бути відповідним чином компенсовані.
Визначаючи суму морального збитку, суд виходить з розміру позовних вимог позивачки, ступеня порушень її життєвих зв'язків , характеру додаткових зусиль в організації життя, викликаних відсутністю рідної малолітньої дитини, і з урахуванням принципів розумності та справедливості, вважає можливим стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування морального збитку суми в розмірі 1000 гривень.
В іншій частині позову слід відмовити.
Відповідно до ст.ст.84,88 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки варто стягнути витрати , пов'язані з правовою допомогою в сумі 280 грн., що підтверджуються наявною довідкою адвоката, та сплачений ІТЗ в сумі 7,50 грн.
На підставі ст.162 СК України, ст.ст.23,1167 ЦК України, керуючись ст.5,10,60,88,212-215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа Орган опіки та піклування Добропільської міської Ради про відібрання дитини задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної неправомірною зміною місця проживання малолітньої дитини суму в розмірі 1000 ( одна тисяча) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме за надання правової допомоги в сумі 280 ( двісті вісімдесят) гривен та інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 7 ( сім) гривень 50 коп
В інший частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в сумі 8 ( вісім) гривень 50 коп.
Рішення суду може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області через Добропільський міськрайсуд протягом двадцяти днів після подачі заяви на апеляційне оскарження, що може бути подане протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.
Головуючий суддя Р.Ф. Мавроді