Постанова від 31.08.2016 по справі 916/858/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2016 р.Справа № 916/858/16

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.,

ОСОБА_1

секретар судового засідання Максіміхіна Ю.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 31.08.2016р.:

від позивача: ОСОБА_2, за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_3. за довіреністю;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”

на рішення господарського суду Одеської області

від 13 липня 2016 року

по справі № 916/858/16

за позовом: Приватного акціонерного товариства “Виробниче об'єднання “Облпаливо”

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”

про стягнення 16611,00 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 31.08.2016р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.07.2016р. по справі №916/858/16 (суддя Никифорчук М.І.) задоволено позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Виробниче об'єднання “Облпаливо” до Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” про стягнення 16611,00 грн., з відповідача на користь позивача стягнуто: суму збитків у розмірі 16611,00 грн. та судовий збір у сумі 1378,00 грн. з посиланням на те, що матеріали справи підтверджують наявність всіх правових підстав для матеріальної відповідальності перевізника у розмірі фактично заподіяної шкоди - 16611,00 грн. за незбереження вантажу у вагонах №67680322, №67897322, №65303323, оскільки вагони прибули на станцію призначення з ознаками втрати вантажу під час перевезення, про що свідчать відповідні комерційні акти. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що вказані вагони подані під завантаження у справному стані, про що свідчать комерційні акти, а наявність на поверхні вантажу поглиблень однозначно свідчить про втрату вантажу при перевезенні, отже, залізниця не забезпечила надійне та належне зберігання вантажу.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій відповідач просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 13.07.2016р. по справі №916/858/16 повністю та прийняти нове рішення, мотивуючи це тим, що оскаржуване рішення не відповідає нормам матеріального та процесуального права і невідповідність висновків обставинам справи, викладених у рішенні місцевого господарського суду, призвели до прийняття неправильного рішення з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

23.08.2016р. від Приватного акціонерного товариства “Виробниче об'єднання “Облпаливо” до Одеського апеляційного господарського суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу, якими позивач не погоджується з її доводами, просить залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення першої інстанції слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.01.2016р. між Приватним підприємством «Кампотсервіс» (Постачальник) та Приватним акціонерним товариством “Виробниче об'єднання “Облпаливо” (Покупець) укладено договір поставки №4/01-16, відповідно до пункту 1.1. якого Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити вугілля кам'яне, іменоване надалі “Вугілля”.

ТОВ ЗФ “Богучарська” зі станції відправлення Гродовка ДОН на адресу одержувача ПРАТ “ВО “ОБЛПАЛИВО” ст.Дзинилор за залізничною накладною №51353431 у вагоні №67680322 відправлено вугілля марки ДГ (13-100) у кількості 68 000 кг;

Вантаж завантажений у власний вагон засобами відправника насипом.

Як вбачається з комерційного акту РА №012998/10/2 від 23.01.2016р., при комісійному переважуванні вагона №67680322 виявилось: вага брутто - 84300 кг, тара за документом 23400 кг, нетто - 60900 кг, що менше ваги вказаної в документі на 7100 кг. Навантаження вантажу вище бортів на 10-15 см, марковано поперечними бороздами. Маються заглиблення по ходу поїзда над 1-3, 5-7 люками, довжиною - 4.5 м, на всю ширину вагону, глибиною - 0,4м. В місцях заглиблень маркування відсутнє. У технічному стані вагон справний. Торцеві двері та розвантажувальні люка з обох сторін закриті. Течі вантажу немає. При повторній перевірці вага підтвердилась. Недостатній вантаж в вагоні вміститися міг.

ОСОБА_2, відправником ПП “УГЛЕСОРТ” зі станції відправлення Торез ДОН на адресу одержувача - ПРАТ “ВО “ОБЛПАЛИВО” ст. Березівка за залізничною накладною №52050341 у вагоні №65303323 відправлено вугілля марки AM (13-25) у кількості 69 000 кг;

Комерційним актом БА №792877/55/11 від 22.02.2016р. підтверджено, що при комісійному огляді вагона №65303323 з'ясувалось: вантаж антрацит. Праворуч зазор між кришкою люка №2 та проміжною балкою 60 х 1100мм. Зазор закладено папером, паклею. Люка та двері закриті. Течі вантажу немає. Навантаження нижче бортів 600-800мм, не розрівняна, слабо маркована, посередині над 1,2 люками заглиблення довжиною 1000 мм на всю ширину вагону, на конус до люків. При комісійному переважуванні з'ясувалось: вага брутто 90100 кг, тара за документом 22800 кг, нетто 67 300 кг, що менше документа 1700 кг.

Як вбачається з матеріалів справи, відправником ПП “УГЛЕСОРТ” зі станції відправлення Торез ДОН на адресу одержувача - ПРАТ “ВО “ОБЛПАЛИВО” ст. Дзинилор за залізничною накладною №52050408 у вагоні №67897322 відправлено вугілля марки АМ (13-25) у кількості 71 000 кг.

Комерційним актом БА №792878/56/3 від 22.02.2016р. зазначено, що при комісійному огляді вагоні №67897322 з'ясувалось: вантаж антрацит, праворуч зазор між кришкою люка №2 та проміжною балкою 60 х 1000мм. Зазор закладено папером, паклею. Інші люка закриті, вагон бездвірний. Течі вантажу немає. Навантаження нижче бортів 500-600мм, не розрівняна, слабо маркована, посередині над 1,2 люками заглиблення довжиною 1500 мм на всю ширину вагону, на конус до люків. При комісійному переваженні вагона з'ясувалось: вага брутто 91 800 кг. тара з документа 22 000 кг, нетто 69 800 кг, що менше документа на 1 200 кг. При повторному зважуванні вага підтвердилась.

З урахуванням вартості вантажу та норми природної втрати та граничного розходження маси нетто вугілля, позивачем здійснено розрахунок збитків від нестачі вантажу у загальному розмірі 16611,00 грн.

Позивач зазначає, про наявність правових підстав для матеріальної відповідальності перевізника у розмірі фактично заподіяної шкоди, оскільки вагони №67680322, №67897322, №65303323 прибули на станцію призначення з ознаками втрати вантажу, про що свідчать відповідні комерційні акти.

Вказані обставини стали підставою звернення ПРАТ “ВО “ОБЛПАЛИВО” до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” збитків за нестачу вантажу у розмірі 16611,00 грн.

Дослідивши обставини справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Згідно із ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

За правилами п.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до приписів статті 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно із статтею 26 вказаного Закону обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Відповідно до частини 2 статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Вказана норма кореспондується із статтею 113 Статуту, відповідно до якої за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин. Відповідно до абзацу першого статті 114 Статуту за недостачу вантажу залізниця відшкодовує фактичні збитки у розмірі дійсної вартості недостачі вантажу.

Як вбачається із Специфікацій №1 від 04.01.2016р. до договору поставки №4/01- 16, видаткової накладної №РН-0000004 від 18.01.2016р., довідки постачальника від 23.03.2016р. №30/03-16 ціна однієї тонни вугілля марки ДГ (13-100) складає 1708,33грн. без ПДВ (або 2 050,00 грн. з ПДВ).

За Специфікацією №2 від 10.02.2016р. до договору поставки №4/01-16, видаткових накладних №РН-0000018, №РН-000019 від 16.02.2016р, рахунків - фактури №СФ-0000018, №СФ-0000019 від 16.02.2016р., довідок відправника №23/03-16, №23-03/16 від 23.03.2016р. ціна однієї тонни вугілля марки АМ (13-25) складає 1916,67грн. без ПДВ (або 2 300,00 грн. з ПДВ)

Абзацом другим статті 114 Статуту встановлено, що недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

При цьому, при розрахунку суми збитків (додається) застосовано пункт 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000року №644, який визначає норми недостачі при перевезенні в залежності від властивостей вантажу, які вказані у відсотках від маси вантажу і складаються з двох показників: норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто.

Враховуючи вищезазначене, розмір збитків від нестачі 7100 кг (або 7,1 т.) з урахуванням норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто вугілля у вагоні №67680322 становить 13161,00 грн. з урахуванням ПДВ (7,1т. - (68,0т х 1%) х 2 050,00 грн.).

Розмір збитків від нестачі 1200 кг (або 1,2 т.) з урахуванням норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто вугілля у вагоні №67897322 становить 1127,00 грн. з урахуванням ПДВ (1,2т. - (71,0т х 1%) х 2 300,00 грн.).

Розмір збитків від нестачі 1700 кг (або 1,7 т.) з урахуванням норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто вугілля у вагоні №65303323 становить 2323,00 грн. з урахуванням Г1ДВ (1,7т. - (69,0т х 1%) х 2 300,00 грн.).

Таким чином, всього розмір нестачі складає 16611,00 грн., з урахуванням ПДВ.

Колегія суддів зазначає, що на відомості комерційного акту в разі оформлення його з порушеннями може подаватись письмова скарга в порядку п.16 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 р. за № 567/6855 (із змінами).

Судова колегія зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази оскарження комерційних актів: РА №012998/10/2 від 23.01.2016р., БА №792877/55/11 від 22.02.2016р., БА №792878/56/3 від 22.02.2016р. на підставі п.16 Правил складання актів.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про наявність правових підстав для матеріальної відповідальності перевізника у розмірі фактично заподіяної шкоди - 16611,00 грн. за незбереження вантажу у вагонах №67680322, №67897322, №65303323, оскільки вагони прибули на станцію призначення з ознаками втрати вантажу під час перевезення, про що свідчать відповідні комерційні акти.

Як випливає із вказаних комерційних актів, на поверхні вантажу наявні поглиблення.

Таким чином передбачені статтею 111 Статуту обставини звільнення залізниці від відповідальності за недостачу вантажу відсутні.

Враховуючи вищенаведене, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 13.07.2016р. по справі №916/858/16 - без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 13.07.2016р. по справі №916/858/16 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 02.09.2016р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Головей В.М.

Попередній документ
60807133
Наступний документ
60807135
Інформація про рішення:
№ рішення: 60807134
№ справи: 916/858/16
Дата рішення: 31.08.2016
Дата публікації: 08.09.2016
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Одеський апеляційний господарський суд
Категорія справи: втрата, пошкодження, псування вантажу