Справа № 1-295/2008 p.
21 квітня 2008 року Святошинський районний суд міста Києва
в складі: головуючого - судді Почупайло А.В.
при секретарі Єрмак Л.В.
за участю прокурора Морозова О.Ю.
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився в м. Кіровограді, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України не судимого,
у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, -
встановив:
Підсудний ОСОБА_2 17 лютого 2008 року, приблизно о 17.20 годин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на території ринку „Роздол", розташованого по пр-ту Перемоги, 100-А в м. Києві, відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_3, завдавши потерпілій матеріальну шкоду.
17 лютого 2008 року, приблизно о 17.00 годин, ОСОБА_2, знаходячись разом зі своїми знайомими ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в кафе „Еталон", розташованого на території ринку „Роздол" по пр-ту Перемоги 100-А в м. Києві, вживали спиртні напої.
Вийшовши з кафе на територію ринку „Роздол" по пр-ту Перемоги 100-А в м. Києві, ОСОБА_2 приблизно в 17.20 годин побачив раніше йому незнайому ОСОБА_3, яка розмовляла по мобільному телефону.
У цей час ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вирішив відкрито викрасти чуже майно, яке належить ОСОБА_3
Не повідомляючи ОСОБА_4, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 про свої злочинні наміри, ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, підійшов до ОСОБА_3, і після того як остання закінчила розмовляти по мобільному телефону, і поклала його до кишені своєї куртки, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_3, вихопивши своєю рукою з кишені останньої мобільний телефон «Nokia 5200» іноземного виробництва, ціною 885 гривень 51 копійку, зі стартовим пакетом «DJUICE», ціною 20 гривень, на рахунку якого знаходились гроші в сумі 13 гривень, а всього на загальну суму 918 гривень 51 копійку, завдавши потерпілій матеріальну шкоду
З викраденим чужим майном ОСОБА_2 з місця скоєння злочину втік, розпорядившись у подальшому викраденим на свій розсуд.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому складі злочину, передбаченому ч. 1 ст. 186 КК України визнав повністю, щиросердно розкаявся, підтвердив суду обставини скоєння ним злочину, вказавши на час, місце, спосіб і мету скоєння злочину та показав, що з 2004 року він приживає в с Тарасівка Київської області, неофіційно працює на будівництві.
17 лютого 2008 року приблизно в 12 годин йому зателефонував ОСОБА_4 і попросив поїхати з ним у м. Київ, щоб вибрати телевізор, на що він погодився. Після цього вони зателефонували ОСОБА_6 і втрьох поїхали до м. Києва. Приїхавши до залізничного вокзалу, вони пішли на ринок, але не знайшли потрібного телевізора й купили дві пляшки горілки. Після цього вони зателефонували ОСОБА_5, який на той час знаходився в м. Києві, і останній приїхав до них. В одному з кафе на залізничному вокзалі, вони розпили придбану горілку й поїхали
на ринок "Роздол" по пр-ту Перемоги, 100-А в м. Києві. На території ринку вони зайшли в кафе "Еталон" де ще вживали спиртне. У тому ж кафе за сусіднім столиком сиділо декілька раніше незнайомих їм дівчат і хлопець, які пили пиво. Коли вони сиділи за своїм столиком, то хотіли познайомитись з дівчатами, але останні не хотіли з ними знайомитись. Приблизно в 17 годин коли вони випили горілку, то вийшли з кафе на вулицю. У цей час на вулицю також вийшли дві дівчини, які пішли до туалету. Коли дівчата вийшли з туалету неподалік кафе, то він знову почав бесіду, щоб познайомитись з дівчатами й продовжити відпочинок разом, але дівчата йому відмовили. Коли він стояв поруч із дівчатами, то одна з дівчат, як пізніше йому стало відомо, це була ОСОБА_3 дістала з кишені мобільний телефон і стала по ньому розмовляти. Побачивши в ОСОБА_3 мобільний телефон, він вирішив його викрасти. Коли ОСОБА_3 закінчила розмову по мобільному телефону то поклала його в кишеню своєї куртки, а сама дістала цигарку, і стала підпалювати запальничкою. У той час коли ОСОБА_3 підпалювала цигарку й не спостерігала за своїм мобільним телефоном, він своєю рукою вихватив з її кишені мобільний телефон і втік. У подальшому він витягнув із мобільного телефону сім-карту, яку викинув, а мобільний телефон залишив собі.
19 лютого 2008 року він був затриманий працівниками міліції, які доставили його до Святошинського РУ м. Києва, де він розповів при яких обставинах скоїв крадіжку мобільного телефону, і викрадений мобільний телефон у нього був вилучений.
Оскільки підсудний ОСОБА_2 свою вину в скоєному визнав повністю та не оспорює фактичні обставини справи, то суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показами підсудного ОСОБА_2 та дослідженням матеріалів справи, що характеризують особу підсудного.
Таким чином, дослідивши зібранні по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого йому складу злочину повністю доведена й кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 186 КК України є правильною, оскільки він відкрито викрав чуже майно.
Обговорюючи питання про міру та вид покарання підсудному ОСОБА_2 суд, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, характеристику особи підсудного, який посередньо характеризується за місцем тимчасового утримання в ІТУ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, в силу ст. 89 КК України не судимий, скоїв злочин у стані алкогольного сп'яніння, на час скоєння злочину суспільно-корисною працею зайнятий не був, не працює, його відношення до скоєного, щире каяття в скоєному, що тяжких наслідків від скоєного не настало, заподіяна злочином шкода потерпілій повністю відшкодована, та вважає за необхідне обрати йому покарання пов'язане з позбавленням волі, так як приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання неможливо без ізоляції від суспільства.
Речові докази по справі: мобільний телефон «Nokia 5200», коробку з під мобільного телефону «Nokia 5200», фіскальний чек на покупку мобільного телефону «Nokia 5200», передані під зберігальну розписку потерпілій ОСОБА_3, суд вважає за необхідне залишити у власності потерпілої.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з 20 лютого 2008 року.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2, до вступу вироку в законну силу, залишити тримання під вартою в Київському СІЗО (№13) Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Київській області.
Речові докази по справі: мобільний телефон «Nokia 5200», коробку з під мобільного телефону «Nokia 5200», фіскальний чек на покупку мобільного телефону «Nokia 5200», передані під зберігальну розписку потерпілій ОСОБА_3 - залишити у власності потерпілої.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 днів, із моменту вручення копії вироку засудженому, а рештою учасників процесу, у той же строк із моменту його проголошення.