"31" серпня 2016 р.Справа № 923/435/16
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Головея В.М.
Суддів: Гладишевої Т.Я., Савицького Я.Ф.,
при секретарі судового засідання: Максіміхіній Ю.В.,
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),
від відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю),
від Військової прокуратури Херсонського гарнізону Південного регіону - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Херсонського державного заводу «Палада»
на рішення господарського суду Херсонської області від 12.07.2016
у справі № 923/435/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс траст груп»
до Херсонського державного заводу «Палада»
за участю Військової прокуратури Херсонського гарнізону Південного регіону
про стягнення 19 460 604, 57 грн.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Представниками сторін в судовому засіданні не було заявлено клопотання про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, отже фіксація судового процесу не здійснювалась відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 31.08.2016 року відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанс траст груп» (далі - Товариство, позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області із позовом до Херсонського державного заводу «Палада» (далі - Завод, відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 766 961,03 дол. США, що по курсу НБУ станом на 22.04.2016 становить 19 460 604,587 грн. та судового збору в сумі 206 700,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо сплати суми кредиту, за Кредитним договором (невідновлювальна кредитна лінія) № 011/6.2.1.4.0/13026 від 18.02.2013 року.
До суду 07.07.2016 надійшла заява від заступника військового прокурора Херсонського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_3 про вступ прокурора у справу на стороні відповідача, яка була задоволено господарським судом.
В ході розгляду справи, позивач на підставі ст.22 ГПК України зменшив позовні вимоги та простив стягнути з відповідача 7 784 241,83 грн. та судовий збір на суму 116 763,62 грн.
Заява про зменшення позовних вимог була мотивована тими обставинами, що сторони у ході розгляду справи до Кредитного договору уклали додаткову угоду, за якою змінено терміни виконання грошових зобов'язань.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 12.07.2016 року позовні вимоги Товариства з врахуванням зменшення розміру позовних вимог - задоволені, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 7 784 241,83 грн. та 116 763,62 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення мотивовано тим, що приведені позивачем обставини цілком підтверджуються наданими ним доказами.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, Завод звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Скаржник посилається на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані та не доведені обставини, що мають значення для справи.
29.08.2016 до Одеського апеляційного господарського суду від Товариства надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає рішення господарського суду прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин та їх доведеністю, що мають значення для справи. Також, позивач зазначає, що апелянт безпідставно посилається на положення статтей 607, 614 ЦК України, оскільки надіслання платіжних доручень до Банку та як наслідок неперерахування коштів не позбавляє можливості відповідача, як власника грошових коштів відкрити рахунки в інших банківських установах з послідуючим списанням коштів. Наявність майнового конфлікту між позивачем та Заводом не є підставою для припинення правочинів, за якими виникли зобов'язання між сторонами.
Представник Військової прокуратури Херсонського гарнізону Південного регіону в судове засідання не з'явився, та не скористався своїм правами на участь в розгляді справи апеляційним судом, хоча повідомлявся належним чином про день, час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 04.08.2016, про поважні причини неявки суд не повідомив та правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.
Проте, така неявка представника прокуратури не перешкоджає розгляду скарги, оскільки, ухвалою Одеського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 04.08.2016 у даній справі, явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а матеріали справи дають можливість розглянути скаргу по суті.
В судовому засіданні 31.08.2016 представник відповідача надала пояснення, якими підтримала доводи апеляційної скарги та просила задовольнити останню.
Представник позивача в судовому засіданні 31.08.2016 надав пояснення, в яких просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
З матеріалів справи вбачається, що 18 лютого 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Ерсте Банк» та Херсонським державним заводом «Палада» був укладений Кредитний договір (невідновлювальна кредитна лінія) №011/6.2.1.4.0/13026, за умовами якого Банк відкрив Відповідачу невідновлювальну кредитну лінію в сумі 1 018 000,00 дол. США зі строком користування кредитними коштами до 27 березня 2014 року (включно) із сплатою 11,5 відсотків річних в редакції Додаткової угоди № 3.
Банк надав Позичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та оплати за користування. Проценти за користування кредитом Позичальник сплачує щомісячно в останній робочий день кожного місяця та остаточно - в день остаточного повернення кредиту. Сплата процентів за майбутні періоди не дозволяється. Погашення кредитної заборгованості за цим Договором, в тому числі основної (позичкової) заборгованості за кредитом, процентів, комісій, неустойки (пені, штрафів) та інших платежів, здійснюється автоматично на умовах договірного списання Банком коштів з рахунків Позичальника (п.п. 2.1., 2.9.2., 2.10. Кредитного договору).
26 лютого 2013 року між Банком та Відповідачем була укладена Додаткова угода № 1 до Кредитного договору, згідно якої Сторони домовились викласти в новій редакції пункт 1.3. Кредитного договору, щодо надання в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором майна та майнових прав.
18 червня 2013 року між Банком та Відповідачем була укладена Додаткова угода № 2 до Кредитного договору, згідно якої змінювалося надане в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором майно та майнові права.
26 грудня 2013 року між Банком та Відповідачем була укладена чергова Додаткова угода № 2 до Кредитного договору, в якій зазначалися умови надання чергових траншів (частини кредиту), погашення заборгованості та відповідальність за не виконання зобов'язань за Кредитним договором.
26 грудня 2013 року між Банком та Відповідачем була укладена Додаткова угода № 3, в якій Сторони продовжили кінцевий термін повернення кредиту та встановили додаткові зобов'язання Позичальника.
Законодавством України передбачена можливість застосування сторонами цивільних правовідносин засобів забезпечення виконання зобов'язання, до яких зокрема відноситься застава.
18 лютого 2013 року між Банком та Відповідачем були укладені договори застави обладнання № 011/6.2.1.4.0/13026/1 (з подальшими змінами), № 011/6.2.1.4.0/13026/2 (з подальшими змінами) та № 011/6.2.1.4.0/12059/3 (з подальшими змінами), відповідно до яких в заставу Банку передано:
- понтон 80x16x3,7, проект № 0707, заводський № 02023, технічна готовність 84,1%, що знаходиться за адресою: м. Херсон, Карантинний острів, буд. 1;
- понтон 14x9x2,4, проект № 1008, заводський № 02032, технічна готовність 99,2%, понтон 30x14x3, проект № 0807, заводський № 02034, технічна готовність 60,2%, що разом знаходяться за адресою: м. Херсон, Карантинний острів, буд. 1;
- майнові права як кредитора в зобов'язанні, що обумовлене контрактом (договором) № 11/1-2012 від 21.11.2012 укладеним між Відповідачем та ТОВ виробничо-комерційна фірма «Фактор».
29 серпня 2014 року Публічне акціонерне товариство «ФІДОБАНК», яке є правонаступником всіх прав та зобов'язань Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк», згідно Договору про відступлення права вимоги № 2, відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авераж» свої права вимоги за Кредитним договором та договорами застави укладеними 18 лютого 2013 року між Банком та Боржником.
15 квітня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авераж» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінанс траст груп» укладено договір про відступлення права вимоги № 15/04/2015/01 за Кредитним договором.
20 серпня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авераж» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінанс траст груп» укладено договір про відступлення права вимоги № 20/08/2015/07 за договорами застави.
У відповідності з умовами зазначених договорів до ТОВ «Фінанс траст груп» перейшли права вимоги за Кредитним договором та договорами застави, а також всі інші пов'язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, в тому числі права звернення стягнення.
Таким чином, відбулася заміна кредитора у зобов'язаннях, зокрема ТОВ «Фінанс траст груп» є новим кредитором/заставодержателем у фінансових правовідносинах з Боржником.
З матеріалів справи вбачається, що Товариство звернулось до господарського суду з позовом 27.04.2016 року, ухвалою суду першої інстанції від 28.04.2016 прийнято позовну заяву та порушено провадження у даній справі.
28.04.2016 р. між Позивачем та Відповідачем було укладено Додаткову угоду №4 до Кредитного договору.
Відповідно до п. 2 Додаткової угоди, Сторони домовилися, що вся заборгованість позичальника за Кредитним договором, яка існує на момент укладення цієї Додаткової угоди, зменшується і становить 15 568 483, 66 грн. Крім того, Сторони домовились, що всі інші зобов'язання Позичальника за Кредитним договором щодо сплати кредиту, процентів, комісій, штрафних санкцій (неустойки, штрафів, пені) припиняються.
Таким чином за своєю правовою природою вказана Додаткова угода є новацією. Згідно з ч. 2 ст. 604 ПК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).
Згідно до ч. 1 ст. 204 Господарського кодексу України господарське зобов'язання може бути припинено за згодою сторін, зокрема угодою про заміну одного зобов'язання іншим між тими самими сторонами, якщо така заміна не суперечить обов'язковому акту, на підставі якого виникло попереднє зобов'язання.
Так, додатковою угодою зменшена заборгованість за кредитним договором та встановлено графік її погашення: до 10.06.2016 включно - сума 7 784 241,83 грн.; до 30.09.2016 включно - сума 7 784 241,83 грн.
Ухвалою господарського суду від 12.05.2016 розгляд справи відкладався на 26.05.2016.
Ухвалою суду першої інстанції від 26.05.2016 строк вирішення спору продовжено на 15 днів та розгляд справи відкладено до 07.07.2016 року.
З протоколу судового засіданні від 07.07.2016 вбачається, що крім іншого, суд заслухав пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання та дослідив наявні у справі письмові докази, після чого оголосив перерву на 12.07.2016.
12.07.2016 позивач подав до господарського суду заяву про зміну підстав позовних вимог та зменшення розміру позовних вимог, яка обґрунтована тим, що в процесі розгляду справи між сторонами було укладено додаткову угоду №4 до Кредитного договору, якою встановлено розмір заборгованості та графік її повернення, зокрема до 10.06 та 30.09.2016 року включно у зв'язку з чим, позивач просив суд, стягнути з відповідача суму простроченого платежу за Додатковою угодою №4 від 28.04.2016 в розмірі 7 784 241,83 грн. та 116 763,62 грн. судового збору.
Вищевказана заява позивача була прийнята до розгляду господарським судом, за результатом розгляду якої, суд першої інстанції прийняв оскаржене рішення.
Проте, судова колегія вважає, що прийнявши до розгляду заяву позивача від 12.07.2016, господарський суд порушив норми процесуального права.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Абзацами 1, 3, 4-6 пункту 3.12. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснено, що право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової зави, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.
Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК), відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому ГПК порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.
З матеріалів справи вбачається, що з початку підставою позову був Кредитний договір (невідновлювальна кредитна лінія) № 011/6.2.1.4.0/13026 від 18.02.2013 року.
Відповідно до заяви позивача про зміну підстав позову, підстава позову вже була Додаткова угода №4 від 28.04.2016 до кредитного договору, яку сторони уклали в процесі розгляду справи.
Господарський суд в порушення приписів ст. 22 ГПК України, розглянув заяву про зміну підстав позову після початку розгляду справи по суті, тобто з порушення процесуального права, що відповідно до ст. 104 ГПК України є безумовною підставою для скасування судового рішення.
У зв'язку з викладеним, судова колегія не надає оцінку вимогам які містить заява позивача від 12.07.2016, оскільки розцінює позов поданий Товариством від 27 квітні 2016 року, як передчасний.
За таких обставин, оскаржене судове рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, тому воно підлягає скасуванню.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що господарським судом не надано належної оцінки всім зазначеним вище обставинам, що призвело до прийняття невірного рішення, у зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду - скасуванню, а позовні вимоги Банку такими, що не підлягають задоволенню, у зв'язку з їх недоведеністю.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -
1. Апеляційну скаргу Херсонського державного заводу «Палада» - задовольнити.
2. Рішення господарського суду Херсонської області від 12 липня 2016 року - скасувати.
3. У задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінанс траст груп» - відмовити.
Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Головей В.М.
Судді: Гладишева Т.Я.
ОСОБА_4