Справа № 2-а-902/2009 р.
Іменем України
21 травня 2009 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
Головуючого - судді Бездідька В.М.,
при секретарі Тищенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Прилуки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого сержанта міліції інспектора ДПС ВДАІ м. Суми ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач пред”явив позов до суду пославшись на наступне.
17 березня 2009 року старшим сержантом міліції інспектором ДПС ВДАІ м. Суми ОСОБА_2 винесено постанову ВМ № 186789 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 гривень на користь держави.
Вважає, що постанова є незаконною, необґрунтованою, недоведеною та підлягає скасуванню з наступних підстав.
В протоколі серія АГ № 186789 від 17.03.1009 року інспектор ДПС зазначив, що він 17.03.2009 року о 13 год по вул. Біл. шлях м. Суми керував автомобілем НОМЕР_1, який виїхав на перехрещення проїжджої частини згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, не продовжив рух в наміченому напрямку не залежно від сигналу світлофора, порушення зафіксовано фотоапаратом „Олімпус” FE 290”, чим порушив п. 16.8 ПДР України. Відповідно до п. 16.8 ПДР України, він регулює проїзд перехрещення проїзних частини, а в протоколі зазначено „перехрещення проїжджої частини” однієї, а як наслідок не може застосовуватись як підстава до притягнення до адміністративної відповідальності. Фіксація фотоапаратом „Олімпус” FE 290” - є незаконною., жодної фотографії йому не було надано. Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР не є автоматичним засобом фото чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп”ютер (визначаються та параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об”єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо. Між тим, ст.. 14-1 КУпАП передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобом фото-, кіно- або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції і зокрема ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.
До того ж, у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію, яка марка приладу, яким вона проводилася, тощо. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів, тому при оцінці як законності так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників. Відповідно до п.п. 12.2, 12.3 зазначеної інструкції, визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. При цьому нагляд за рухом з автомобіля без спеціального пофарбування та спеціальних сигналів допускається виключно у випадках руху у потоку транспорту. А використання приватних транспортних засобів не допускається взагалі. У відповідності до ст.. 10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність” на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки. Таких документів йому співробітником ДАІ надано не було. Номер засобу вимірювальної техніки у протоколі та постанові відсутній, внаслідок чого перевірити наявність цих документів неможливо.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами. Разом з тим положення даної статті вказує на те, що належними доказами можуть бути також показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення складається в разі його вчинення, але оскільки адміністративного правопорушення не було (не було пред”явлено жодного доказу крім безпідставних звинувачень, не зафіксовано належним чином, як того вимагає законодавство, з врахуванням допущених порушень під час складання протоколу) він не може бути належним доказом його вини, і за таких обставин відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочато у зв”язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідач в судове засідання не з”явився, хоча про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.
Суд, заслухав доводи позивача, пояснення свідка, дослідив матеріали справи і прийшов до наступних висновків, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до протоколу серія АГ № 186789 складеного інспектором ДПС м. Суми старшим сержантом міліції ОСОБА_2 вбачається, що 17 березня 2009 року близько 13 години 00 хвилин в м. Суми по вул.Біл. шлях ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_2 який виїхав на перехрещення проїжджої частини згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, не продовжив рух в наміченому напрямку не залежно від сигналу світлофора , в зв”язку з чим порушив п. 16.8 ПДР України, що є порушенням вимог ст. 122 ч.2 КУпАП.
Згідно постанови ВМ № 186789 інспектора ДПС м. Суми старшого сержанта міліції ОСОБА_2 від 17 березня 2009 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді 425 грн. штрафу за порушення вимог п. 16.8 Правил Дорожнього Руху України, яке він допустив під час керування автомобілем НОМЕР_1, що є порушенням вимог ст. 122 ч.2 КУпАП.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що дійсно 17 березня 2009 року вона їхала разом з позивачем в автомобілі НОМЕР_2, при проїзді перехрестя останній не порушував п 16.8 ПДР України. Притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є безпідставними, а дії працівника ДАІ незаконними.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти задоволення позову.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основним принципом правосуддя являється принцип забезпечення доведеності вини. У матеріалах справи відсутні дані, які підтверджують факт порушення ОСОБА_1 п. 16.8 ПДР України.
Керуючись ч. 2 ст. 71, 162 КАС України,-
Позов ОСОБА_1 до старшого сержанта міліції інспектора ДПС ВДАІ м. Суми ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову ВМ № 186789 інспектора ДПС м. Суми старшого сержанта міліції ОСОБА_2 від 17 березня 2009 року винесену відносно ОСОБА_1 - скасувати.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий: В.М. Бездідько