Справа № 5-105/09
судового засідання
13 березня 2009 року
Шевченківський районний суд міста Львова
в складі: головуючого - судді Невойта П.С.,
з участю прокурора - Федюк В.П.
при - секретарі с/з ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому виїзному судовому засіданні у місті Львові заяву засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця: АДРЕСА_1 про застосування до нього Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 року, -
вироком Чортківського районного суду Тернопільської області від 07 грудня 2005 року ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2, 190 ч.2,70 КК України та засуджений до покарання у вигляді позбавлення волі строком до 4 (чотирьох) років. Початок строку покарання - 24 серпня 2005 року, кінець строку покарання - 24 серпня 2009 року.
На день набрання чинності Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року, станом на 26 грудня 2008 року, ОСОБА_2 вважається особою, яка вперше засуджена за умисний злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років та як особа, яка відбула більше половини призначеного строку основного покарання
Засуджений ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про застосування до нього Закону України “Про амністію” від 12 грудня 2008 року, так як він відбув більше половини призначеного строку основного покарання. У судовому засіданні заяву підтримав та додатково пояснив, що у нього були дисциплінарні стягнення під час відбування покарання у Личаківській ВК № 30, але 27.12.2008 року погашені за терміном давності.
Перевіривши представлені матеріали до заяви засудженого, оглянувши матеріали особової справи та відомості про поведінку засудженого, заслухавши представника адміністрації виправної колонії, заяву та пояснення засудженого, висновок прокурора про не підтримання заяви засудженого, суд вважає, що заява ОСОБА_2 не підлягає до задоволення, оскільки ОСОБА_2 засуджений за умисний злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років, та як особа, яка на день набрання чинності закону відбула більше половини призначеного строку основного покарання. Однак, як вбачається з довідки по особовій справі на засудженого ОСОБА_2 про наявність стягнень і заохочень, станом на 26.12.2008 року, на день набрання Закону України "Про амністію" чинності, засуджений мав дисциплінарне стягнення , яке відповідно до вимог ст. 133 КВК України вважається злісним та не було погашене. Отже, засуджений ОСОБА_2 станом на 26.12.2008 року був злісним порушником установленого порядку відбування покарання, а тому у відповідності до п «є» ст.7 Закону України "Про амністію" йому слід відмовити у задоволенні заяви.
На підставі наведеного, керуючись ст. 411 КПК України, ст. 7 п “є”, 8, 9, 10 Закону України “ Про амністію “ від 12 грудня 2008 року, суд, -
У задоволенні заяви засудженого ОСОБА_2 про застосування до нього Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 року - відмовити.
На постанову суду протягом семи діб з дня її проголошення прокурор, засуджений мають право пода-
ти апеляції до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд міста Львова.
Суддя Невойт П.С.