Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/1440/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач Головань А. М.
Іменем України
30.08.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді: Голованя А.М.
суддів: Дуковського О.Л., Карпенка О.Л.
за участю секретаря Діманової Н.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 22 квітня 2015 року, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: державний нотаріус Кіровоградської районної нотаріальної контори ОСОБА_4, приватний нотаріус Кіровоградського районного нотаріального округу ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_6, про визнання права власності на жилий будинок в порядку спадкування і
У січня 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з зазначеним позовом, в якому просила визнати жилий будинок №8, що розташований по вул. Пушкіна в с. Грузькому Кіровоградського району Кіровоградської області спільною сумісною власністю подружжя в рівних частках ОСОБА_7, яка померла 31 жовтня 2012 року та ОСОБА_8, який помер 07 лютого 2014 року та визнати за нею право власності в порядку спадкування після смерті цих осіб на вказаний будинок.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилалася на те, що вказаний будинок придбано ОСОБА_7З у період перебування в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8, а тому він є спільною сумісною власністю подружжя. За життя ОСОБА_7 та ОСОБА_8 склали заповіти, якими заповіли все своє майно їй.
ОСОБА_9 смерті вказаних осіб, вона звернулась до нотаріуса для оформлення спадщини, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 22 квітня 2015 року позов задоволено, суд визнав жилий будинок №8, що розташований по вул. Пушкіна в с. Грузькому Кіровоградського району Кіровоградської області спільною сумісною власністю подружжя в рівних частках ОСОБА_7, яка померла 31 жовтня 2012 року та ОСОБА_8, який помер 07 лютого 2014 року та за позивачем право власності на вказаний будинок в порядку спадкування ? частки після ОСОБА_7 та ? частки після ОСОБА_8
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на ? частку спірного будинку після смерті ОСОБА_8 і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у визнанні права власності за позивачем на вказану частку зазначеного майна.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, котрі були належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання апеляційного суду не прибули.
Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. (ч.2 ст.305 ЦПК України
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_2, її представника ОСОБА_10, які підтримали доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу ОСОБА_3 (перекладач ОСОБА_11П.), її представника ОСОБА_12, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду у встановлених статтею 303 ЦПК України межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що будинок №8, розташований по вул. Пушкіна в с. Грузькому Кіровоградського району Кіровоградської області є спільною сумісною власністю подружжя в рівних частках ОСОБА_7, яка померла 31 жовтня 2012 року та ОСОБА_8, який помер 07 лютого 2014 року. ОСОБА_9 смерті вказаних осіб спадщину прийняла позивач, яка є спадкоємицею за заповітом.
Проте з такими висновками суду не можна повністю погодитися, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону.
Відповідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її . Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.(ст. 1269 ЦК України)
Встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 які перебували у зареєстрованому шлюбі з 15.09.1962 року належав жилий будинок № 8, що розташований по вул. Пушкіна в с. Грузькому Кіровоградського району Кіровоградської області.
Право власності на вказаний будинок виникло на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 15.11.1996 року між ОСОБА_13 і ОСОБА_7, посвідченого Кіровоградською районною державною нотаріальною конторою за реєстром №2482 та зареєстрованого обласним комунальним підприємством «Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» 20.11.1996 року (а.с. 125). Реєстрація права власності за ОСОБА_7 на вказаний будинок підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.04.2015 року (а.с. 174).
Колегія суддів вважає доведеним, що у подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виникло право спільної сумісної власності на жилий будинок № 8 з господарськими будівлями, розташований по вул. Пушкіна в с. Грузькому Кіровоградського району Кіровоградської області, відповідно до ст.ст.12 ч.2 і 16 Закону України «Про власність», ст.128 ЦК УРСР і ст.22 КпШС УРСР, які були чинними на час укладення договору купівлі-продажу між ОСОБА_13 і ОСОБА_7З
Крім того, встановлено, що подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заповіли усе належне їм майно ОСОБА_3, що підтверджуться заповітами від 30.10.2012 року, посвідченими приватним нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу ОСОБА_5 (а.с. 14, 138).
ОСОБА_7, померла 31 жовтня 2012 року і після її смерті ОСОБА_3 подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини за заповітом (а.с. 46), а її чоловік ОСОБА_8 - про відмову від прийняття спадщини за законом (а.с. 13).
Таким чином ОСОБА_3 прийняла спадщину за заповітом на ? частину спірного будинку, яка належала ОСОБА_7
ОСОБА_9 смерті ОСОБА_8 заяву нотаріусу про прийняття спадщини за законом, як спадкоємець п'ятої черги, подала його племінниця ОСОБА_2 (а.с. 77).
ОСОБА_3 заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_8 в нотаріальну контору не подавала, натомість надала нотаріусу довідку квартального комітету №20 м. Кіровограда № 1776 від 24.11.2014 року, в якій вказано, що зі слів сусідів ОСОБА_14 та ОСОБА_15, ОСОБА_8, на момент смерті 07.02.2014 року, проживав без реєстрації за адресою м. Кіровоград, вул. Д. Бідного, 57 а, тобто за її місцем проживання.
Оцінюючи зазначену довідку, колегія суддів не вважає її належним доказом в розумінні ст.58 ЦПК України, оскільки викладена в ній інформація сформована із пояснень, достовірність яких не перевірена.
Разом з тим, в матеріалах спадкової справи 36/2014, заведеної після смерті ОСОБА_8 міститься офіційна довідка № 566 від 08 квітня 2014 року за підписом службової особи - секретаря Грузківської сілької ради ОСОБА_9, в якій зазначено, що померлий ОСОБА_8 з 1986 року і до дня смерті 07.02.2014 року був зареєстрований та проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.78)
Крім того, зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_8 було с. Грузьке Кіровоградського району Кіровоградської області, а місцем проживання ОСОБА_3 - м. Кіровоград.
Твердження представника позивача ОСОБА_12 про те, що в суді першої інстанції відповідач визнала позов, а тому відповідно до положень ст. 61 ЦПК України факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після ОСОБА_8 не підлягає доказування не ґрунтується на законі, оскільки терміни “визнання позову” та “визнання обставин” мають різну юридичну природу.
Таким чином, у суду не було правових підстав вважати встановленим факт прийняття ОСОБА_3 спадщини після смерті ОСОБА_8
Відповідно відсутні підстави і для визнання за позивачем ОСОБА_3 права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 на спірний жилий будинок, оскільки встановлено, що вона не прийняла спадщину у встановлений законом строк шляхом подачі заяви до нотаріальної контори та не є особою, яка постійно проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню виходячи з положень п.п. 2, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України в частині вирішення позовної вимоги ОСОБА_3 про визнання права власності на ? частку спірного жилого будинку в порядку спадкування після ОСОБА_8 з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні зазначеної вимоги.
Керуючись ст.ст. 209, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 22 квітня 2015 року скасувати в частині вирішення позовної вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на ? частку жилого будинку із надвірними будівлями, що розташований по вул. Пушкіна, 8 в с. Грузькому Кіровоградського району Кіровоградської області в порядку спадкування після ОСОБА_8, який помер 07.02.2014 року та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні зазначеної вимоги.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 836 грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: